Вадим Гутцайт: «Ми – нація переможців!»

Міністр молоді та спорту, президент НОК України Вадим Гутцайт в інтерв’ю «Олімпійській арені» поділився враженнями від проведених у Польщі Європейських ігор та результатів української збірної команди, а також баченням перспектив українського спорту.


- Наша збірна виступила неперевершено. Ми посіли третє місце у загальному командному заліку і вибороли 41 медаль, з яких 21 – золоту.
На цьогорічних Європейських іграх українські атлети здобули найбільше золотих медалей за всю історію нашої участі. На минулих Європейських іграх-2019 наші спортсмени вибороли 16, а у 2015 році 8 золотих медалей. До того ж, наша Анастасія Павлова встановила рекорд Європейських ігор зі стрільби з лука, що також важливий здобуток.
Прогрес суттєвий, тим більше, що українські атлети готувались під час повномасштабної війни. Вони розуміли, що їдуть привертати увагу до України та доводити, що ми – нація переможців.
Наші спортсмени вчергове доводять, що ми невід’ємна частина європейської спільноти.
41 медаль української збірної та третє загальнокомандне місце, коли позаду залишилися такі спортивні держави як Велика Британія, Німеччина та Франція - це результат не лише атлетів. У ньому високу роль зіграла робота штабу олімпійської команди, тренери, лікарі, масажисти, організатори - усі, хто своєю планомірною роботою забезпечує високий результат. Це спільні здобутки усієї команди. І, звісно, велика подяка силам оборони України – усі перемоги можливі тільки завдяки вам.


- На початку повномасштабного вторгнення ми були за крок до зникнення українського спорту. Його могло просто не стати. Сотні об’єктів знищено: басейни, палаци спорту, тренувальні бази тощо. Готуватись було складно, але спортсменам було точно легше, аніж військовим на фронті. Президент поставив нам завдання зберегти спорт. Я вважаю, що ми виконали це завдання.
Перш за все, ми допомогли евакуюватися спортсменам із гарячих точок. Як пам’ятаєте, у лютому - березні окупанти були на підступах до Києва, українські оборонці стримували ворога, а ми вивозили спортсменів у безпечніші регіони та за кордон, щоб вони могли тренуватись і змагатись.
Я дуже вдячний нашим друзям із Польщі, Нідерландів, Німеччини, США, Японії, всіх країн та НОКів, які допомогли нашим спортсменам. Вони надали прихисток, тренувальні бази, матеріально допомогли українським атлетам. Якби ми повністю все зупинили, як того хотіли окупанти, то на Європейських іграх ми були б нижче, а про Олімпійські ігри годі було б і мріяти.
За першої можливості ми відновили тренування всередині країни, а у червні розпочали перші всеукраїнські змагання. Звісно, треба було затвердити порядок проведення спортивних заходів на території України, щоб захистити атлетів, команди та вболівальників. У разі повітряної тривоги спортсмени переривають змагання чи тренування та переходять в укриття. Уболівальники ж можуть дивитись змагання в онлайн-режимі.


- Усі наші спортсмени виступили дуже добре і показали високі спортивні результати. Окремо відзначу Вікторію Ус, перемога якої затвердила наше третє загальнокомандне місце, Ольгу Харлан, Людмилу Лузан, Олексія Середу, Кіріла Болюха. Молодці всі!
Щодо кваліфікації на Олімпійські ігри, то спортсмени вибороли три ліцензії. Іменні ліцензії здобули боксер Олександр Хижняк та п’ятиборець Олександр Товкай. Ще Олена Костевич отримала для України неіменну ліцензію з кульової стрільби, тобто, додатково проводитимуться змагання, хто саме буде представляти Україну на Олімпійських іграх.

- Спорт – це жива система, і я дуже радий, що на Європейських іграх ми бачимо нові види спорту. Як ви знаєте, наша змішана пара з текболу вийшла до чвертьфіналу Ігор - і це дуже значний результат. На жаль, через повномасштабну війну наша команда не мала можливості тренуватись разом, і це вплинуло на результат. За інших умов ми могли б розраховувати на медалі. Щодо паделу, то можу сказати лише, що це цікавий вид спорту, який варто розвивати. Сподіваюсь, що у наступних Європейських іграх будуть виступати наші спортсмени і з цієї дисципліни.


- Змагання ж відбувались не лише у самому Кракові, а ще у 12 містах регіону Малопольска. Це мальовничий край, але із логістикою були певні складнощі. Наприклад, Хожув, де змагались легкоатлети, знаходиться на відстані близько 100 кілометрів, але їхати туди майже дві години. Інший приклад, із Кракова до Криниці-Здруй їхати дві, дві з половиною години. Туди й назад – це п’ять годин лише на дорогу. Криниця-Здруй дуже затишне місто у серці польської частини Карпат, там невимовні краєвиди. Туди слід їхати на кілька днів чи тиждень, але насолодитись краєвидами зовсім нема часу, коли приїздиш на змагання.


- Спершу треба перемогти у війні та відбудувати те, що знищили окупанти. Російські загарбники пошкодили та знищили 343 спортивних об’єкти по країні. Наразі вони непридатні, щоб проводити бодай тренування, не кажучи вже про змагання рівня Європейських ігор.
Я вірю, що ми обов’язково переможемо, адже ми захищаємо своє. Після перемоги знадобиться певний час, щоб відбудувати країну, - і ми зможемо подавати відповідні заявки. Це може звучати амбітно, але ми ж українці і ми – переможці. Я пригадую, як дехто називав амбітною ідею провести в Україні Євро, але ми всі пам’ятаємо це свято спорту влітку 2012 року. Тож, ми здатні на все. Тим паче, нині.


- Усі, з ким я зустрічався на Європейських іграх, солідарні з Україною та Олімпійською хартією. Я дуже вдячний польським партнерам, які не допустили до змагань під час війни росіян та білорусів. Я дуже вдячний міжнародним спортивним федераціям, які відсторонили представників країн-агресорок, НОКам, ПАРЄ, які засудили війну проти України та зайняли правильний бік історії. Країни-агресорки повинні бути позбавлені можливості брати участь у міжнародних змаганнях, поки триває війна, адже подібні змагання – це привілей, а не право.