Тримати темп!
- Олімпійська Арена №1 2023
- З перших уст
Торік виповнилося десять років завоювання олімпійської медалі. Сьогодні часто згадуєте ті гонки, ту перемогу?
– Зізнаюсь, що про ті олімпійські старти більше за інших любить говорити мій восьмирічний син Єлисей. Він дуже пишається успіхами своїх батьків. Коли його запитують про нас, він завжди радісно оголошує, що його тато (Олексій Кириченко — ред.) – тренер, а мама – олімпійська чемпіонка.
Ми звикли бачити вас в екіпажі четвірки. Але останнім часом ви ганяєте у двійці...
– До минулого року я була загрібною у четвірці парній. Але на одному з етапів Кубка світу зазнала серйозної травми – розірвала меніск. Звичайно, довелося перервати тренувальний процес, пропустити чимало стартів. Мені зробили операцію, потім час пішов на реабілітацію. Після цього сіла у двійку. Минулий рік був важкий для всіх. Хто міг чекати на війну!? Навіть подумати про це не могли. До того ж мене турбували травми, дуже складними були умови для підготовки у постійному стресі. Не дивно, що проблеми зі здоров'ям підкосили багато спортсменів. Дуже сподіваємось і віримо, що нинішній рік буде кращим за минулий.
До Ігор у Парижі залишається не так багато часу...
– Всі сили будемо спрямовувати на завоювання ліцензій. І робити якісь прогнози на майбутнє, будувати плани – справа невдячна.
Безперечно, хочеться знову на Олімпіаді виступити з тріумфом. Сподіваюся, що Франція стане для нас щасливою. Тим паче, що адаптації та акліматизації, як у Ріо, там не буде. Все-таки, рідний континент, а не за океаном.