До олімпійської медалі разом з "Олімпійською Ареною"!
Засновник:
Національний олімпійський комітет України

Зі шпагою та мрією!

Зі шпагою та мрією!
З середини червня чоловіча збірна шпажистів під керівництвом старшого тренера Володимира Станкевича працює в залі спорткомплексу ЦСКА. Туди ми і вирушаємо спекотного ранку.

Потрапляємо на розминку: спортсмени без зброї, одягнені у футболки, шорти. Проводить її тренер із загальнофізичної підготовки Юрій Журахівський.
На «капітанському містку» Юрія Журахівського змінює Володимир Станкевич.
Тепер атлети виконують спеціальні вправи, які імітують поєдинки, – атака, ухід, атака, ухід...
На останній – від входу до залу – доріжці помічаємо найдосвідченішого «мушкетера» нашої збірної, багаторазового призера чемпіонатів світу та Європи Богдана Нікішина.

З початком зборів відчуваєте емоційний підйом?

– А як же! Після такої тривалої перерви зустрілися знову з хлопцями, стали на доріжку. Нарешті відновився нормальний робочий процес. Тільки не тішить невизначеність з приводу календаря змагань, олімпійського відбору. Всі ми в очікуванні офіційної інформації Міжнародної федерації фехтування. Коли ці питання вирішаться, усе стане на свої місця.
Поки ми говорили, розминка завершилася. Нікішин разом з товаришами вирушив переодягатися. Настав час спарингів. Одягнувшись у форму, взявши до рук шпаги, спортсмени розподілилися по своїх місцях на дванадцяти доріжках залу.
Володимир Станкевич дає вступні установки.
Відпрацювавши один зі своїх поєдинків, відходить у бік для короткого відпочинку Роман Свічкар – бронзовий призер чемпіонату світу-2018 в особистій першості і володар «срібла» в команді на чемпіонаті світу минулого року. Користуючись нагодою, вітаємо спортсмена з днем народження – наш візит до збірників збігся з цією подією.
– Уперше за п’ять років святкую день народження вдома, – зізнається Роман. – Зазвичай цей день випадав на період чемпіонату Європи. А нині – на зборах у нашому спортзалі ЦСКА, з товаришами. Настрою додає той факт, що ми знову тренуємося разом.
Зараз головне – не рвати жили, а спокійно підготувати своє тіло до сезону. Поступово приходить психологічний спокій, морально налаштовуємося на наступний рік.

На карантині готувалися самостійно чи все-таки була можливість отримувати сторонню допомогу?

– Вважаю, що навіть у режимі самоізоляції працював не один. Постійно був на зв’язку зі своїм тренером Іриною Одокієнко – проводили відеотренування, обговорювали теоретичні питання. Старший тренер збірної Володимир Станкевич контролював весь тренувальний процес. Юрій Журахівський розписав нам прекрасну програму занять ЗФП. Цей комплекс вправ не дозволив розслабитися і розгубити фізичну форму. Звичайно, основний упор в «домашній роботі» доводилося робити на «фізику».
…На сусідній доріжці прийоми відпрацьовує Ігор Рейзлін – віцечемпіон світу і Європи в командних змаганнях, бронзовий призер чемпіонату світу в особистій першості. У перерві між двома спарингами він приділяє час нам. І теж розпочинає розмову з теми карантину.
– Коли оголосили, що кожен готуватиметься вдома, в особливому режимі, я дуже засмутився. На той момент я перебував у дуже хорошій формі – і раптом треба переривати сезон! Як і інші, готувався до Ігор за ретельно розробленим графіком, довго підводив себе саме до цих стартів. І ось усе ламається... Але що робити: всі в однаковій ситуації. Будемо продовжувати копітку роботу. Тепер треба постаратися вивести себе на пік форми до нової дати Олімпіади.

Нашу бесіду підтримує чемпіон і дворазовий віцечемпіон світу в команді Анатолій Герей: нам пощастило, що і у нього видалася вільна хвилинка. За його словами, сьогодні найскладніше – психологічно призвичаїтися до нового календаря.
– Ми перебували на фінішній прямій і вже бачили ціль. Тепер її відсунули. Треба сказати, що спортсмену набагато тяжче налаштуватися на процес, ніж власне перебувати у ньому. Начебто прекрасно розумієш, що тренуватися треба, але психологічно перебудувати себе складно, коли попереду все досить туманно, адже чіткого календаря поки немає. І після вимушеної паузи необхідно мати якийсь час, щоб навести лад у думках.
На кількох доріжках фехтувальники завершили свої чергові «дуелі» і в очікуванні наступних поєдинків розмовляють. Роман Свічкар зі своїм опонентом зняли маски і тепер обмінюються, напевно, якимись веселими історіями, сміються. Взяв паузу і Володимир Станкевич-молодший – віцечемпіон Європи, Всесвітньої універсіади в команді. Нам він зізнається, що основним своїм досягненням двох останніх місяців вважає те, що вдалося втриматися в достатній формі, щоб бути готовим до зборів. Систему самостійних занять розробили таким чином, аби необхідною мірою навантажувати всі групи м’язів.
Цей непростий період часу став своєрідним індикатором, який дозволив фехтувальникам з особливою силою відчути їхню фантастичну тягу до свого виду спорту. Саме в таких ситуаціях найбільш гостро розумієш, наскільки любиш цю справу і хочеш нею займатися.

Повністю читайте у віддрукованому номері.
Передплатити журнал зараз!

Ігор
ЧЕМЕРИС

Фото
Павла БАГМУТА