До олімпійської медалі разом з "Олімпійською Ареною"!
Міністерство молоді та спорту України      Національний олімпійський комітет України

«Запрошується збірна України!»

Граціозність, витонченість рухів, краса – коли говорять про художню гімнастику, епітетів не шкодують. Та не можна забувати, що вся ця пишність базується на колосальній виснажливій праці. Свідками нелегкої робочої рутини «художниць» ми стали, завітавши 15 серпня на відкрите тренування збірних команд і гімнасток «Школи Дерюгіної» в київському спорткомплексі «Атлет».

На чемпіонаті Європи-2016 з водних видів спорту в Лондоні Говоров виборов титул чемпіона на дистанції 50 м батерфляєм з результатом 22,73 секунди, побивши власний національний рекорд. Час вважається найшвидшим результатом у світі, показаним без гідрокостюма. А на нещодавньому чемпіонаті світу в Будапешті на цій же дистанції Андрій здобув бронзову медаль. На 50 м батерфляєм він став і чемпіоном Всесвітньої універсіади-2017.
Часто плавець проводить тренувальні збори у Дніпрі разом зі своїм тренером Арлісоном Сільвою. Спортивний тандем працює в одному з найсучасніших басейнів України – Палаці водних видів спорту «Метеор», де і розпочалася спортивна кар’єра Андрія. Більшу частину тренувального сезону плавець і його тренер проводять в Бразилії, перебуваючи ж в Україні, Сільва знайшов час поспілкуватися з компанією smartsport.com і розповісти про свій професійний досвід.

Спорткомплекс – місце для нас знайоме. Поруч знаходиться Будинок футболу, де доводилося бувати доволі часто. Близько полудня. Входимо до зали, коли «художниці» тільки-но розпочинають розминку. Праворуч у стіни – столик тренерів, звідки наставниці керують усім процесом. Більшість дівчаток, близько тридцяти, розташувалися на далекому від «тренерського містка» килимі. Не поспішаючи, вже під музику, входять у робочий режим. Більшість розминається з булавами, хтось із м’ячем, стрічкою. На перший погляд, обстановка для них звичайна. Але відчувається легке хвилювання. Пояснюємо це тим, що сьогодні до них у гості – спеціально на тренування – завітав президент Національного олімпійського комітету Сергій Бубка. Зрозуміло, що гімнасткам перед гостями хочеться продемонструвати найвищу майстерність, ніби виступають на міжнародному турнірі.
Візит президента НОК не був випадковим. Так уже повелося, що Сергій Бубка відвідує команди напередодні важливих міжнародних стартів. А збірна з художньої гімнастики готується одразу до двох: 29-ї Всесвітньої універсіади в тайванському Тайбеї і чемпіонату світу в італійському Пезаро.
– Дівчатка, починаємо! Давайте-давайте! – чується з-за столу, де розташувався представницький «тренерсько-суддівський корпус» у складі Альбіни й Ірини Дерюгіних, Ірини Блохіної з маленькою донькою Жаклін, Наталії Єрьоміної, Марини Кардаш, Ольги Лобас, Альбіни Якимець і Світлани Євенко. На іншій стороні залу юних гімнасток інструктує Анна Безсонова.
Першою перед наставниками і представниками НОК вправи зі стрічкою виконує Альона Дяченко. Звичайному глядачеві виступ здасться бездоганним: красиво, точно, напрошуються самі компліменти. Але від тренерських очей не приховаєш навіть найменші помилки.
– Альона, тримай спину! Ліва рука!.. Уважно! – коригує гімнастку Альбіна Дерюгіна. Тим часом Ірина Дерюгіна уважно стежить, що робиться в іншому кінці залу, де розминаються учасниці команди з групових вправ.
Дяченко робить останній елемент і чекає подальших вказівок. Тренери пропонують викликати іншу спортсменку. Але Альбіна Миколаївна вважає, що Альоні треба дати кілька додаткових хвилин.
– Нехай вона ще інший предмет пройде.

Юлія Ольховська (ліворуч) і Єва Мелещук

Дяченко на килимі змінює лідер українських майстринь в особистих виступах Вікторія Мазур. Вправи з обручем. Навіть здалеку видно, що дівчина пропрацювала в залі уже не одну годину. Спека теж позначається на загальному стані гімнастки, втома накопичилася. На початку виступу Віка несподівано і для себе, і для інших втрачає предмет. Він, набравши високу амплітуду, опустився поруч із представниками НОК. Сергій Бубка спритно зловив обруч і, посміхаючись, подав його спортсменці. Всі стали дружно підбадьорювати Вікторію, мовляв, нічого страшного, такі несподіванки – звичайна справа в робочому, творчому процесі.
Віка заспокоїлася і знову попрямувала до центру килима. Цього разу «приборкання» обруча пройшло на «відмінно» – найскладніші елементи виконані чудово і з легкістю рухів.
Завершивши виступ, спортсменка підходить до Ірини Блохіної, яка спокійно пояснює Вікторії, де були неточності, і на що треба звернути особливу увагу.
Ірина Дерюгіна поглядом вибрала із загальної групи Катерину Луценко і викликала її для «показового виступу»:
– Виходь з м’ячем.
Потім Катю, одна за одною, змінюють на килимі її колеги по команді, демонструючи вправність із різними предметами. Ще одна маленька характерна для творчого процесу картинка. Праворуч від нас, у кутку залу, дві дівчини спокійно і зосереджено займаються біля станка – все-таки багато спільного у художньої гімнастики з балетом. Здається, що нічого і нікого навколо для них не існує. Тільки робота й робота!
І знову запрошується Вікторія Мазур. Вона дивиться на тренерів з німим запитанням, який вони одразу «прочитали».
– Візьми стрічку! – відповідаючи, говорить Ірина Дерюгіна.
Все йде чудово. Музика і спортсменка – єдине ціле. Ірина Блохіна стежить за кожним рухом підопічної. Потім, ніби в чомусь сумніваючись, звертається до Наталії Єрьоміної:
– У цьому місці нормально?
Колега киває головою – все в порядку.
Вікторія залишає килим, а Ірина Дерюгіна, вставши з-за столу, оголошує голосно і урочисто:
– Запрошується збірна команда України!
Виходять п’ять дівчаток. Виконуватимуть програму з м’ячами і скакалками. Навіть не віриться, що це тренування, виступають, ніби на змаганнях міжнародного рівня. Неймовірно яскраве видовище! Чітко, красиво, практично без помилок. Чудова музика – зі зміною темпу. З останнім акордом лунають оплески цілого залу. Що сказати, заслужили.
У тренуванні настає антракт. Ця десятихвилинна пауза перетворюється на урочисту церемонію: Сергій Бубка вручає учасницям збірної команди подарунки від Національного олімпійського комітету. Президент НОК підкреслює, що українська школа художньої гімнастики має величезний авторитет у світі. Імена наших грацій – Олександри Тимошенко, Оксани Скалдіної, Катерини Серебрянської, Олени Вітриченко, Анни Безсонової, Анни Різатдінової та інших – складають її славу. І юні покоління гімнасток продовжують традиції, демонструючи високі результати. Тільки цьогоріч на етапах Кубка світу українки завоювали 17 нагород. А на етапах Гран-прі і міжнародних турнірах в активі українських «художниць» шість медалей.
– Такі досягнення заслуговують на найвищу оцінку. Усі ці успіхи були б неможливі без талановитих наставників. Країна пишається знаменитою тренерською династією – Альбіною Дерюгіною, Іриною Дерюгіною та Іриною Блохіною, і їхньою уславленою школою.
Учасниці збірної команди дякують Сергію Бубці за теплі слова і дарують йому фотоальбом. У ньому представлені роботи знаменитого зарубіжного фотографа, котрий на всіх турнірах, де буває, обов’язково намагається робити знімки українських гімнасток.
«Урочистий антракт» закінчився. Ірина Дерюгіна визначається з питанням про наступного кандидата для виступів.
– Альона Дяченко піде на обруч!
Це вже другий виступ гімнастки перед поважними гостями, вона помітно хвилюється. І, ймовірно, через це допускає неточності. Відчувається, що чекає слів підтримки. З-за тренерського столика ласкаво лунає:
– Альона, що ж ти втрачаєш? Зберися. Давай знову.
Альона опанувала себе, подолала розгубленість. Наставники намагалися добитися від неї просто філігранної техніки.
– Коліно... Альона, коліно! І не йди туди... Ось так!
Ірина Дерюгіна не відриває погляду від підопічної:
- Треба закручувати! Альона, зроби кругове обертання! Правильно! Так і роби! І думай. Аби не було видно, що розгубилася.

Повністю читайте у віддрукованому номері.
Передплатити журнал зараз!


Ігор
ЧЕМЕРИС

Фото
Павла КУБАНОВА