«Класика» боротьби, або на килимі – «греко-римляни»

Відвідати команду з греко-римської боротьби на олімпійській базі в Кончі-Заспі в наших планах стояло під «номером 1». Такий пріоритет не був випадковим, адже його представники принесли нашій країні на Олімпійських іграх у Токіо золоту та срібну нагороди. І як тільки випала нагода, ми нею скористалися, щоб сторінки «ОА» прикрасити репортерською статтею про тренування збірної України.

Наш візит на базу відбувся у лютому, коли хлопці готувалися до відповідальних весняних стартів. Цим репортажем ми ставили за мету показати, як зазвичай відбувається тренування збірної «греко-римлян».
Незважаючи на те, що ми прийшли заздалегідь – за півгодини до початку тренування збірної – у залі вже розминалися кілька спортсменів. За ними уважно спостерігав Ленур Теміров – неодноразовий призер чемпіонатів світу та Європи, учасник Олімпійських ігор.
Поруч проводили невеликий «консиліум» наставники Володимир Шацьких, Армен Варданян, Мурад Саргсян, Яшар Насіров… Дуже зраділи, побачивши у цьому «штабі» Артура Дзигасова, нашого відомого спортсмена-олімпійця та тренера, з яким ми знайомі багато років. Було про що поговорити, що згадати.
Познайомилися ще з двома фахівцями, без яких неможливий тренувальний процес – з лікарем збірної Василем Вовчанським та масажистом Ігорем Глухаревим.
Тим часом вся група атлетів уже була у залі. Володимир Шацьких, як головний тренер, дав команду стати в ряд. Дізнавшись у підопічних, чи всі добре почуваються, наставник поставив завдання на найближчі півтори години тренувального часу.
Почалася розминка. Її проводив Армен Варданян – бронзовий призер Олімпійських ігор 2008 року, дворазовий чемпіон Європи.
Як завжди, все почалося з бігу. Потім до нього додалися обертання руками – сильні махові рухи. По свистку тренера спортсмени змінили напрямок і побігли спиною вперед, різко прискорюючись кожні кілька секунд.
По ходу Армен Варданян поставив нове завдання:
– П’ять секунд короткий швидкий біг на місці. Потім перекид і біг із прискоренням.
Спортсмени зробили кілька заходів із перекидами. Пролунав свисток:
– Тепер перекид назад і - прискорення! Руками добре працюйте. Правильно…Закінчили. Відновлюйте подих. З бігу переходимо на крок. Тепер знову перекиди - вперед і назад. Поїхали!
Потім пішла справжня акробатика. Борці виконують «колесо» та інші вправи
Під час розминки спортсмени розбилися по парах та відпрацьовували підходи, захоплення, кидки.
Наставник дав команду:
– Хлопці, відпочиваємо три хвилини. Потім знову активно працюємо вісім хвилин.
Розминку закінчено. Спортсмени готуються до бойової практики, коли все має бути максимально наближено до змагальних сутичок. Навіть екіпірування. Тому Володимир Шацьких вимагає, щоб від футболок та спортивних курток звільнилися, залишилися лише в трико.
Хлопці виконали прохання наставника. Розібравшись по парах – відповідно до вагової категорії – спортсмени зайняли свої місця на килимах. Почалася реальна боротьба, хіба що без нарахування балів. Наставники уважно спостерігали, візуально фіксуючи дії підопічних – вдалі та невдалі.
Хвилин за десять Армен Варданян зупинив сутички і зробив знак зібратися навколо нього.
– Увага! Ви виконуєте певні дії, прийоми… Не забувайте, що їх можна поєднувати. Включайте у боротьбу комбінації! Намагайтеся обіграти суперника. Ловіть ситуацію. Залежно від неї виконуйте той чи інший прийом. І напрацьовуйте свої коронні прийоми. Працюємо далі! Знову боротьба. Чуємо голос тренера, який робить зауваження комусь із спортсменів:
– Про ноги не забувай. Ноги мають бути завжди у роботі. Зараз добре… І одразу накотив! Молодець. Тільки не зупиняйся.
Ми поки що стежили за боротьбою пари, яка знаходилася найближче до нас. Це Ізет Бекіров та Парвіз Насібов – срібний призер Олімпійських ігор у Токіо. Для власного інтересу рахували бали за ту чи іншу технічну дію. Від деяких прийомів були в захваті. Що й казати – майстри. Спостерігати – одне задоволення.
Поруч із нами біля краю килима стояв Володимир Шацьких, до якого ми час від часу зверталися за коментарями. Він показав нам на одну із борцівських пар, де у червоному трико боровся Ірфан Мірзоєв. На його суперника – у синьому трико – головний тренер звернув нашу особливу увагу. Виявилося, цей борець – американець. Його звуть Дункан Нельсон.
– Наші хлопці з ним потоваришували під час їхнього перебування в Чикаго на зборах, – пояснив Володимир Шацьких. – Він сам висловив бажання приїхати до нас. Для нього це відмінна можливість набратися досвіду. Ми запитали, чи знає він про ту ситуацію, яка сьогодні в Україні, про воєнний стан. Дункан був у курсі. Та не боявся.
Розповідаючи це нам, наставник не упускав з поля зору боротьбу цієї пари:
– Ірфан, праворуч в тебе добре виходить. Тепер намагайся робити ліворуч.
І відразу звернувся до суперника Мірзоєва:
– Дункане, щільніше захоплюй.
– І впевненіше виводь із рівноваги, - додає Ленур Теміров:
Навчальні сутички продовжувалися. Мірзоєв і Нельсон піднялися з килима і попрямували до столика лікаря. У Дункана виникли якісь проблеми із ногою. Василь Вовчанський оглянув «проблемне місце», заморозив та наклеїв пластир. Дункан пострибав на місці. Начебто все гаразд, можна продовжувати боротьбу. Хлопці повернулися на килим.
Армен Варданян оголосив паузу для відпочинку.
Коли час відпочинку минув, Мурад Саргсян та Армен Варданян знову вийшли до центру зали та продемонстрували, що саме треба робити підопічним на наступному етапі тренування.
– Дивіться уважно, – звернувся до хлопців Варданян. – Дуже важливо не дати супернику зчепити руки, поєднати захоплення. Але якщо йому це все-таки вдалося, викручуйтесь, намагайтеся впасти так, щоб опонент заробив на цій дії якнайменше. Краще впасти на два бали, ніж на чотири.
Володимир Шацьких додав:
– Використовуйте цей контрприйом (показує). Не здавайтесь! Боріться до кінця! Продовжуємо роботу. Ще три хвилини.
Головний тренер знову зайняв свою позицію біля пари Мірзоєв – Нельсон. Далі пішли його вказівки:
– Ірфан, ти маєш чітко контролювати зону. Суперник помилятиметься. Ні, це ти вже вийшов із зони.
– Дункан, не стій! Відразу контратакуй!
Наставник переключив свою увагу на сусідній килим, де боролися Бекіров та Насібов.
– Добре. Ось уже й рахунок рівний – 2:2. Ізет, не давай робити захоплення.
І Насібов отримав свою «порцію» зауважень.
– Парвіз, узяв захоплення та роби забіг назад! Треба навчитися розхитувати суперника – туди-сюди. Міцніше тримай його плечем!
За кілька хвилин знову голос тренера:
– А тепер збивай його! Не треба поспішати, не метушись!..
– Вставай і продовжуй боротися! Не здавайся!..
– Парвізе, розкручуй його. Ти намагаєшся діяти силою, хочеш просто зламати суперника… А ти вмикай швидкість…
Борці продовжили працювати, не шкодуючи сил. Ми переходили від однієї пари до іншої. Кілька хвилин спостерігали поєдинок, де одним із опонентів був Олександр Грушин – віце-чемпіон Європи. Інтерес до цього спортсмена підігрівається ще й тим, що його дружиною стала відома українська борчиня Аліна Акобія – чемпіонка Європи та бронзова призерка світової першості минулого року.
Армен Варданян дає сигнал – вся увага до нього. Він підбиває підсумок цього відрізку часу ...
– Загалом, непогано. Але працювати треба ще дуже-дуже багато.
Звертаючись персонально, зробив зауваження:
– Не забувайте про роботу ніг. І не стрибайте на суперника. Треба трохи під нього підсісти, вивісти із рівноваги і – кинути! Не випростуйся!
Свою лепту вніс Мурад Саргсян, показуючи, як треба правильно робити:
– Ось тут, за спиною суперника з’єднуєте руки. Потім опускаєте їх трохи нижче, берете міцне захоплення. І одразу кидаєте.
Армен Вардадян нагадав ще раз про необхідність урізноманітнити боротьбу – проводити всі дії, комбінації.
Поставив чергове завдання.
– Тепер боремося так – хто кого обіграє. Робіть хто що хоче. Варіантів купа. Їх лише треба реалізувати. Вертушка, підсадки, прогини ... Взаємне захоплення і пішла боротьба!
Далі за програмою – робота «внизу». Боротьба в партері і лежачи.
«Дивіться, як ви повинні робити, – показує Варданян. – Не забувайте про махові рухи ногами». Детально зупиняється на нюансах захисту у лежачому положенні.
– Так, правильно ... Іди від суперника. Не падай на міст! Про комбінації не забуваємо. І тепер накат в інший бік!
– Прийняли позицію. Почали. Відрив! Відірвав від килима та продовжуй боротьбу! Намагайтеся працювати на чотири бали.
– Давайте знову. Ні… Трохи недопрацював. Ще. Іди, іди в бік!
Закінчили. Тепер, за завданням тренера, всі розбилися на групи по п’ять спортсменів. Перший із них «оборонявся» лежачи, решта – один за одним – нападали. Намагалися чіпко захопити, відірвати від килима, щоб зробити накат чи кинути. Через деякий час позицію лежачи прийняв інший атлет. І так далі – по колу.
І на останнє – відпрацювання прийомів у парах й поєдинки.
– Налаштовуйтеся, щоб добре попрацювати. Робимо кілька заходів по тридцять секунд. Поїхали! Добре… Паузи не робимо. Давайте, в тому ж темпі. Робимо накати.
По ходу наставник зауважував:
– Ромо, треба боротися! Не перекидайся.
У цей час помітили, що у залі з’являються борці більш важкої ваги. Серед них, олімпійський чемпіон Жан Беленюк, бронзовий призер минулого чемпіонату світу Ярослав Фільчаков та інші молоді, але вже відомі борці Микола Дараган, Володимир Яковлєв, Руслан Абдієв… Це прийшла на тренування друга зміна «греко-римлян». Перша, втомлена, але з почуттям виконаного обов’язку, вирушила до роздягальні, поступаючись місцями на килимі своїм товаришам.