«Шахи» на фехтувальній доріжці

– Сьогодні ми більше зосереджені на загальних розминках. Крім фізичної, сюди входить спеціальна підготовка: пересування, технічні елементи. Спостерігаємо за станом хлопців, оцінюємо їхню працездатність на тренуваннях, можливість виконувати ті обсяги, які визначаємо. Поки навантаження не дуже великі. Вони мають бути оптимальними для виконання нинішньої необхідної роботи.
У цілому рівень спортивної форми на момент початку зборів – вище середнього. Всі виконують завдання, витримують навантаження. Головне завдання першого тритижневого збору – напрацювати базу, від якої відштовхуватимемося далі.
Безумовно, зараз складно говорити про наслідки вимушеної тривалої перерви, а також про те, як швидко хлопцям вдасться набрати форму. Так, усі вони намагалися її підтримувати вдома. І все ж тренування – це лише тренування. Тільки внутрішні змагання дозволять зрозуміти, наскільки атлет зможе виконувати напружену роботу. А без цього все-таки має місце певна розслабленість. Якби не карантин, то зараз відбувався б турнір за турніром.
Проте, повторю, ми задоволені роботою на першому етапі зборів. Також дуже задоволені умовами, які нам надали в ЦСКА: до наших послуг тут фехтувальний і тренажерний зали, басейн.


– Що стосується командних путівок, шанси завоювати ліцензії залишаються в жіночій шпазі, жіночій шаблі та шпазі чоловічій. Остаточну відповідь зможемо дати тільки після останнього ліцензійного турніру. Дата і місце його проведення наразі не відомі.
В особистих змаганнях право виступу на Іграх гарантували собі шаблістка Ольга Харлан і шпажист Ігор Рейзлін. На вирішальний турнір вони можуть і не їхати, а цілеспрямовано готуватися до Ігор у Токіо. Має шанси шпажистка Олена Кривицька, хоча сьогодні рано говорити, наскільки вони високі. Боротьба буде жорсткою, конкуренти дуже сильні. Будемо сподіватися, що Олена успішно пройде складний шлях і путівку здобуде.


– Ми розраховували, що Міжнародна федерація фехтування затвердить календар 6 червня, але не вийшло. До федерації продовжують надходити пропозиції і ведуться активні дискусії. Хоча є ряд базових пропозицій, на які, напевно, спиратимуться. Вони стосуються і календаря, і системи олімпійського відбору, і рейтингу спортсменів. Але щось конкретно говорити передчасно. І спортсмени, і тренери щодня чекають офіційної інформації. Усі національні федерації хочуть отримати певний план, відповідно до якого можна готуватися.
Але всі впевнені, що раніше листопада міжнародні змагання не розпочнуться. Буде добре, якщо цьогоріч вдасться провести хоча б один турнір з усіх видів зброї. Наша федерація фехтування радилася з старшими тренерами з приводу внутрішніх змагань. Плануємо на кінець вересня Кубок, а на середину жовтня – чемпіонат України. Крім того, розраховуємо провести традиційний турнір пам’яті видатного тренера Леоніда Авербаха.


– Висновки можна буде робити після турнірів, у яких хлопці братимуть участь. Тільки тоді стане ясно, хто з них готовий на сто відсотків.
Згоден, що цей склад можна назвати зірковим. Але завжди треба мати хороший запас, адже ніхто не знає, що може статися завтра, за місяць... Ми повинні бути готові до будь-якої ситуації. Тому необхідно активно працювати з тими спортсменами, котрі здатні проявити себе. На щастя, у нас була і є досить довга лава запасних.
Завоювати місце в збірній може будь-який спортсмен, який доведе своє право конкретними результатами.


– Думаю, що справа в специфіці фехтування. Звичайно, є різні думки з приводу його видовищності у телетрансляції. Але абсолютно незаперечним є факт, що це дуже масовий вид спорту, потрапити до секції або клубу прагнуть багато дітей і підлітків. Доведено, що наш вид дуже сприяє розвитку фізичних даних, координації і мислення. Завдяки цьому діти, як правило, і в школі добре навчаються. Про це часто можна чути від їхніх батьків.
Є ще один дуже важливий фактор, який приваблює дітей у фехтуванні, – психологічний. Тут діти і підлітки набувають впевненості в собі. Це не боротьба або бокс, де має значення зріст і вага. У фехтуванні кожен знає, що може перемогти будь-якого суперника, незалежно від своїх і його антропометричних даних. Головне – мислення, здатність запропонувати комбінацію, яка дозволить обіграти навіть більш потужного і спритного суперника. Звідси і величезна інтрига в кожному поєдинку. Таке суперництво захоплює всіх – і дорослих, і дітей. Дитина, котра починає займатися фехтуванням, зазвичай потім приводить до секції своїх приятелів, а ті – ще когось...
У фехтування закохуються на все життя. Приклад тому – наші ветерани: розпочавши займатися в ранній юності, вони не припиняють виступати і в зрілому віці. Чемпіонати світу та Європи серед ветеранів збирають по півтори сотні учасників.
Повторю, що завдяки фехтуванню людина позбавляється внутрішніх комплексів і стає впевненою в собі, здатною прораховувати ходи і швидко придумувати комбінації. До речі, в США наш вид спорту часто називають «фізичними шахами». Напевно, в цьому і приховано секрет популярності фехтування.