До олімпійської медалі разом з "Олімпійською Ареною"!
Засновник:
Національний олімпійський комітет України

Стратегія підготовки за новим календарем

Тамара Токмачова
Останнім часом у головного тренера збірної України зі стрибків у воду чудовий настрій, адже найбільша радість наставника – знову, після тривалої вимушеної перерви, опинитися в колі своїх підопічних. Як відбувається адаптація спортсменів після карантину, які нові плани змагань, перспективи на найближчі рік-два – про це кореспондентам «Олімпійської арени» розповіла Тамара Токмачова.

Дуже приємно бачити, що спортсмени знову у своїй стихії. Можна сказати, що сьогодні в спорткомплексі «Ліко» зібралися всі основні українські стрибуни у воду?

– Так, безумовно. Сьогодні ви бачите в «сухому» залі та басейні практично всю нашу еліту: Олександра Горшковозова, Олега Колодія, Олексія Середу, Вікторію Кесар, Анну Письменську, Софію Лискун… Усі вони відновили повноцінні тренування. Попереду в нас колосальна робота. Проте із задоволенням хочу зауважити, що ще до карантину команді вдалося виконати, хоча і не повною мірою, головне завдання із завоювання олімпійських ліцензій. Будемо намагатися додати путівок і на Кубку світу в Японії – до цих стартів збірники і готуються.

Наскільки вимушений простій відбився на стрибунах у воду?

– Чого тут приховувати – відбився значно і на всіх. Для спортсменів перерва в тренуваннях безслідно не проходить. Ми уперше зіткнулися з простоєм, коли стільки часу не мали можливості ходити до залу і басейну. Раніше максимальною була тритижнева відпустка. А тут два з половиною місяці з такими обмеженнями рухової активності!.. Тепер кожен через копітку щоденну працю входитиме в той режим, який дозволить найкращим чином набрати форму.
Не сумніваюся, що фізичну форму хлопці й дівчата відновлять досить швидко. Інша справа – технічна сторона, вона значно постраждала, зокрема координація, опанування нових стрибків з високим коефіцієнтом складності...

Через пандемію докорінно доводиться перекроювати графіки міжнародних змагань. Наскільки змінився ваш календар на цей рік? Чи не залишився під загрозою юнацький чемпіонат світу, який заплановано провести в Києві восени? Чи є ймовірність, що його вдасться провести?

– Новий графік змагань – до кінця нинішнього року і на наступний – ми відпрацювали. Дата Олімпійських ігор у Токіо відома. Тепер знаємо і про терміни проведення ліцензійного старту Кубка світу – його намітили на лютий. Індивідуальні плани підготовки спортсменів ми переглянули і відкоригували.
Що стосується юнацького чемпіонату світу, то рішення про його скасування не ухвалено, він у плані. І президент Федерації України зі стрибків у воду Ігор Лисов, і оргкомітет, і спортсмени, і тренери – усі налаштовуємося провести чемпіонат на найвищому рівні.

З приводу можливих наслідків перенесення Олімпійських ігор на рік думки розходяться. Більшість фахівців і атлетів бачать у цьому негативні сторони. Це зрозуміло, оскільки через нові терміни зривається і докорінно перекроюється підготовка. Але є й ті, хто вважає, що зайвий рік може піти на користь.

– Це той випадок. коли обидві думки мають свої підстави. Але можу сказати точно, що перенесення Олімпіади – серйозний стрес для всіх. Спортсмен подолав довгий складний шлях, цілеспрямовано йшов до своєї мрії. Ціль була, здавалося, на відстані простягнутої руки – і тут все валиться, стає з ніг на голову. Звичайно, це сильний психологічний удар, особливо для старших атлетів: хтось із них вирішив після Олімпійських ігор 2020-го завершити кар’єру, мріяв зробити це на мажорній ноті. Відкладати свої плани для зрілих спортсменів і їхніх наставників досить болісно.
Що стосується тих, хто бачить позитивні моменти в перенесенні Ігор, то цю групу складають передусім представники юнацької та юніорської вікових категорій, наприклад, Олексій Середа.

Якби все відбувалося за графіком, то сьогодні говорити про кандидатів до олімпійської збірної можна було б з упевненістю. Але за рік, який додали, щось може змінитися.

– У нас була проблема з жіночими синхронними стрибками на вишці. Президент федерації поставив завдання створити сильну синхронну пару. Для цього ми залучили юну миколаївську спортсменку Ксенію Байло, вона готує ті стрибки, які виконує більш досвідчена Софія Лискун. Сподіваємося, що цей дует проявить себе на Кубку світу найкращим чином. Байло цього року входить до юнацької збірної.
І серед молодих спортсменів-хлопців є, з кого вибирати, передусім назву Кирила Болюха.

Яка у вас ситуація з олімпійськими ліцензіями станом на сьогодні? Чи буде можливість додати путівок на Ігри в Токіо?

– Маємо чотири олімпійські ліцензії, усі в індивідуальних видах програми. Наші спортсмени дуже добре впоралися із тим завданням потрапити на чемпіонаті світу до фіналів. Там Олексій Середа, Олег Колодій і Вікторія Кесар завоювали для федерації право взяти участь в Олімпійських іграх. Трохи пізніше його виборола і Софія Лискун. Через травму вона не взяла участь у чемпіонаті світу, але на домашній першості Європи з великим відривом завоювала «золото», а з ним і олімпійську ліцензію.
Тепер будемо докладати всіх зусиль, щоб на Кубку світу здобути як мінімум три ліцензії в індивідуальних дисциплінах, а також боротимемося за них у синхронних видах.

У складних ситуаціях і умовах – таких, як карантин – немає нічого найважливішого, ніж надійна підтримка. З чийого боку насамперед відчуваєте її?

– Без підтримки, надійного міцного плеча сьогодні неможливо було б триматися на плаву. Така опора – наша федерація на чолі з Ігорем Лисовим. Ми дуже пишаємося тим, що вона є однією з найкращих у країні. Неможливо переоцінити заслуги федерації в розвитку нашого виду, причому по всіх напрямах. Один з багатьох прикладів: незважаючи на великі труднощі, вдалося зберегти знамениті школи стрибків у воду – луганські ШВСМ і «Олімпійські надії». Сьогодні діти зі східних областей мають можливість тренуватися в нашому центрі «Олімп».
Спортивна база для стрибків у воду в Києві визнана найкращою в Європі.
Усе це з’явилося завдяки тому, що президентом Федерації України зі стрибків у воду є людина, котра неймовірно любить спорт, вболіває за нього всією душею. З одного боку, Ігор Лисов дуже вимогливий – і до себе, і до інших. Завжди ставить найвищі планки і завдання. І ми прагнемо відповідати цьому рівню і в тренувальній роботі, і у виступах. З іншого боку, він завжди підтримує нас і допомагає з будь-якими проблемах.
Продовжуючи розмову про підтримку, скажу, що ми дуже раді нашим теплим і міцним відносинам із Національним олімпійським комітетом. І під час нинішнього нелегкого періоду Сергій Бубка завжди з нами на зв’язку. Так само і міністр молоді та спорту Вадим Гутцайт. Вони, як ніхто, нас розуміють, адже всі ми – люди спорту і робимо одну справу заради спортивного майбутнього нашої країни.

Повністю читайте у віддрукованому номері.
Передплатити журнал зараз!

Інтерв’ю брав
Ігор ЧЕМЕРИС