«Сподіваюсь, що у боксу залишиться олімпійська прописка»

Особливістю цьогорічного боксерського сезону є відсутність у спортивному календарі чемпіонатів світу та Європи. Для тренерського штабу національної чоловічої збірної України було дуже важливо подбати, аби ця обставина не вплинула негативно на підготовку вітчизняних майстрів шкіряної рукавички до Ігор 2020 року в Японії.

- На щастя, в головній команді країни вже позаду болісний процес зміни поколінь, – зазначає керманич збірної, заслужений тренер України Дмитро Сосновський. – Серед моїх підопічних переважно відомі атлети, котрі мають чималий міжнародний досвід, і вони чудово усвідомлюють, що головний іспит на них чекає в Токіо 2020 року, тому ні на мить не дозволяють собі розслабитися. А чому ми цьогоріч залишилися без чемпіонатів світу та Європи, краще запитати у керівників цих міжнародних федерацій.

- Після невдалого відбору на попередню Олімпіаду в Бразилії вирішив розпрощатися з аматорським боксом призер Європейських ігор і чемпіонату світу Геворг Манукян. Прикро, що так і не збулася мрія цього талановитого атлета виступити на Олімпіаді.


- Так, мені допомагають фахівці, котрі вже тривалий час працюють у команді. Всі досвідчені, авторитетні, працюємо в цілковитій довірі. Це ще один вагомий фактор, чому в збірній завжди хороший мікроклімат.


- Ми, навпаки, постаралися збільшити інтенсивність тренувального процесу під час централізованих зборів, спланувавши свою роботу так, щоб підопічні двічі виходили на пік форми. Адже не треба забувати, що наступного року на нас чекають спочатку Європейські ігри, а потім чемпіонат світу – перший відбірковий турнір до Олімпіади. Загалом було проведено дев’ять етапів підготовки, з яких чотири – із загальнофізичної та спеціальної, і п’ять – з техніко-тактичної. Все, що планували, виконали й у змагальному аспекті: мої підопічні виступили не тільки на семи міжнародних турнірах, а й взяли участь у двох домашніх «Матчах чотирьох». У Львові їхніми візаві були боксери з Куби, Польщі й Білорусі, а в Харкові – узбеки, казахи й туркмени.


- Переваги такої системи проведення змагань очевидні, особливо коли над боксерами не тяжіє результат. Коли ви заявляєте команду для участі у міжнародному турнірі категорії «А», не виключений варіант, що за гострого суперництва більшість ваших вихованців змушена буде зійти з дистанції вже після першого чи другого бою. За коловою ж системою у «Матчі чотирьох» їм гарантована участь щонайменше у трьох поєдинках. Ось чому користуючись нагодою хочу віддати належне ФБУ і її президенту Володимиру Продивусу, яка доклала чималих зусиль, аби до нас приїхали авторитетні збірні Куби, Узбекистану, що перебувають на лідерських позиціях у світовій табелі про ранги. Поєдинки у Львові й Харкові викликали величезний інтерес у вболівальників і неабияк сприяли популяризації нашого виду спорту. І українські майстри не підвели, взявши гору у всіх матчевих зустрічах, збагатившись цінним міжнародним досвідом, адже їхніми суперниками були представники різних боксерських шкіл. Особливо тішить, що з найкращого боку себе проявив лідер збірної України Олександр Хижняк – наша головна олімпійська надія.

- Приховувати не буду, це був би нокаутуючий удар по нашому виду спорту. Мені складно назвати причини непорозумінь між МОКом і АІБА, але дуже сподіваюся, що бокс залишиться в олімпійській сім’ї. Звичайно, передусім дуже багато залежатиме від того, чи пощастить АІБА оперативно позбутися тих недоліків, на які вказує МОК, хоча доводиться констатувати, що останніми роками Міжнародна федерація боксу не захищає належним чином інтереси атлетів. Зокрема, невпинно відбувається скорочення кількості вагових категорій, з нового сезону їх залишиться тільки вісім. ФБУ пропонувала інший варіант: на чемпіонатах світу та Європи залишається попередній формат – десять категорій, а на Олімпіаді обмежуємося вісьмома. Але до наших пропозицій не дослухалися, і це вже призводить до того, що з кожним роком зменшується кількість учасників представницьких змагань. Хоча такий підхід не може не дивувати, адже йдеться про бокс – видовищний вид спорту, який має дуже багато прихильників.


- Торік чемпіонат України приймав Львів, а розіграш Кубка – Маріуполь. Як мені відомо, чемпіонат наступного року заплановано провести в цьому місті на Азовському морі. Харків після зразкового проведення торішнього чемпіонату Європи заслужив право стати господарем нинішнього чемпіонату України. А от те, що в столиці Слобожанщини ми дедалі частіше проводимо спільні тренування, - правда. Чому? Бо нам тут завжди раді, в Харкові ніколи не виникає проблем з розміщенням, місцем для тренувань, відновленням. За це велике спасибі, зокрема, голові Харківської облдержадміністрації Юлії Олександрівні Світличній, котра багато уваги приділяє нашому виду спорту.


- Так, і важливо, що обійшлося на фініші сезону без серйозних травм, за винятком хіба що Рамазана Муслімова, який пошкодив руку. Варто пам’ятати, що час летить непомітно, і вже наступного року на наших хлопців чекають важливі іспити на міжнародній арені. Серед легковаговиків добре себе проявив Дмитро Замотаєв, в наступній вазі кращим боксером чемпіонату було визнано Миколу Буценка. А як не відзначити Євгена Барабанова, який у категорії до 69 кг учетверте поспіль завоював золоту медаль? Хоча в нього з’явився дуже небезпечний конкурент – Максим Пилипець, котрий справив на фахівців приємне враження. В категорії до 75 кг очікувано не було рівних Олександру Хижняку. Звичайно, турбує, що вдома полтавчанин явно всіх переважає, проте, як підтвердили поєдинки «Матчу чотирьох», він продовжує прогресувати.
Вдруге поспіль у категорії до 81 кг поза конкуренцією був ще один перспективний боксер 22-річний Степан Грекул. Торік буковинець став чемпіоном Європи серед молоді, сподіваюся, що він на цьому не зупиниться й невдовзі зуміє кинути виклик на міжнародній арені й дорослим. Задоволений я й тим, як боксував суперважковаговик Віктор Вихрист – чинний чемпіон Європи.


- Збавили оберти одесити, закарпатці, хоча все відносно, бо мірилом, чи ти працюєш якісно, повинна бути підготовка олімпійця. В тому ж Львові немає проблем з масовістю, там проводиться чимало змагань, модернізується спортивна база, а доводиться констатувати, що серед галичан реального претендента на участь в Іграх 2020 немає. Ось чому без скрупульозного аналізу справ у боксерському господарстві Львівщини не обійтися.


- 11 січня 2019 р. в Коломиї на Івано-Франківщині розпочнеться централізований збір в умовах середньогір’я. Саме там, у спорткомплексі «Локомотив», постараємося закласти фундамент загальнофізичної й техніко-тактичної підготовки. Сподіваюся, що до того часу й МОК визначиться остаточно з місцем боксу в олімпійській сім’ї. Вся боксерська світова спільнота чекає позитивного вердикту.