Справжній лідер

Дмитро Сосновський, головний тренер збірної України з боксу:
– У цьогорічному міжнародному спортивному боксерському календарі було три важливі старти: чемпіонат Європи серед молоді в Румунії, чемпіонат Європи серед дорослих в Україні та світовий форум у Німеччині.
Домашній континентальний чемпіонат був для нас пріоритетним. Вважаю, що ми склали іспит у Харкові на «відмінно», перемігши у командному заліку.
Втім, я завжди був реалістом і чудово усвідомлював, що після цього злету у червні не варто чекати від моїх підопічних такого ж медального «врожаю» у вересні на світовому чемпіонаті. Потрібно значно більше часу не тільки на відновлення, й для централізованої підготовки. Тому, все зваживши, розраховували на одну, максимум – дві нагороди.
І вкотре переконалися, що чудес у великому спорті практично не буває. Ось і в Гамбурзі умови диктували боксери з Куби, Казахстану, Узбекистану, в котрих було значно більше можливостей для продуктивної підготовки, ніж у європейців. Не дивно, що лише десять з них завоювали право виступати у півфіналі.
Взяти хоча б для прикладу англійців, які в Харкові мали у фіналі європейського чемпіонату сімох своїх представників, а в Гамбурзі до півфіналу пробився лише один британець. Інакше як втомою, психологічною виснаженістю такі перепади у виступах пояснити не можна. Ось чому керівництву міжнародної федерації варто терміново повертатися до старої системи, коли чемпіонати Європи та світу проводилися в різні роки. Такий формат, переконаний, влаштував би всіх.
Що ж до оцінки виступу українських боксерів в Німеччині, то передусім відзначу Олександра Хижняка – нового лідера збірної. Полтавчанина першим із наших світових переможців визнали кращим боксером і саме його можна назвати відкриттям чемпіонату. Якщо наш земляк прогресуватиме так і надалі, то сміливо може розраховувати й на олімпійську нагороду в Токіо. І я спокійний за Сашка, бо йому «зіркова» хвороба не загрожує. Вважаю, що вся наша збірна заслуговує на теплі слова, адже з восьми наших учасників троє – Юрій Шестак, Євген Барабанов, Рамазан Муслімов – змушені були зійти з дистанції, поступившись майбутнім чемпіонам.
На жаль, знову не обійшлося без упередженості арбітрів до наших хлопців. Особливо потерпіли від цього Микола Буценко й Віктор Вихрист, котрі, як на мене, свої бої не програли… З іншого боку, очевидно, вони не зуміли продемонструвати увесь свій великий потенціал, тоді б у суддів не було підстав приймати суперечливі рішення. І все ж, виступ у Гамбурзі додає оптимізму, тішить, що хлопці додають, міцніють. І якщо вони ще вимогливіше ставитимуться до себе на тренуваннях, то нагороди найпрестижніших змагань здобуватимуть.