Весь цвіт сучасного карате!

Український каратист Станіслав Горуна став бронзовим призером Олімпійських ігор у Токіо у категорії до 75 кг.

Весь цвіт сучасного карате зібрався в Токіо на перших в історії цього виду спорту Олімпійських іграх. Професіонали високого класу розіграли медалі в куміте, їм склали гідну конкуренцію троє наших земляків, серед яких титулований Стас Горуна.
У груповому раунді українець взяв гору над японцем Кеном Нісімурою – 2:1, американцем Томасом Скоттом – 2:1, і звів унічию зустріч з угорцем Габором Харспатакі – 0:0. Однак у заключному поєдинку програв єгиптянину Абдаллі Абделазізу – 1:4, і, таким чином, посів друге місце в групі.
Далі на Стаса чекав півфінал з багаторазовим чемпіоном світу та Європи італійцем Луїджі Бузою, перемога над яким відкривала шлях до фіналу, а значить – до боротьби за «золото». Поразка гарантувала Горуні бронзову медаль.
До закінчення першої хвилини сутички вперед вийшов італійський каратист, заробивши юко. Український спортсмен виконав удар у тулуб, однак після перегляду відеоповтору ваза-арі йому не зарахували. Наприкінці другої хвилини Буза здобув ще одне очко, а вже через кілька секунд – і третє. Таким рахунок і залишився до кінця сутички – 3:0. Буза вийшов до фіналу, в якому виграв і став олімпійським чемпіоном. Стас Горуна завершив змагання з бронзовою медаллю!

- Вибачте, що не виконав те, що заявляв, - дещо ошелешив таким початком нашого інтерв'ю Стас Горуна.


- Результат задовільний, не хороший для мене, принаймні сьогодні я так відчуваю. Думаю, завтра вже емоції від поразки минуть, і я насолоджуватимуся тією медаллю, що триматиму в руках.


- Складно, так. Але це питання більше не про нього, а про мою форму, моє самопочуття. Як ви бачили, кваліфікаційні поєдинки давалися мені досить тяжко, і лише через це так склалося у півфіналі. Але я намагався підняти темп, проводити більше атак, більше результативних дій і три хвилини намагався працювати на максимумі, однак не вдалося.


- Так, звичайно, ми обидва виступаємо на турнірах тривалий час. Десь з 2013 року час від часу зустрічаємося на змаганнях один з одним. То він перемагає, то я. Це спорт, ніколи не вгадаєш, як складеться суперництво. Востаннє ми з ним билися в чвертьфіналі етапу Прем’єр-ліги 1 березня 2020-го, в якому я взяв гору. То був останній турнір перед локдауном.


- Звичайно! Знаєте, скільки було вкладено ресурсів багатьох держав світу в підготовку своїх команд! Ми завоювали право на олімпійські виступи в трьох категоріях із шести. Навіть тільки потрапити до Токіо на Ігри вважалося успіхом, а коли з трьох учасників двоє завойовують медалі – це результативність майже 70 відсотків, ну, можливо, 60, тому що вийшло без «золота».


- Дуже круто! Неймовірно! Масштаби вражають! Сюди приїхали тисячі атлетів з цілого світу – весь цвіт сучасного спорту!


- До змагань у мене були думки тільки про боротьбу! Навіть не про подіум, а про боротьбу, боротьбу, боротьбу...