Український матадор у Севільї

На початку цього року відбувся вже 45-й традиційний турнір у Севільї, у якому з рекордним результатом перемогу здобув 17-річний киянин Кирило Шевченко.

Вдала іспанська партія

Українські шахісти привозили медалі з різних куточків світу, та чи не найвагоміших успіхів вони досягли в Іспанії. Три десятиліття тому в знаменитому Лінаресі Василь Іванчук відкрив рахунок своїм перемогам на «шаховому Уїмблдоні» і вперше перервав багаторічну гегемонію Каспарова і Карпова, випередивши їх у супертурнірі й обігравши обох в особистих зустрічах. 2004 року в іспанській Кальвії національна збірна України вперше виборола золоті медалі Всесвітньої шахової олімпіади. Саме в Іспанії в 14-річному віці Шевченко виконав гросмейстерську норму і став наймолодшим міжнародним гросмейстером Старого Світу.
Спортсменам потрібна підтримка уболівальників, а в Іспанії наші шахісти дуже популярні і постійно відчувають симпатії темпераментних глядачів, а також увагу преси. Такий прийом, певно, вплинув на вибір Шевченка, котрий, маючи запрошення з різних країн, віддавав перевагу південній державі, де завершив минулий рік виступом в іспанському місті Сітжес, а новий рік розпочав за шахівницею в Севільї.
Турнір проводився за швейцарською системою у 9 турів і зібрав 300 учасників, з-поміж яких 17 мали гросмейстерське звання. Киянин був шостим за рейтингом і, згідно з жеребкуванням, розпочав гру за шостим столиком. Та вже після стартових турів він перемістився за першу дошку, яку не полишав до кінця змагання.
Шевченко набрав 8,5 очка з 9 можливих і на одне очко відірвався від найближчих переслідувачів.
В опенах із такою кількістю учасників мало кому вдавалося одноосібно посісти перше місце, тим більше досягти майже 100-відсоткового результату, коли більше половини твоїх суперників – гросмейстери. У всякому разі в 17 років такого показника не мав ніхто навіть із найвидатніших шахістів.

Інтрига останнього туру

Однак, попри вражаючий результат переможця, доля головного призу вирішувалася на останніх хвилинах змагання. І заключний тур, подібно до завершальної фази кориди, виявився інтригуючим і видовищним.
Уже завершилися всі партії, тільки за першим столиком точилася запекла боротьба. На той момент китайський гросмейстер Ді Лі відставав від українця на пів-очка, і у разі перемоги саме він міг посісти перше місце. І, звісно, докладав усіх зусиль, щоб отримати бажаний результат. А Шевченкові, котрий у попередніх турах втратив лише пів очка, для загальної перемоги було достатньо нічиєї.
Становище киянина неабияк ускладнив фактор часу. Захищаючи важку позицію, він надовго задумувався і залишився з трьома хвилинами проти п’ятдесяти. А невдовзі довелося грати тільки на доданому часі (після зробленого ходу шахістам додавалося по 30 секунд).
Не змігши подолати героїчної оборони юного гросмейстера, китаєць теж потрапив у цейтнот і почав здавати свої позиції. Ще кілька точних уколів… перепрошую, ходів – і глядачі оплесками вітають українського матадора. Перемога!