Знову Карлсен

З усіх володарів шахової корони найчастіше в період чемпіонської «каденції» у змаганнях виступав (і виступає) Магнус Карлсен. Звісно, надмірна кількість партій, до того ж зіграних у різноманітних за форматом турнірах, викликає втому, і цієї осені після тривалої серії перемог чемпіон світу тричі поспіль не здобував головний приз.

На супертурнірі в американському Сент-Луїсі його обійшов китайський гросмейстер Дін Ліжень, у першому офіційному чемпіонаті світу з шахів Фішера корону перехопив американець Уеслі Со, а на острові Мен (Великобританія) норвежець опинився ще далі від найвищої сходинки п’єдесталу, поділивши третє-восьме місця. Щоправда, за складом учасників це був найсильніший в історії турнір за швейцарською системою, однак для Карлсена такий факт – аж ніяк не пом'якшувальна обставина.
І все ж цей турнір залишиться помітною віхою в кар’єрі Магнуса: заключна партія стала 101-ю в його безпрограшній серії ігор. Тобто встановлено новий історичний показник: до цього рекорд належав Ліженю, котрий без жодної поразки зіграв рівно 100 партій.
Знавці шахової історії можуть згадати, що свого часу Хосе Рауль Капабланка упродовж восьми років не програв жодної партії. Проте їхня кількість значно менша – 62 зустрічі. Карлсен за один рік грає більше.
Утім, спад у грі чемпіона тривав недовго: на сьомому етапі турніру Grand Chess Tour 2019 в Калькутті він з величезною перевагою виграв першу половину змагання (швидкі шахи), відірвавшись від найближчого переслідувача американця Хікару Накамури на 4 очка. У другій частині турніру (блискавична гра) Карлсен не тільки забезпечив собі загальну перемогу, а й, набравши 27 очок із 36, встановив особистий рекорд на окремому етапі цього змагання.