Приємні і прикрі сенсації

Післямова до командного чемпіонату Європи

Чи може засмутити результат команди, котра за рейтингом була лише восьмою, але несподівано для всіх здобула срібні медалі? Виявляється, що може…

Найскладніший іспит

Національна збірна України з шахів дебютувала на міжнародній арені 1992 року.
Жінки завоювали золоті медалі, а чоловіки срібні. Відтоді так вдало наші команди не виступали. Якщо шахісткам 2013-го вдалося ще раз здобути «золото» континентальної першості у Варшаві, то чоловічій команді жодного разу не підкорилася така вершина, хоча вони виходили переможцями і командного чемпіонату світу, і (двічі!) Всесвітньої шахової олімпіади.
На нинішньому чемпіонаті в Батумі (Грузія) у чоловічому турнірі взяли участь 40 команд, у жіночому – 32. Українки за рейтингом мали третю позицію в стартовому списку і входили до числа фавориток, а чоловіки, виступаючи не найсильнішим складом, розмістилися в таблиці значно нижче порівняно з усіма попередніми виступами – аж на восьмому рядку.

Стартові сюрпризи

У командних змаганнях невдалу гру одного шахіста можуть виправити інші гравці, тому на старті неочікувані результати трапляються рідко. Однак у Батумі сенсації не забарилися. Усі чотири партії матчу шахістів з Росії (1-й номер) з данцями (21-й) виявилися результативними, але загальний підсумок – 2:2. Також унічию завершився поєдинок другої за рейтингом команди Англії проти 22-ї у списку збірної Австрії. Ще низка несподіванок стартового туру: попри розрив у 20 рядків турнірної таблиці представники Німеччини, Ізраїлю і Грузії не змогли здолати відповідно суперників з Македонії, Чорногорії і Фінляндії. На жодному з чемпіонатів аутсайдерам не вдавалося настільки успішно протистояти набагато сильнішим збірним.
Команда України виграла три матчі поспіль, у тому числі у сильної збірної Азербайджану і вийшла в лідери.
У жіночому турнірі сенсацій сталося менше, але, на жаль, «співавтором» однієї з них була наша команда, яка у другому турі несподівано програла італійкам, котрі за рейтингом поступалися на всіх дошках. Надолужити відрив від лідерів так і не вдалося і у підсумку збірна посіла четверте місце. А перемогу, набравши 16 очок, здобула команда Росії, за якою, відставши на очко, фінішували шахістки Грузії і з таким же відривом - Азербайджану.
Натомість у чоловіків інтрига зберігалася до останніх хвилин змагання.

«Золото» вислизнуло з рук

Коли в шостому турі українські гросмейстери поступилися росіянам, здавалося, що вони і цього разу втратили шанси зійти на єдину нескорену вершину командних змагань. Однак непередбачувані повороти турнірної боротьби були ще попереду. У двох наступних турах російська команда спромоглася лише зафіксувати нічиї (проти вірменів і англійців), і українці знову вийшли в лідери. Для загальної перемоги залишалося у 9-му турі виграти бодай з мінімальною перевагою у команди Греції, яка за рейтингом була п’ятнадцятою. Але це останній тур, а він – найтяжчий…
Андрій Волокитін зводить партію внічию, Олександр Моїсеєнко несподівано програє, але Володимир Онищук зрівнює рахунок. Тепер все залежить від Василя Іванчука, котрий поступово досягає вирішальної переваги проти Івана Саріча. Греку вже можна здаватися, львів’янин хоча й не добиває супротивника точним ударом (а таких можливостей була не одна), та не послаблює тиску і врешті переходить в ендшпіль з ферзем проти тури. І тут стається диво: тура встигає зайняти ключове поле, що дає змогу отримати нічийну позицію, яку називають фортецею. Теоретична нічия.
Отже, команда Росії, маючи 15 очок, посіла перше місце, випередивши на одне очко збірну України і Англії. Завдяки кращому коефіцієнту українці здобули срібні медалі. Лише срібні…