До олімпійської медалі разом з "Олімпійською Ареною"!
Національний олімпійський комітет України

Останній «нокаут»?

  • Олімпійська Арена №12-2018
  • Шахи
Післямова до чемпіонату світу з шахів серед жінок

Післямова до чемпіонату світу з шахів серед жінок


Китаянка Цзюй Веньцзюнь стала сімнадцятою чемпіонкою світу з шахів у травні 2018 р., обігравши в матчі співвітчизницю Тань Чжуньї. На черговому чемпіонаті світу в Ханти-Мансійську їй вперше серед усіх королев вдалося захистити найвищий титул у змаганні за нокаут-системою.

У шахових змаганнях «армагеддоном» називають заключну бліц-партію тай-брейку, коли усі попередні завершилися рівним рахунком. Чорні отримують на хвилину менше часу, але у разі нічиєї той, хто ними грав, визнається переможцем. У таких умовах важливо все: і сила гри, і вправність рук, і, не в останню чергу, психологічна стійкість.
Загалом нокаут-система – тяжке випробування для нервової системи гравців, адже доля мікроматчу, який забезпечує вихід у наступний раунд змагання, досить часто залежить від одного ходу, однієї помилки. Тому характерною ознакою таких турнірів є непередбачуваність, коли успіху досягає не той, хто має вищий рейтинг і більший досвід, а той, хто спромігся успішніше витримати нервові перевантаження. Проте колишній президент ФІДЕ Кірсан Ілюмжинов, палкий прихильник нокаут-системи, вважав її цілком прийнятною навіть для визначення чемпіонів світу. І з середини 1990-х років ФІДЕ розігрувала титули і серед чоловіків, і серед жінок за цією системою.
Проте десять років потому чоловіків звільнили від випробування «нокаутом» у світових першостях, залишивши цей складний іспит тільки жінкам. Оскільки на посту президента ФІДЕ ініціатора нокаут-системи змінив росіянин Аркадій Дворкович, у пресі промайнуло припущення, що звання чемпіонки світу востаннє розігрується за цією системою і надалі найсильнішу шахістку планети визначатимуть у традиційних матчах.
З-поміж 64 учасниць нинішнього чемпіонату світу було п’ять представниць України: Анна Музичук і Марія Музичук, Анна Ушеніна, Наталія Жукова, Інна Гапоненко. Зазвичай у першому раунді, коли жереб зводить суперниць із суттєвою різницею в рейтингу, перемогу здобувають фаворитки. Однак після старту кілька учасниць з верхньої половини списку, у тому числі Жукова і Гапоненко, вибули з боротьби.
У другому колі різниця у класі шахісток взагалі майже не відчувалася. У половині поєдинків цього найбільш сенсаційного раунду дві основні партії закінчилися рівним рахунком. А на тай-брейку у восьми парах лише трьом учасницям, що мали вищий рейтинг, вдалося вирвати перемогу. Головні сенсації: маловідома іранська шахістка Мобіна Алінасаб виграла з рахунком 2:0 у багаторазової чемпіонки Польщі Моніки Сочко, а екс-чемпіонка світу Тань Чжуньї в додаткових партіях поступилася юніорці з Узбекистану Гульрухбегім Тохиржоновій. Загалом раунд видався нещасливим для королев – до наступного кола не пройшла й Анна Ушеніна.
Одну восьму фіналу подолали обидві сестри Музичук: Анна перемогла екс-чемпіонку світу з Болгарії Антоанету Стефанову, а Марія виграла у Мобіни. У цьому раунді вперше справа дійшла до «армагеддону»: після восьми партій росіянки Катерина Лагно і Наталія Погоніна мали рівний рахунок, тож усе вирішила заключна дев’ята зустріч. Нервова система Катерини виявилася міцнішою, і вона перемогла білими.
Троє з восьми учасниць чвертьфіналу пов’язані з львівською шаховою школою. Це, звісно, сестри Музичук, Лагно також розпочинала шахову кар’єру в місті Лева. Нинішня і колишня львів’янки, Марія і Катерина, вийшли до півфіналу, де мали з’ясувати стосунки між собою, а Анна завершила виступ, програвши екс-чемпіонці світу росіянці Олександрі Костенюк. Обидві класичні партії між Музичук і Лагно звершилися внічию, а у двох додаткових поєдинках зі швидких шахів москвичка діяла успішніше. У другій парі Веньцзюнь обіграла Костенюк в «основний час», тому зберегла більше сил для фінального матчу, що, як з’ясується, зіграло дуже важливу роль.
У фіналі передбачено зіграли чотири партії з класичним контролем. Після стартової нічиєї Лагно у другій партії чітко реалізувала перевагу в ендшпілі і вийшла вперед. У третій партії, граючи білими, китаянка втратила чудовий шанс зрівняти рахунок. Тепер, щоб продовжити боротьбу на тай-брейку, їй необхідно було виграти «на замовлення» чорними. І з цим надскладним завданням Веньцзюнь впоралася. Колись харківський гросмейстер Антон Коробов у розмові з автором цих рядків зауважив, що в жіночих шахах результат у відповідальних партіях на 90 % залежить від психології. Нинішній матч - чергове підтвердження його правоти.
Тепер у додаткових партіях на боці китаянки була перевага не тільки психологічна, а й фізична (у неї були вихідні дні, коли москвичка мусила домагатися перемоги на тай-брейку). Перші дві зустрічі минули в рівній грі й завершилися миром. А от у наступних двох партіях, коли час на обмірковування ходів було скорочено до десяти хвилин, Катерина не впоралася з перевантаженнями. В одній з них вона, маючи можливість досягти нічиєї, припустилася помилки і програла, а в другій, коли її влаштовувала тільки перемога, попри всі зусилля отримала лише рівну позицію. А тільки виграш давав можливість боротьбу ще в двох бліц-партіях і, за рівного рахунку, в «армагеддоні».
Отже, Катерині залишалося сподіватися тільки на помилку суперниці в умовах обмеженого часу, але москвичка першою припустилася помилки, до того ж неймовірної для чемпіонатів світу – поставила під бій ферзя. Довелося здавати партію і вітати китайську королеву з перемогою в чемпіонаті.
Цзюй Веньцзюнь – шоста представниця Китаю, котра стала чемпіонкою світу. Нинішня перемога ювілейна: це вже десята корона, яку здобули китайські шахістки, вчергове підтвердивши свою гегемонію в жіночих шахах від початку 1990-х років. За цей період під час церемонії закриття жіночих чемпіонатів світу тільки п’ять разів лунали гімни інших країн: по одному разу – Угорщини, Болгарії та Росії, і двічі – України.

Повністю читайте у віддрукованому номері.
Передплатити журнал зараз!

Олександр
МАЛІЄНКО

Фото
chesspro