Ставангер: інтригуючий старт і драматичний фініш

Участь у турнірі чемпіона світу завжди гарантує змаганню підвищену увагу глядачів і преси. Що й казати про супертурнір у норвезькому Ставангері, де за шахівницею з’ясовували стосунки король шахів Магнус Карлсен з попереднім суперником у матчі на першість світу Сергієм Карякіним і нинішнім претендентом на корону Фабіано Каруаною! Одразу напрошувалася паралель з іспанським Лінаресом, який свого часу називали «шаховим Уїмблдоном» або турнірним чемпіонатом світу.

Ставангер приймав провідних шахістів світу вшосте і змагання вже називають традиційними. Після того як у Лінаресі перервалася знаменита традиція, що тривала понад 30 років, місце найпрестижнішого шахового турніру залишилося, так би мовити, вакантним. І от головним претендентом на нього став Ставангер. Звісно, це пов’язано з появою Карлсена, котрий став не просто чемпіоном світу, а одним із найвидатніших гравців за всю історію шахів.
Формула увесь цей час залишається незмінною: коловий турнір за участю десяти провідних шахістів планети. Так склалося, що саме ці змагання є найтяжчими для норвезького генія; чомусь удома стіни йому не допомагають, а, навпаки, заважають. Виграючи за межами країни майже усе, він у попередніх п’яти домашніх виступах щоразу очолював стартовий список за рейтингом, однак лише одного разу взяв перший приз. Більше того, двічі він опинявся в нижній частині таблиці з великими втратами рейтингу. Тож однією з інтриг нинішнього турніру було питання: чи зможе Карлсен подолати цю неприємну тенденцію. Але ще більше інтригували його поєдинки проти згаданих суперників – Каруани і Карякіна. Наче на замовлення, турнірний жереб звів чемпіона з його головними опонентами у першому і другому турах.
Матч за шахову корону між Карлсеном і Каруаною відбудеться цьогоріч у листопаді. З наближенням його початку кожна зустріч між ними розглядається крізь призму майбутнього протистояння, адже її результат важливий не тільки для турнірного становища суперників, а й для їхнього психологічного стану. У такому поєдинку, де зустрічаються рівні за класом гравці, кожен нюанс має значення, а моральна перевага взагалі може відіграти вирішальну роль.
Уперше в статусі претендента Каруана зустрівся з чемпіоном світу в квітні на турнірі в Німеччині. Магнус чорними поступово захопив ініціативу, навіть мав можливість форсовано виграти, але Каруані завдяки героїчній обороні вдалося таки вистояти. Урятовані пів-очка у грі проти головного конкурента послужили для нього хорошим стимулом і у підсумку він став переможцем турніру, а норвежець був змушений задовольнитися другим місцем. Тож у стартовому турі в Ставангері Карлсен мав особливу мотивацію повернути собі чемпіонський імідж.
Партію він розпочав у своєму стилі, обравши так званий дебют слона, який вийшов з моди понад сто років тому. Не претендуючи на те, щоб мати якусь вигоду з переваги білого кольору, Магнус, як це часто буває, переніс основний тягар боротьби на міттельшпіль і ендшпіль, де він славиться умінням «витискати воду з каменя», тобто перегравати супротивника в рівних, майже нічийних позиціях. Цього разу Фабіано не проявив притаманної йому непоступливості в захисті, і коли більшість фігур було розміняно, його позиція стала безнадійною. Однак так не хочеться змиритися з поразкою в принциповому поєдинку! І чорні без шансів на порятунок продовжували чинити опір, викликаючи невдоволення глядачів, особливо з числа прихильників чемпіона світу. Що ж, і видатним шахістам не зажди вдається контролювати свої нерви…
У другому турі Карякін мав, звісно, неабияке прагнення взяти бодай мікрореванш за поразку в матчі на першість світу. Однак зустріч між принциповими суперниками, як і решта післяматчевих партій, без особливих хвилювань завершилася нічиєю. Карлсена, котрий у матчі довів свою перевагу над конкурентом, такий перебіг боротьби влаштовував; Карякін, зрозуміло, хотів би досягти іншого результату, але нічого зробити не міг.
У третьому турі норвежець виграв у Левона Ароняна і впевнено захопив лідерство з відривом у два очки, бо решта стартових партій завершилися внічию. А головний конкурент Каруана тим часом перебував на останньому місці. Вибув зі змагання через травму ноги Дін Ліжень, і турнірна дистанція скоротилася до восьми турів. Здавалося б, знову стане чинною запущена журналістами кілька років тому своєрідна формула: «Грають усі, а виграє один – Карлсен!» Однак, як з’ясувалося, вирішальні поєдинки були попереду.
У шостому турі Уеслі Со здобув першу (і зрештою єдину) перемогу – над Карлсеном, і наздогнав лідера. А перед останнім туром до них приєдналися Каруана, котрий обіграв Карякіна і Віші Ананда, і Хікару Накамура, який також відібрав очко у Карякіна. Теоретично п’ятеро учасників претендували на перше місце, бо у разі рівної кількості очок турнірним регламентом було передбачено тай-брейк. Щоправда, коментатори відносили до сфери фантастики можливість потрапляння до цієї п’ятірки Ананда, бо йому необхідно було виграти чорними у Карякіна, котрий і без того зазнав чи не рекордної у своїй кар’єрі кількості поразок. До того ж Віші вперше за весь час своїх виступів мав у турнірі найменший рейтинг.
Двоє з лідерів, Карлсен і Накамура, свої партії завершили внічию. Ананд, попри всі прогнози, виграв у Карякіна і приєднався до них. Тепер все залежало від Со. Він, граючи чорними проти Каруани, після дебюту захищав складну позицію, але в гострому цейтноті отримав можливість форсувати нічию. Однак в умовах обмеженого часу знайти рятівний варіант було надто складно, і Каруана в цьому захопливому і драматичному поєдинку здобув перемогу. Відтак він посів перше місце і сам висловив здивування, що йому «вдалося так обернути невдало розпочатий турнір».
Отже, колишній і нинішній претенденти на корону опинилися на протилежних краях підсумкової турнірної таблиці. Карякін вперше фінішував на останньому місці, а Каруана знову очолив таблицю, вдруге випередивши Карлсена, котрий поділив друге-четверте місця з Анандом і Накамурою. Єдине, що прикро для претендента, це поразка в особистій зустрічі з Магнусом. Після цього рахунок їхніх протистоянь став 10:5 на користь чемпіона світу. Проте кращого показника проти нього за останні роки немає в жодного іншого шахіста, тому Карлсен захищатиме свій титул, як і прагнув, проти найнебезпечнішого і найсильнішого претендента.

Переможці турнірів в Ставангері

2013	Сергій Карякін	6 із 9
2014	Сергій Карякін	6 із 9
2015	Веселін Топалов	6½ із 9
2016	Магнус Карлсен	6 із 9
2017	Левон Аронян	6 із 9
2018	Фабіано Каруана	5 із 8

Результати турніру

1	Фабіано Каруана (США, 2818)	5 (+3,=4,-1)
2-4	Магнус Карлсен (Норвегия, 2843)	4,5 (+2,=5,-1)
2-4	Хікару Накамура (США, 2787)	4,5 (+2,=5,-1)
2-4	Вішванатан Ананд (Індія, 2760)	4,5 (+2,=5,-1)
5-6	Уеслі Со (США, 2786)	4 (+1,=6,-1)
5-6	Левон Аронян (Вірменія, 2764)	4 (+1,=6,-1)
7	Шахріяр Мамедьяров (Азербайджан, 2808)	3,5 (+0,=7,-1)
8-9	Максим Ваш'є-Лаграв (Франція, 2789)	3 (+0,=6,-2)
8-9	Сергій Карякін (Росія, 2782	3 (+1,=4,-3)