До олімпійської медалі разом з "Олімпійською Ареною"!
Міністерство молоді та спорту України      Національний олімпійський комітет України

Один на один з шахівницею

  • Олімпійська Арена №4-2018
  • Шахи
Один на один з шахівницею
У турнірах з розв’язування задач і етюдів за кожну шахівницю сідає тільки по одному гравцю. Однак при цьому зберігаються усі інші атрибути звичайних шахових змагань: вдалі рішення і помилки, нервове напруження, цейтноти, сенсації… Саме гучними сенсаціями передусім запам’ятається відкритий особисто-командний чемпіонат України з розв’язування шахових композицій в Одесі, який водночас є етапом Кубка світу.

Раніше для любителів шахових заморочок паралельно з очними турнірами проводили (до того ж значно частіше) заочні конкурси. У багатьох газетах і журналах розміщували добірки діаграм, а читачі мали надсилати листами відповіді на ці завдання. Проте поява шахових комп’ютерних програм позбавила сенсу заочні змагання: електронний помічник здатний розгадати «ребуси» доволі складних позицій за лічені секунди. Тому очні турніри почали набувати дедалі більшого поширення, утворивши зрештою масштабну систему змагань – від місцевих і національних першостей до континентальних і світових чемпіонатів та Кубка світу.
Ще у 1980-х роках полемізували: чи варто за розв’язування композицій присвоювати спортивні звання? Деякі впливові шахові функціонери категорично виступали проти. Однак популярність цього шахового жанру зламала їхній спротив – було-таки запроваджено ще одну систему рейтингів і звань. До слова, отримати звання за розв’язуванням композицій набагато складніше, ніж за їх складання або практичну гру. Якщо в Україні є десятки гросмейстерів-практиків, кілька гросмейстерів-композиторів, то в царині розв’язування ця планка підкорилася тільки одному.
Багато видатних шахістів любили розгадувати секрети етюдів і задач. Цікаво, що Хосе Рауля Капабланку вперше назвали чемпіоном світу не 1921 року після його перемоги у матчі з Емануїлом Ласкером, а за шість років до того, коли у Філадельфії він швидше за всіх… розв’язав шахові задачі на мат у два ходи. Учасникам того змагання, а це знані та сильні шахісти, запропонували 10 таких задач. Хто найшвидше впорається – той і переможець. Один із банкірів встановив спеціальний приз, п’ятидоларову колекційну золоту монету, (вартість її, звісно, на кілька порядків перевищує номінал), для відзначення того учасника, котрий на знаходження усіх відповідей витратить не більше 20 хвилин.
У цей ліміт часу ніхто не вклався, а шанси мав лише Капабланка, котрий дав відповіді за 21 хвилину. Іншим учасникам для пошуку розв’язку знадобилося до години часу і більше. Вражені величезною перевагою Капабланки над рештою учасників конкурсу, організатори змагання оголосили його чемпіоном світу із розв’язування задач.
Офіційні чемпіонати світу з розв’язуванням шахових композицій почали проводити значно пізніше. Вони відбуваються щорічно і нинішній за ліком буде 41-м. Звісно, у конкурсних завданнях крім двохходівок передбачені й інші жанри композиції. Відповідно до тематики чемпіонату світу було складено програму 32-го чемпіонату України. За два дні проводиться шість турів, у яких учасники розв’язують етюди, задачі на мат в два, три і більше ходів, а також так звані неортодоксальні задачі – на кооперативний і зворотний мат.
У форматі національного чемпіонату передбачена ціла низка різних заліків. Змагання водночас стало етапом Кубка світу, десятим чемпіонатом України серед юніорів (вік – до 23 років) і командною першістю країни. Серед 39 учасників змагання, крім українських гравців, були представники Білорусі й Литви, лідери Кубка світу, переможці чемпіонатів Європи і національних першостей.
Кому зазвичай вдається найкраще розв’язувати конкурсні завдання? Тут точиться своєрідне суперництво між шахістами-практиками і шаховими композиторами. Практики добре натреновані і звикли приймати за шахівницею відповідальні рішення в умовах обмеженого часу. Проте композитори самі складають композиції і знають прийоми маскування шляхів до мети. До того ж у задачах на кооперативний і зворотний мат ця мета протилежна тій, що в партіях, - потрібно не уникати мата, а поставити його об’єднаними зусиллями чорних і білих або навіть змусити протилежну сторону заматувати свого короля. Тож на попередніх чемпіонатах України переможцями і призерами ставали саме композитори.
Цього разу несподівано в кількох номінаціях перемогу здобув 15-річний киянин – наймолодший міжнародний гросмейстер Європи Кирило Шевченко. Набравши 60,5 очка із 90 можливих, він виграв десятий чемпіонат України серед юніорів, показав найкращий результат серед усіх українських учасників національного чемпіонату, зробив найбільший внесок у перемогу своєї команди і на етапі Кубка світу здобув «срібло», пропустивши вперед лише віце-чемпіона світу литовця Мартінаса Лімонтаса (65,5 очка). Третім фінішував знаний шаховий композитор з Полтави Валерій Копил, котрий набрав 59 очок.
Вітаючи призерів, директор і заступник головного судді чемпіонату, міжнародний арбітр Сергій Ткаченко зазначив: «Зараз ми бачимо Кирила Шевченка між чинним і колишнім віце-чемпіонами світу, а сам він –майбутній чемпіон світу! Запам’ятайте моє слово!»
Ще ніколи дебютант не досягав одразу подібного результату, так само як ніколи 15-річний учасник не перевершував досвідчених та іменитих суперників. Проте Ткаченко має й інші підстави для промовистого твердження: упродовж кількох тижнів до початку чемпіонату він інтенсивно тренував Кирила і добре уявляє його потенціал.
Також причетний до перемоги Шевченка і генеральний директор науково-технічної компанії ЕНПАСЕЛЕКТРО Юрій Бондаренко, спонсорська допомога якого зробила можливими поїздки талановитого шахіста на різні змагання, де він, зокрема, виконав норму гросмейстера і наразі досяг сенсаційного успіху в новій для себе шаховій дисципліні.
Після переможця найкращого результату серед юніорів досягли Євген Трахтман з Дніпропетровщини (39 очок) і одесит Олексій Кукелко (33,5).
Не обійшлося без сенсації і в командному заліку. Створені за територіальним принципом команди складалися з чотирьох учасників, а після кожного туру враховувалися три найкращі результати. Беззаперечним фаворитом вважалася команда Полтавської області, за яку виступали Валерій Копил, єдиний в Україні міжнародний гросмейстер із розв’язування композицій Олексій Соловчук і Володимир Куриленко, який двічі вигравав чемпіонати України. Четвертого учасника вони не брали, вважаючи, що вистачить і трьох…

Повністю читайте у віддрукованому номері.
Передплатити журнал зараз!

Олександр
МАЛІЄНКО

Фото
Віктора ПУЖАКОВА