Наймолодший гросмейстер старого світу

У середині жовтня було оприлюднено рішення Конгресу ФІДЕ про присвоєння чергових спортивних звань. Підвищення в статусі отримали восьмеро українців, а найбільший резонанс викликало присвоєння звання міжнародного гросмейстера киянину Кирилу Шевченку.

Раніше Кирило був наймолодшим міжнародним майстром у світі, і ми чекали, що, виконавши гросмейстерську норму в 14 років, він так само у наймолодшому віці стане володарем найвищого шахового звання. Проте з’явилася інформація, що американець Авондер Ліанг, котрий також отримав «гроса», на кілька місяців молодший. Тож Шевченко «лише» другий у світі і перший у Європі.
Утім, у будь-якому разі він увійшов до престижного списку наймолодших гросмейстерів за всю історію шахів, куди включено шахістів, які отримали це звання до 15 років. Завдяки його успіху Україна утримує першу позицію за кількістю своїх представників у цьому переліку: Руслан Пономарьов, Юрій Кузубов, Сергій Карякін, Ілля Ніжник і Кирило Шевченко.
Якщо деяким з цих свого роду шахових рекордсменів, аби отримати до звання приставку «грос», було достатньо двічі виконати відповідний норматив, бо для них спеціально влаштовували колові турніри з потрібною кількістю учасників, то Шевченку для здобуття гросмейстерського звання довелося тричі брати необхідну висоту в турнірах за швейцарською системою. І на відміну від головних конкурентів-ровесників, котрі мали достатні матеріальні можливості для участі в будь-яких турнірах, майже кожна поїздка юнака на закордонне змагання, а саме там можна виконати норму, була непідйомною для сімейного бюджету Шевченків.
Варто згадати, що свого часу 8-річний Кирило і його бабуся Надія Вікторівна майже на два роки перебралися до Краматорська, аби мати від місцевого спонсора підтримку для тренувань і поїздок на змагання. Після повернення до Києва знову і ще в більшому обсязі виникла потреба в коштах.
Щоб юний шахіст не пропускав змагань, важливих для набуття майстерності і розвитку таланту, при Академічному шаховому клубі Київського будинку вчених Національної академії наук України створили опікунську раду. Цей клуб Кирило відвідує з семи років. Тут він одразу переміг у турнірі за участю дорослих, а потім відбулося чимало пам’ятних для вундеркінда подій: уперше було знято телесюжет про нього, вперше отримав майстер-клас від знаменитого гросмейстера Василя Іванчука, вперше дав сеанс одночасної гри. То був незвичайний сеанс: юний шахіст грав на шести дошках наосліп. П’ятеро з шести суперників – дорослі досвідчені гравці, причому двоє з них були кандидатами у майстри спорту, тобто старшими за званням. Гра завершилася перемогою Шевченка з рахунком 4,5:1,5. Аналогів такому виступу юного шахіста не знайти за всю історію давньої гри.
Ще одна пам’ятна для Кирила зустріч відбулася в Київському будинку вчених вже після здобуття ним звання гросмейстера. Поздоровити його приїхав екс-міністр енергетики України кандидат у майстри спорту з шахів Віталій Скляров. Оскільки напередодні Шевченко виграв міжнародний турнір із шахів Фішера, Віталій Федорович нагадав, що подібний різновид древньої гри він запропонував задовго до ідеї американського шахового генія. Суть нововведення така: за пішаковими ланцюгами фігури розташовуються в довільному порядку. Така гра не потребує великих теоретичних знань, а дає простір для творчості й фантазії…
Втім, повернемося до класичних шахів. Отримавши підтримку від члена згаданої опікунської ради народного депутата Михайла Довбенка, генерального директора Науково-технічної компанії ЕНПАСЕЛЕКТРО Юрія Бондаренка, президента асоціації «CIGRE – Україна» Олександра Светеліка, Шевченко виступив у серії закордонних змагань і у трьох турнірах поспіль, де була можливість виконати норму гросмейстера, досяг бажаного результату.
Першу норму Кирило виконав на турнірі в німецькому місті Нойштадті-ан-дер-Вайнштрассе. Вдруге планку було взято на чемпіонаті Європи в Мінську. Виконання третьої норми було зафіксовано на турнірі в іспанському місті Бенаске. Причому нормативний показник щоразу було виконано достроково – за тур до кінця змагання.
У цих турнірах Шевченко зіграв 30 партій, у тому числі 20 – з гросмейстерами. Рахунок проти старших за званням – 13:7. Вражає домінація юного майстра над гросмейстерами за підсумком турніру в Німеччині, де вони були розгромлені з рахунком 4:1. Ніколи в історії шахів 14-річний майстер не перемагав гросмейстерів з такою перевагою.
Ще до публікації рішення ФІДЕ про присвоєння чергових спортивних звань Шевченко встиг підтвердити свій гросмейстерський клас на традиційному турнірі – юнацькому Гран-прі «Юні зірки світу», що відбувся у вірменському місті Джермук. Змагання, започатковане у російському місті Кіріші, проводилося вшістнадцяте; воно вважається найсильнішим у світі коловим турніром для шахістів не старше 16 років.
З-поміж 12 учасників турніру, що представляли п’ять країн, Кирило був першим за рейтингом. Він і посів перше місце із вражаючим результатом 10 очок із 11 можливих (9 перемог і 2 нічиї), випередивши відповідно на 1,5 і на 2,5 очка міжнародних майстрів – господарів змагання Шанта Саргсяна і Арама Акобяна. Ніколи за історію змагання жоден переможець не демонстрував такої переваги над рештою гравців. Наприклад, Сергій Карякін свого часу виграв цей турнір з результатом 8,5 очка із 11.
Черговий турнір, у якому візьме участь Шевченко, – чемпіонат світу серед юнаків до 20 років у італійському місці Тарвізіо. Перед від’їздом його разом із однокласниками і вчителями запросили до Верховної Ради України. Біля експозиції «Прапор України» перший заступник керівника парламенту Ірина Геращенко вручила Кирилу Шевченку відзнаку Голови Верховної Ради України (іменний годинник) «за значний внесок у популяризацію шахового спорту в Україні та світі, високі спортивні здобутки, підвищення міжнародного іміджу України». Вона відзначила феноменальні результати юного гросмейстера в шахових турнірах і побажала йому нових спортивних досягнень та яскравих перемог у майбутньому. Після цього для гостей парламенту провели цікаву екскурсію.