Український вихор в європейському бадмінтоні

2020-й мав стати роком бадмінтону в Україні. Київ готувався прийняти найпрестижніший континентальний турнір з цього виду спорту - особистий чемпіонат Європи. Значущості змаганням, які мали відбутися 21-26 квітня у столичному Палаці спорту, додавав статус заключного етапу відбору на Олімпійські ігри у Токіо. А отже, українські вболівальники в праві були очікувати на приїзд голових зірок бадмінтону Старого Світу.

Слід зауважити, що Україні вперше в історії довірили проведення топових змагань. Відповідну угоду підпиcали 28 серпня 2019 р. в Олімпійського дому в Києві президент Федерації бадмінтону України (ФБУ) Олексій Дніпров і генеральний секретар Європейської конфедерації бадмінтону (BE) Браян Агербак. Підготовка до змагань тривала повним ходом. Було оголошено про набір волонтерів, розпочато продаж квитків, досягнуто домовленість про телетрансляцію, презентовано логотип чемпіонату, запущено потужну промокампанію за участю зірок українського спорту.
Але корективи у плани організаторів внесла пандемія коронавірусу. Змагання перенесли на 30 квітня – 2 травня 2021 р. При цьому, скориставшись гостинною пропозицією організаторів, вперше в історії вирішили об’єднати чемпіонат з конгресом ВЕ.

Легенда про Фларі

- Я можу подякувати моїм попередникам за те, що бадмінтон все ж вдалося зберегти як вид спорту в Україні. Було фінансування збірної з боку міністерства, завдяки цьому ми сьогодні маємо гравців, котрі можуть представляти країну на міжнародному рівні. Але збірники - це лише маленький елемент великого спортивного господарства. У нас є і любителі, і ветерани, і парабадмінтоністи, та й завдання популяризації виду спорту ніхто не скасовував. Певна база попереднім керівництвом, звичайно, була закладена. Проте діяльності федерації як громадської організації, що є національним органом у сфері бадмінтону, фактично помітно не було. Тож необхідно було набрати команду, знайти приміщення під офіс й вирішити ще купу інших дрібних організаційних питань. У нас були і залишаються два провідні осередки розвитку бадмінтону – Харків і Дніпро. А от мережу інших регіональних представництв фактично довелося вибудовувати з нуля, і цей процес досі триває.


- Хотілося б подякувати за чудову роботу нашим осередкам в Одесі, Запоріжжі й Миколаєві. Яскраво себе проявляє Львів, зокрема відзначу Оксану Гречанюк. Місцевий підприємець створив там власним коштом сучасні корти, які успішно функціонують. Нові корти з’явилися нещодавно й у Запоріжжі, Сумах, Кам’янець-Подільському й Чернігові. Крок за кроком просуваємося вперед, і зацікавленість у регіонах зростає.


- Робота у міжнародному напрямі велася і раніше, але вона здебільшого стосувалася участі українських гравців у змаганнях і мала несистемний характер. Деякі проєкти самостійно реалізовувало Дніпро, деякі - Харків. Ми чудово розуміли, що наш прогрес неможливий без тісної співпраці з Європейською і Всесвітньою федераціями бадмінтону. Тож взялися за налагодження зв’язків. Відверто кажучи, для початку ми хотіли провести щось менш масштабне і організували семінар для тьюторів на базі Київського національного торговельно-економічного університет (КНТЕУ). Ми довго думали перш ніж подати заявку на проведення конгресу Європейської конфедерації бадмінтону. Було зрозуміло, що цей захід не отримає державного фінансування. А кошти, які виділяє організаторам Badminton Europe, покриють витрати лише частково. Але все ж наважилися.

Київ як остання зупинка перед Токіо

- Ми справді спочатку розглядали варіант проведення юніорської першості. Але водночас було оголошено про прийом заявок на організацію чемпіонату 2020 р. серед еліти. Ми розуміли, що цей турнір для європейців буде заключним у відборі до Токіо. Він матиме колосальне значення, а отже, збере усі перші ракетки Старого Світу. Плюс це найбільш видовищний і найпрестижніший з усіх стартів, що проводить Європейська конфедерація бадмінтону. І у наших спортсменів з’явиться шанс зіграти на такому турнірі в рідних стінах. Для декого це може бути мрією цілого життя. Згідно з рейтингом, ми мали право заявити по одному учаснику в чоловічій і жіночій одиночці, це наші перші ракетки Артем Почтарьов і Марія Улітіна, а також мікст Валерій Атращенков і Єлизавета Жарка. А статус господарів чемпіонату дозволяє розраховувати на більшу кількість квот за рахунок вайлд-кард. Як на мене, ці аргументи повністю перекривали усі ризики, як організаційні, так і фінансові.

- Харківський «Локомотив» справді прийняв не один міжнародний турнір і не лише з бадмінтону. Але ми одразу подавали заявку саме Києва. Столиця має суттєву перевагу над іншими містами, адже в наявності два аеропорти, є прямі рейси практично в усі країни Європи.


- Плюс тільки один: ми тепер більш досвідчені, і вдруге нам легше буде запускати процес.


- Рішення щодо повернення грошей за квитки ми ухвалювали спільно з нашим партнером Ticketsbox. У нас був варіант підтвердити, що квитки залишаться дійсними наступного року. Але почали надходити сигнали з регіонів з проханнями все ж повернути гроші.

Два в одному, або як зацікавити глядача

- Культура спортивного вболівальника, а точніше її брак, це величезна проблема для нашої країни. Хоча справедливості заради зауважу, що не лише нашої. Затягнути глядача на турнір з будь-якого виду спорту дуже складно, напевно, не останню роль у цьому відіграє й економічний фактор. Варіант зробити вхід безкоштовним розглядався. Але, як показує досвід спортивного маркетингу та знання людської психології, дев’яносто відсотків осіб думають, що коли щось безкоштовне, то не якісне. А якщо людина пішла на такий крок, як заплатити за вхід, то вона обов’язково прийде. Тому хоча б мінімальну ціну ми вирішили встановити, найдешевші квитки можна було придбати за 50 грн, найдорожчі у VIP-сектор коштували 3000 грн.


- Зробити два в одному наступного року було моєю ідеєю. Мені здалося, що після пандемії та її наслідків для економіки усіх країн проведення конгресу одночасно з чемпіонатом стане справжнім святом спорту, здоров’я і символом поверненням до нормального життя для усієї нашої великої європейської бадмінтонної родини. До того ж це буде рентабельніше і зручніше з погляду логістики.

Професіональний підхід у всьому

- Взагалі, ми від самого початку робили ставку на дві олімпійські ліцензії в одиночному розряді у чоловіків і жінок, розуміючи, що кваліфікуватися у парах і міксті нам буде дуже складно, хоча надія була. Україна фактично вже гарантувала собі одну путівку завдяки Артему Почтарьову. Він йшов у рейтингу 36-м, навіть з невеличким запасом для потрапляння на Ігри у Токіо. Також були непогані шанси кваліфікуватися на Олімпіаду в нашої першої ракетки серед жінок Марії Улітіної. І вони залишаються! Проблема у тому, що незрозуміло, коли рейтинг розморозять і відновлять змагання. Надходять все нові й нові повідомлення про скасування та перенесення турнірів у різних куточках світу. До речі, ми також змушені були відмовитися від цьогорічного Kharkiv International, який мав відбутися наприкінці серпня – на початку вересня.

- Так, але це справа не одного дня. Має бути розроблена стратегія на строк мінімум до п’яти років. Повірте, у нас багато талантів. Наше завдання як федерації розгледіти їх і дати їм можливість розвиватися. Якщо це вдасться, гадаю, ми зможемо поборотися за представництво в усіх розрядах у Парижі-2024 і Лос-Анджелесі-2028.


- Це проблема не лише бадмінтону, а загалом системи фізичної культури та спорту в державі, і особливо гостро стоїть питання недофінансування ДЮСШ. Тому ми обрали для себе як один з пріоритетних напрямів роботи реалізацію програми Всесвітньої федерації бадмінтону Shuttle Time. BWF проводить навчання для тренерів, котрі, склавши тести, здобувають відповідний сертифікат, що дає їм самим право пояснювати, як інтегрувати бадмінтон в уроки фізкультури в школах. Матеріально-технічне забезпечення проєкту взяла на себе наша федерація, також ми отримали певну допомогу від Європейської конфедерації бадмінтону. Професіональний інвентар у бадмінтоні дорогий, як і в будь-якому іншому виді спорту. Але якщо йдеться про звичайних школярів чи любителів, то простої якісної ракетки, пластикового волану й сітки цілком достатньо для початку.


- Торік наша юніорська збірна виборола «бронзу» на чемпіонаті Європи U-17. Ми виграли в усіх суперників в групі - Німеччини, Словаччини, Шотландії. Це серйозний результат для юніорів, який було досягнуто вже у період роботи нашої команди біля керма федерації. Також ми дуже пишаємося нагородою Анастасії Прозорової, здобутою на Юнацьких олімпійських іграх у Буенос-Айресі. Її «срібло» не увійшло до медального заліку, адже воно було завойоване у складі інтернаціональної команди. Але це був настільки захопливий турнір, він приніс стільки неймовірних емоцій! Також не можу не відзначити, що за крок до п’єдесталу в Аргентині зупинився ще один український бадмінтоніст Данило Боснюк. Він дуже добре зарекомендував себе, переміг практично в усіх своїх іграх, проте йому за жеребом дісталася трішки слабша команда. Якщо говорити про окремі матчі, то найбільше запам’ятався світовий форум у Базелі-2019, де наш Артем Почтарьов зустрічався з чинним і майбутнім чемпіоном світу японцем Кенто Момота.


- Бадмінтон - це круто! Він входить до програми підготовки космонавтів, оскільки виробляє відмінну реакцію, стрибучість і розвиває комплекс м’язів усього тіла. Це найбільш швидкісний вид спорту з усіх ракеточних. Рекордна швидкість польоту волана - 493 км на годину. Окрім того науково доведено, що бадмінтон допомагає людям, у яких є проблеми із зором. Тому в багатьох країнах світу офтальмологи радять своїм пацієнтам займатися бадмінтоном. А ще нещодавно з’явився новий напрям нашого виду спорту, так званий Air badminton. Вже запатентовано стійкі до вітру волани, якими можна грати просто неба. На мою думку, це має дати потужний поштовх розвитку нашого виду спорту. Тож закликаю усіх озброїтися ракетками і воланами й гайда грати.