Снайпери, до бар’єра!
- Олімпійська Арена №5-2018
- Пульс федерації
Спортсмени готуються вступити до безкомпромісної боротьби за олімпійські ліцензії. Як відбуватиметься відбір на Ігри? Як готуються до нього наші спортсмени? Про це та інше кореспонденту «Олімпійської арени» розповіли президент Федерації стрільби України Олег Волков і державний тренер з кульової стрільби Андрій Петросюк. Нашу бесіду ми почали з особливостей нинішнього сезону.
О. В. – Ми увійшли в найвідповідальніший етап передолімпійської підготовки. Вже у вересні на чемпіонаті світу в Південній Кореї розігруватимуться перші олімпійські ліцензії. Тому сьогодні підготовка спрямована на формування основи майбутньої олімпійської збірної, яка вступить в боротьбу за ліцензії. Звичайно, спортсмени нервують, підйоми чергуються з невдачами – всяке трапляється. Але в цілому виступають непогано.
Тренерському штабу зараз дуже нелегко: потрібно відібрати найкращих, попрацювати з кожним індивідуально. Це процес копіткий, адже стрільба – специфічний вид спорту, в якому вміння опанувати свої емоції має колосальне значення, часто вирішальне. Спортсмен може бути в прекрасній фізичній формі, але перед стартом починають «грати» нерви, і зрештою результат виявляється посереднім.
А. П. – Не можна обійти увагою надзвичайно гострий момент. Справа в тому, що підготовка наших стрільців сьогодні взагалі на межі зриву. Коли не вдаватися в подробиці законодавчих перипетій, коротко узагальнити можна так: були ухвалені певні документи, які стосуються регламентації роботи тирів і стрільбищ. Але, як іноді буває, разом з водою виплеснули дитину: закрито всі дитячо-юнацькі школи зі стрільби, зброю опечатано. Дійшло до того, що торік у фіналі Кубка світу нашим спортсменам довелося виступати з чужою зброєю. І сьогодні немає можливості тренуватися зі своєю. При цьому якимось чином необхідно готуватися до чемпіонату світу, де точитиметься боротьба за олімпійські ліцензії.
Аби вийти з положення, потрібно ухвалити ще один підзаконний акт і постанову Кабміну, на основі якої розроблять окрему інструкцію. Ми зі свого боку виконали все, що від нас потрібно, але документа, на який з нетерпінням чекаємо, досі немає. І коли з’явиться, поки не відомо. До чемпіонату світу часу залишилося обмаль, а ми не маємо можливості тренуватися. Наші спортсмени, котрі лідирують на найбільших світових змаганнях у малокаліберних вправах, виявилися, як кажуть, заручниками ситуації.
І все-таки якимось чином вони готуються?
А.П. – Підготовкою це важко назвати. Єдина організація, де залишається можливість тренуватися, – Збройні Сили. Наші хлопці і дівчата, котрі виступають за це спортивне товариство, беруть інвентар у військових. Звичайно, це не є вирішенням усіх питань, але хоч якось працюють. А що робити переважній більшості спортсменів, які виступають за інші спортивні товариства? Це все одно, що плавцям пропонували б тренуватися в басейні без води.
Безумовно, закони в державі ухвалюють правильні, маючи для того підстави. Але, на жаль, часом, вони не враховують окремі специфічні випадки, винятки з правил.
О. В. – Зауважу, що подібна проблема існує не тільки в Україні. Один з останніх прикладів – етап Кубка світу в США. Через особливості місцевих законів там не пропустили зброю спортсменів, котрі представляли країни колишнього СРСР. У змаганнях брали участь, але стріляти були змушені з чужої зброї. Уявіть собі стан команди! Зрозуміло, що виступили на цьому етапі відповідним чином. Подібні законодавчі нюанси по відношенню до нас існують і в деяких інших країнах. Якщо раніше, наприклад, ми закуповували спортивну зброю в Італії, то сьогодні в цій країні запроваджено значні обмеження на продаж нам такого роду товарів.
Як виходити з неприємної ситуації?
А. П. – Чекати, коли «нагорі» ухвалять документ, створять відповідну інструкцію… Але де гарантія, що вона з’явиться до Олімпійських ігор? Крім того, ми дуже переживаємо за подальшу долю нашої спортивної зброї, адже її не просто опечатують у тирах, подекуди її почали вилучати. Поки що тимчасово, а якщо потім її визнають такою, що потребує знищення? І тоді своїх «знарядь праці» спортсмени більше не побачать. Я вже не кажу про те, що сама по собі спортивна зброя недешева, і значну її частину куплено за бюджетні гроші.
Сергій Куліш на тренуванні
Таке відчуття, що саме існування виду спорту опинилося під загрозою.
О. В. – Хоча за логікою має бути навпаки: держава напевно зацікавлена, аби до армії приходила молодь, яка прекрасно володіє зброєю. Ну, а де цього вчитися, як не в спортивних секціях?
Додам, що наш вид відіграє значну роль у зміцненні іміджу України як спортивної держави. Нашими спортсменами пишається країна, адже вони прославляють її на турнірах планетарного масштабу, завойовуючи медалі Олімпійських ігор, чемпіонатів світу та Європи. Дуже сподіваємося, що, незважаючи на всі труднощі, на чемпіонаті світу у вересні зможемо здобути свої перші олімпійські ліцензії на Ігри в Токіо.
Гарячою є і тема змін у правилах змагань стрілків.
О. В. – Їх почали запроваджувати перед Олімпіадою в Ріо. Був потрібний час, аби призвичаїтися до нововведень. Зараз все відпрацьовано, хоча, безумовно, не всім вони подобаються, зокрема, наприклад, обнулення результатів перед фіналом. Для визначення вісімки фіналістів проводиться попередня стрільба, і нерідко спортсмени показують у ній видатні результати, аж до світового рекорду. Але зрештою переможцем змагань може виявитися той, хто до фіналу пробився з восьмим результатом. А світовий рекордсмен – кращий у попередньої стрільбі – може посісти останнє місце, бо попередній результат не враховується. Це, на думку багатьох, несправедливо і знецінює престижність встановлення світового рекорду. От, наприклад, Олена Костевич наприкінці зими встановила світовий рекорд на чемпіонаті Європи. У кваліфікації вправи ПП-3 вона набрала 583 очки, виклалася на цьому етапі. Відрив від суперників був величезний! На фінал сил уже забракло, а результати попередньої стрільби не враховуються. Зрештою Костевич стала четвертою, маючи в активі світове досягнення.
У чому причини таких змін у регламенті змагань? Нині спостерігається тенденція до збільшення видовищності видів спорту. З одного боку, це добре – зростає кількість глядачів, а з іншого, мають бути певні рамки. Не можна жертвувати спортивними принципами і правилами на догоду ефектності.
Ще одне з найважливіших нововведень – фінали тепер проводяться «на виліт». Раніше боротьба тривала до останнього пострілу, саме він визначав розподіл місць з першого по восьме. Зараз по-іншому: після певної кількості пострілів (у кожній вправі вона різна) спортсмени залишають змагання один за одним. І остання пара з’ясовує долю золотої нагороди. Комусь здалося, що так цікавіше, але тієї інтриги, коли все вирішував останній постріл, тепер немає.
На чемпіонаті світу відбудеться дебют нового виду програми – міксту, в якому до складу команди входять чоловіки і жінки. Є зміни і в стандартних класичних дисциплінах. У чоловіків з програми прибрали матчевий пістолет на 50 м і гвинтівку лежачи. Скажімо так, чоловіків і жінок «підрівняли» за кількістю вправ. До того ж раніше, за правилами, жінки робили вдвічі менше пострілів, ніж чоловіки. Тепер кількість пострілів однакова.
Чим ознаменувався для нас початок нинішнього сезону?
А. П. – На чемпіонаті Європи зі стрільби з пневматичної зброї здобули 18 медалей і посіли третє загальнокомандне місце. Результат непоганий, але могли виступити ще краще. Але так чи інакше, на спортсменів сильно впливає та ситуація, про яку ми говорили.
Тривають етапи Кубка світу. Особливо запам’ятався старт у Південній Кореї, оскільки змагалися на тому стрільбищі, де проводитиметься чемпіонат світу. Головним завданням там було випробувати стрільбище, зокрема перевірити за того вітру певні види патронів.
Що можна сказати про склад нашої чоловічої команди?
О. В. – Остаточного складу ще немає. Павло Коростильов, Олег Царьков, Олег Омельчук, Олександр Петрів, Сергій Куліш, Денис Кушнарьов, Віктор Банькін є кандидатами до збірної. Все залежатиме від того, як вони виступлять на ліцензійних стартах.
У чоловічій команді вибір у нас непоганий, але хочеться більшого. Чим довша лава запасних, тим краще. Коли спортсмен відчуває, що йому дихають в спину, це його підстьобує. Найгірше – це відсутність конкуренції, тоді атлет їде на турнір за кордон, потрапляє там на серйозних суперників і зазнає великого стресу.
Які перспективи в жіночої команди? Чи є нові імена?
А. П. – Нас дуже тішить жіноча гвинтівка. На минулому чемпіонаті Європи з пневматики ми отримали подвійний подарунок: по-перше, завоювали медаль, по-друге – там, можна сказати, народилася нова жіноча команда, дуже перспективна. Молоді Марія Войцеховська, Анна Ільїна, Ольга Закапко тільки набирають обертів, але говорити про них як про перспективну команду можна цілком впевнено. До цього додам, що Войцеховська в міксті з Сергієм Кулішем встановила світовий рекорд.
Що стосується жіночого пістолета, тут спортсменки досить імениті – Катерина Зеленська, Юлія Коростильова, Оксана Камінська. Олена Костевич залишається лідером. Тобто чотири-п’ять спортсменок у нас є, вони конкурують між собою за місця в збірній.
Наталя Кальниш збирається продовжувати виступи?
А. П. – У неї все добре, вона продовжуватиме кар’єру, дуже серйозно готується. Придбали для неї дві нові малокаліберні гвинтівки, новий сучасний приціл. Наталя його вже випробувала. Добре, що вона займається в спорттоваристві Збройних Сил. Це дає їй можливість нормально тренуватися.