Академіки дзюдо

Як відомо, сучасне спортивне дзюдо відрізняється від класичного, наприклад, на змаганнях заборонено робити руками прийоми на ноги, тоді як в арсеналі цього єдиноборства вони є. Для поширення повного обсягу знань 2014 року було створено Академію Міжнародної федерації дзюдо (IJF). Її перша сесія відбулася в Україні з 9 по 20 квітня.

Класична база знань

– Академію створили чотири роки тому за ініціативи президента IJF Маріуса Візера, котрий багато сил вкладає в розвиток освітніх програм в цілому світі, – коментує перший віце-президент Федерації дзюдо України Олександр Нагібін, головний ініціатор залучення проекту в нашу країну. – У багатьох регіонах є успішні дзюдоїсти і високий рівень викладання. Але багато країн розвиває наш вид спорту, образно кажучи, з натхнення. Приміром, є людина, котра колись займалася дзюдо, а потім вирішила об’єднатися з іншими зацікавленими і організувала федерацію. Вивести подібні організації на новий рівень розвитку нашого виду – одна із цілей академії. Спочатку це були курси, куди відправляли спортсменів, які закінчили виступи, і після навчання ті ставали тренерами. Але згодом стало зрозуміло, що крім поглибленого розуміння дзюдо, тренер має знати основи фізіології, анатомії, вміти надавати першу допомогу (що підтверджує сертифікат «Червоного хреста»), а також мати чорний пояс першого дану.
Є три рівня підвищення кваліфікації Академії IJF – клубний інструктор, тренер, сертифікований менеджер. Перший – базова сходинка, куди входить складання всіх ста технік у стійці й партері.
– Не всі, хто в дитинстві займався дзюдо, потім ідуть у професійний спорт, – пояснює спортивний директор IJF Даніель Ласкау, експерт Академії, чемпіон світу 1991 року. – Але вони мають побачити весь спектр нашого виду єдиноборств. Зараз є розуміння навчати дітей, починаючи з класичного дзюдо – це правильний підхід, коли базова техніка згодом трансформується в персональний стиль на основі анатомічних та інших особливостей кожного юного спортсмена. А академія якраз і вдосконалює тренерський фах.
Навчальний семестр тривав півроку. Упродовж цього часу в режимі онлайн учасникам програми читали лекції, вони щотижня проходили тестування. Якщо слухач дав понад 60 відсотків правильних відповідей, його допускали до практичної сесії. У квітні на татамі олімпійської бази в Кончі-Заспі українські «студенти» склали низку іспитів. Перший – теоретичний, де тренери підтверджують свої знання, здобуті під час навчання. Сім десятків запитань, на які треба дати не менше 60 відсотків правильних відповідей, тобто спеціаліст мав довести, що особисто складав тести за комп’ютером. Потім були три практичні випробування. На татамі слухачі академії демонстрували знання Nage no Kata, Tachi-waza (стійка – кидки і рухи) і Ne-waza (партер – прийоми на утримання, задушення й больові). Якщо учень набрав 75 %, він отримав відповідний сертифікат. Це вдалося переважній більшості з 65 учасників української сесії.
– Найголовніше – нам вдалося створити у залі олімпійського центру «Конча-Заспа» дуже гарне додзьо, де панує правильна атмосфера, – продовжує думку Олександр Нагібін. –Наші студенти одразу відчували, що тут їм дають щось інше – те, чого вони або не знали, або не звертали на це уваги. Під час навчання змінюються розуміння, світогляд, і учасники програми повертаються до своїх клубів з новим знанням, що є насправді дзюдо. Це культура, філософія, послання людям, як маємо жити за певними принципами, які сповідував Кано. Передусім вони базуються на повазі, дружелюбності…