Олександр Мендусь: «Розвиток фізичної культури – невід'ємна складова роботи «Колоса»

Багатим на події виявився спортивний сезон 2017-го для фізкультурників і спортсменів «Колоса»: всеукраїнські змагання «Краще спортивне село України» у Ворохті, чемпіонат світу з легкої атлетики у Лондоні, Всесвітні ігри з неолімпійських видів спорту, юніорський чемпіонат Європи U-20. З-поміж них осібно стоять ворохтянські старти, адже вкотре показали силу і самодостатність найбільшого сільського спортивного товариства. Зазвичай ці грандіозні форуми сільського спорту збирають тисячі учасників, гармонійно поєднуючи фізкультурну, спортивну і соціальну складові діяльності ВФСТ «Колос» – як і має бути у великій і дружній українській громаді.
Про день сьогоднішній та особливості реформування вітчизняного спорту розповідає голова товариства Олександр МЕНДУСЬ.


- Спортивні змагання сільських трударів – наймасовіші в Україні, це справжні «ігри мільйонів», і кількість учасників зростає з року в рік. Відстоювати спортивну честь села, району, області виходять лідери сільської громади, її найкращі представники, тож за звання «Краще спортивне село» відбувається принципова боротьба. Народна фантазія безмежна, люди пропонують нові оригінальні види змагань, багато з яких припадають до душі учасникам, глядачам і зрештою приживаються, стають частиною турнірів «Колоса». Колорит сільських ігор у кожному регіоні неповторний, взяти хоча б «Козацькі забави» на Львівщині чи Колосіаду на Херсонщині. Чи потрібні такі змагання, схвальну відповідь дають самі селяни. Завдання перших етапів (сільських або селищних і районних) – залучити якнайбільше громад задля реалізації конституційного права сільського населення на заняття руховою активністю. Я буваю на змаганнях «Колоса» у всіх куточках України і бачу, як селяни їх чекають, готуються до них, і без жодного перебільшення можу сказати, що сільські спортивні ігри справді всенародні! Життя стрімко змінюється, і, можливо, сільські ігри-2017 у такому форматі стануть останніми: у наступних перемогу вже виборюватимуть команди об’єднаних територіальних громад (ОТГ).


- Я не експерт у питаннях децентралізації, але очевидно, що процес відбувається дуже непросто, і пов'язано це насамперед з виборами керівників територіальних громад, депутатського корпусу, майновим і земельним розподілом ОТГ. Дати справедливу оцінку реформі можна буде лише через 10-15 років. Рушієм і головним чинником перетворень у спорті, як й усіх інших сферах, є суспільство, адже саме громадяни обирають владу у центрі і на місцях. Зрозуміло, мені легше говорити про завдання «Колоса»: створити у кожному населеному пункті ефективну модель фізкультурно-спортивного закладу і зробити рухову активність невід'ємною складовою життя територіальної громади. Закон про місцеве самоврядування дає кожній ОТГ право на отримання спортивних послуг, які вони оберуть. Як голова «Колоса» я знаю: територіальні громади реально зацікавлені у розвитку фізичної культури та інших соціальних сфер. Ще жоден сільський голова не сказав мені, що його громаді не потрібно спорту! Навпаки, селяни вимагають прискорити на державному рівні процес розроблення ефективної моделі спортивної роботи на селі.

- Спорт вищих досягнень – ціла індустрія, що стрімко оновлюється і потребує дедалі більших технологічних і фінансових ресурсів. І самі спортсмени теж вимушені рухатися вперед на межі сил упродовж певного періоду. Результат виступу нашої команди на Олімпіаді у Ріо-де-Жанейро, зокрема, – підсумок 8-12-річного періоду підготовки. Давайте згадаємо, що тоді ситуація була тяжкою, і це змусило перспективну молодь у 2005-2008 роках масово залишати спорт. Підсумок Ігор-2016 віддзеркалив стан спортивної сфери в Україні. Обдарованих дітей у нас завжди вистачало, але до великого спорту не всі вони доходять, адже мотивація з'являється тільки на рівні великих міжнародних стартів, а має бути на усіх рівнях підготовки. Коли процес підготовки був відпрацьований і поставлений на конвеєр, результати ми мали відповідні, сьогодні ж поява спортивних зірочок стала рідкістю. Процес реформування спорту вищих досягнень потребує колосальних фінансів і надсучасних технологій. Нинішній статус спорту в українському суспільстві сподівань на великий прорив наших спортсменів не дає, тому що саме громада формує владу усіх рівнів, і закон природи полягає у тому, що ми маємо те, що генеруємо. А починати треба з школи, де стан справ не відповідає не те що європейським нормам, а й нормам колишнього СРСР. Треба все довести до розуму – шкільну, вишівську програми, дати можливість людям займатись улюбленим видом спорту і рухової активності на підприємствах.


- У нинішніх умовах громадським організаціям треба самим доводити необхідність своїх послуг для суспільства. Необхідне повне перезавантаження нашої роботи, головним підсумком якого стануть найкращі спортивні послуги для громадян України. Це стосується не лише спорту, а й усіх сегментів життя.


- Якість нашого життя залежить від нас самих, навіть попри непрості часи. Що ж до «Колоса», то нас очікує оновлення структури і статуту товариства, а головне – підходу до роботи і виконання своїх обов'язків. Якщо припинити рух вперед і працювати по-старому, на позитивний результат розраховувати не варто. Потрібно щодня змінюватися, виявляти зацікавленість у своїй роботі, постійно впроваджувати нове. Щиро бажаю усій громаді нашого ФСТ, яка працює сьогодні у непростих умовах, наснаги, віри у краще майбутнє товариства і цілої України! Як голова «Колоса» висловлюю велику вдячність усім, хто підтримує «Колос», а окремо - ветеранам за те, що вони збудували спортивну державу і залишили свій слід у спортивній історії нашої держави. Наше спільне завдання – зберегти і примножити спортивну славу України і «Колоса», зокрема на XXIII зимовій Олімпіаді у Пхьончхані, в якій візьме участь олімпійська чемпіонка Олена Підгрушна та інші спортсмени товариства. Щиро бажаю усім представникам спортивної громади миру і великих життєвих перемог!