До олімпійської медалі разом з "Олімпійською Ареною"!
Міністерство молоді та спорту України      Національний олімпійський комітет України

Стенд: динаміка з блискавичною реакцією

Про стендову стрільбу в спортивних медіа згадують набагато рідше, ніж про стрільбу кульову. А «стенд», між тим, входить до топ-групи найбільш видовищних видів спорту, про це свідчать і незмінні глядацькі аншлаги на змаганнях. Україна має у цій дисципліні успіхи на найпрестижніших світових стартах. На Олімпіаді в Ріо-де-Жанейро наш стендовик був не те що в кроці – в міліметрі від медалі. І вже починається новий олімпійський цикл з усіма атрибутами – тренуваннями, зборами, змаганнями всіх рівнів та жорсткою боротьбою за ліцензії наступних Ігор.

Майже чотири місяці минуло після закінчення Олімпійських ігор. Тепер можна спокійно, з холодною головою проаналізувати виступи. Недоробки всі вже на поверхні. Попереду є чотири роки, щоб попрацювати над помилками і не припуститися їх на наступній Олімпіаді в Токіо. Про все це, а також про особливості нового олімпійського циклу і проблеми, які існують у вітчизняній стендовій стрільбі, «Олімпійській арені» розповів президент Федерації стрільби України Олег ВОЛКОВ.
Довідка. Стендова стрільба є одним з підвидів стрілецького спорту. Змагання проводяться на відкритих стрільбищах. Стрільба ведеться з гладкоствольних рушниць дробовими зарядами по мішенях-тарілочках, які викидаються в повітря спеціальною машиною. Мішені роблять із суміші бітумного пеку (компонента, який використовується для виробництва асфальту) і цементу.
До олімпійської програми входить три дисципліни: круглий стенд (скіт), траншейний стенд (трап) і дабл-трап. Змагання чоловіків на траншейному стенді увійшли до програми Ігор в 1900 р., жіночі – в 2000-му. Змагання на круглому стенді серед чоловіків – в 1968 р., серед жінок – 2000-го. У дабл-трапі і чоловіки, і жінки виступають на Іграх із 1996 р. Змагання у всіх трьох олімпійських дисциплінах відбуваються за єдиним регламентом: на попередній стадії визначається шістка найсильніших, котра у фіналі визначає чемпіона і призерів. Якщо в підсумку два і більше спортсмена набирають однакову кількість очок, проводиться перестрілка між ними до першого промаху.
У чому полягають особливості підготовки спортсмена в стендовій стрільбі?

– Передусім ці особливості пов’язані з психологічною підготовкою, вона інакша, ніж в решті дисциплін. Тут неймовірна динаміка вимагає блискавичної, вибухової реакції. Тобто стендова стрільба потребує вироблення таких якостей, які не допускаються в кульовій стрільбі, де потрібні спокій і тиша. Але рецепт для досягнення успіху у всіх один: працювати, працювати і працювати.
Вітчизняна стендова стрільба має ще ряд особливостей, які пов’язані з чималими проблемами. Підкреслю, зброя в цьому виді спорту має гучний постріл, сильну віддачу. Тому дітям молодшого шкільного віку не рекомендуємо займатися на стенді, бо є ризик травмування. Оптимально починати тренування років з 14-ти. Але як залучити підлітків і молодь?
Якщо тири для кульової стрільби можна споруджувати в межах міста, навіть в його центрі, то стенди зазвичай розташовують за містом. Далеко не в кожного знайдуться час, гроші і бажання постійно їздити туди на тренування.
Та найбільша проблема в тому, що стендова стрільба – дорогий вид спорту: дуже хороший патрон для стенду коштує 5–8 доларів, звичайний – приблизно 1 долар, можливо, трохи менше. За одне нормальне заняття треба вистрілити до ста разів. Таким чином, тільки на одне тренування потрібно витратити близько трьох тисяч гривень.
З причин, які я назвав, дуже складно захоплювати молодь стендовою стрільбою, незважаючи на всю її видовищність. Та й немає доступних баз, де можна було б готувати спортсменів. Тому лава в цьому виді у нас, м’яко кажучи, дуже коротка. Підстав бути задоволеним станом справ у стенді дуже мало.

Ще один влучний постріл

Чи вдається залучати спонсорів до розвитку стендової стрільби?

– Зважаючи на те, про що я казав, у нас склалося так, що стендова стрільба набула поширення, в основному, серед заможних людей. І ставляться вони до неї, як до хорошої розваги, яка допомагає відволіктися від повсякденної рутини. І дітей своїх не приводять на тренування.
Що стосується спонсорів... Зараз багато говориться про необхідність їх знаходити і залучати, і це абсолютно правильно. У стендової стрільби, на перший погляд, спонсорів вистачає. Та багато хто з них спонсорування схильний розглядати, як покупку розваг для себе і хоче співпрацювати на власних умовах. А у нас встановлювати правила і умови не може ніхто, крім Міжнародної федерації спортивної стрільби. Хотілося б, аби у нас ставлення до стендової стрільби було таким, як у країнах, де займатися нею дуже почесно. Стрілки, котрі досягли міжнародного успіху, там мають велику славу і повагу. Наприклад, кувейтський спортсмен Абдулла Аль-Рашиді, учасник шести Олімпіад, який в 53 роки завоював бронзову медаль на Олімпійських іграх у Ріо-де-Жанейро, за один тренувальний день, як він нам сказав, робить до п’ятисот пострілів. Ми, на жаль, нині собі такого дозволити не можемо.

Але щоб підготувати успішного спортсмена самих тільки грошей мало. Потрібні хороші тренери...

– Безсумнівно! І в цьому в нас проблема: складно утримати фахівців, адже вони безпосередньо залежать від наявності здібних спортсменів та їхніх результатів. Виходить замкнене коло: немає результатів – немає тренерів, немає тренерів – звідки взятися результату? Наші тренери їдуть за кордон, готують призерів і чемпіонів в інших країнах. Яскравий приклад – той же Абдулла Аль-Рашиді. Знаєте, хто його тренує? Наш Віктор Карасьов, одесит, колишній наставник Миколи Мільчева. Йому створили за кордоном прекрасні умови з гідною зарплатою і він може себе повною мірою реалізувати. І от результат – підготував призера Олімпійських ігор.

За рахунок чого у нас все ж тримається стендова стрільба?

– На ентузіастах, і найбільшим ентузіастом є Микола Мільчев. Він і видатний спортсмен, і сам собі наставник, і головний тренер збірної. На ньому тримається і підготовка нашої перспективної молоді. Це величезний тягар, та Микола заради свого виду спорту готовий, як кажуть, зняти з себе останню сорочку. Він докладає чималих зусиль, щоб утримувати стенд під Одесою. На жаль, цей центр стендової стрільби у нас єдиний, де займається молодь. І там є результат.
Справедливості заради, скажу, що з’явився хороший центр у Броварах під Києвом, але він приватний. Умови там хороші, ми навіть якось проводили там Кубки і чемпіонат України, однак це одиничний випадок. Намагаються заманити туди молодь, та все ж там переважають фінансові інтереси.

Повернемося до недавньої Олімпіади. Якою була розстановка сил у стенді напередодні Ігор?

– Традиційними фаворитами були італійці, спортсмени з арабських держав. У цих країнах стендова стрільба є не просто популярним, а й престижним, елітарним видом спорту. До групи лідерів також входили іспанські та російські стрілки. Протягом усього чотирирічного олімпійського циклу в десятці найсильніших був і наш Микола Мільчев, він претендував на медаль.

Повністю читайте у віддрукованому номері.
Передплатити журнал зараз!

Інтерв’ю брав
Ігор ЧЕМЕРИС

Микола
Бочка