Як за найкращими стандартами UIPM

У грудні президентом Федерації сучасного п’ятиборства України було обрано майстра спорту міжнародного класу, першого заступника КМО ФСТ «Динамо» Ігоря ПАНІНА. Про плани та пріоритетні завдання на новій посаді він розповів в інтерв’ю «Олімпійській арені».


– За декілька днів до звітно-виборної конференції ми зустрілися з президентом федерації Геннадієм Васильєвим, який сказав, що не висуватиме свою кандидатуру на цю посаду і запропонував мені позмагатися за пост президента федерації. Ця пропозиція була для мене досить несподіваною, хоча з сучасним п’ятиборства пов’язане все моє життя. З дитинства займався різними видами п’ятиборства, а впродовж останніх п’ятнадцяти років працював першим віце-президентом ФСПУ, тому дуже добре знайомий з адміністративною роботою у федерації.
Розумію ступінь відповідальності і сподіваюся, мені вдасться реалізувати знання та досвід і бути ефективним керівником.


– З дитинства захоплювався фехтуванням і плаванням. Стрільбою, кінним спортом став займатися пізніше. Саме ці види відкрили мені шлях до професійного спорту.


– Завдань чимало. За останні роки накопичилося чимало проблем у федерації. Передусім вони пов’язані з недостатнім рівнем комунікацій з Міністерством молоді та спорту. Також непроста ситуація всередині колективу. Недостатньою є інформаційна складова роботи, пов’язана з висвітленням діяльності федерації. Отже пріоритетні завдання – зміцнення колективу, який має бути командою однодумців-професіоналів, перезавантаження інформаційної політики (насамперед за допомогою створення сучасного інтернет-сайту відповідно до вимог міжнародної федерації), а також налагодження зв’язків з профільним міністерством і НОК України. Проте найголовніше, як на мене, – організація роботи федерації відповідно до стандартів UIPM. В мене є розуміння, як це зробити, адже протягом багатьох років брав участь у роботі Конгресів Міжнародного союзу сучасного п’ятиборства, добре знаю специфіку та крітерії його діяльності.
Обов’язково приділятиму увагу удосконаленню системи підготовки спортсменів і зокрема олімпійців. Також будемо докладати зусилля з відновлення знакових змагань, таких як, скажімо, турнір пам’яті Івана Дерюгіна, який внаслідок кризи тривалий час не проводився. Крім того, ініціюватимемо проведення щорічного міжнародного конгресу на території України. Працюватимемо над посиленням позиції України в UIPM. Сьогодні потрібно бути активними гравцями на рівні міжнародних організацій. Для цього маємо акцентувати увагу на лобіюванні, підготовці фахівців для роботи у міжнародній федерації, навчанні фахівців і тренерів тощо. Мета всіх цих заходів – запевнити світову спортивну спільноту, що Україна не байдужа до розвитку п’ятиборства як одного з найцікавіших видів спорту та має потенціал і можливості бути представленою на світовому рівні, для того щоб впливати на міжнародні процеси у сфері спорту.

– Це багаторічна проблема. У нас справді немає бази, яка б підходила для всіх дисциплін сучасного п’ятиборства. Максимально наближеною до цих вимог є база олімпійської підготовки в Кончі-Заспі, але там бракує басейну. Його зведення дозволило б вирішити проблему і проводити тренування спортсменів в одному місці. Звісно, ми будемо лобіювати це питання, яке є в компетенції Мінмолодьспорту.
Втім, навіть за відсутності такого центру ми можемо йти шляхом розвитку неолімпійських видів п’ятиборства, таких як тетратлон, біатл, триатл і лазор ран. Вони є менш витратними і більш доступними для населення. Для проведення змагань із цих видів у нас є всі умови. А розвиток неолімпійських видів спорту сприятиме популяризації класичного п’ятиборства.
Ми живемо в умовах зміни підходів до спортивних змагань на рівні МОК, міжнародної федерації тощо. Я в цьому переконався під час останнього конгресу, коли Томас Бах озвучив своє бачення вирішення цієї проблеми. Воно полягає в тому, щоб, аби існувати у сучасних умовах, модель управління спортом, стандарти проведення змагань мають стати гнучкішими. Слід враховувати, що п’ятиборство дуже витратний вид спорту, потребує дорогого екіпірування, отже, займатися ним можуть собі дозволити далеко не всі. Саме тому треба йти шляхом розвитку суміжних видів. Це сьогодні є світовим трендом. Водночас заняття біатлом, триатлом, лазор раном дають шанс талановитим спортсменам проявити себе і в подальшому реалізувати в сучасному п’ятиборстві. А це, безумовно, дає шанс досягти успіху на Олімпійських іграх та інших престижних світових змаганнях.


– Біатл, триатл, лазор ран у нашій країні динамічно розвиваються. Рік тому мало хто знав про ці види спорту, а зараз змагання збирають до 300 учасників і навіть більше. Свідчення цього – нещодавній турнір дитячої ліги біатлу-триатлу, який відбувся у Києві. Змагання засвідчили неабиякий інтерес не лише юних українців, а й спортсменів з інших країн, зокрема Молдови, Білорусі.
Ці види мають перспективи розвитку в нашій країні і є популярними серед молодого покоління. А значить федерація поступово стає демократичнішою і тепер охоплює більш широкий прошарок любителів спорту. Займатися п’ятиборством, який є складним видом, можна починаючи з 12-13 років, а біатлом - тріатлом - з шестирічного віку.


– Позитивно оцінюю це рішення. Переобрання Клауса Шормана, котрий упродовж 23 кроків керує федерацією, є свідченням того, що він успішний управлінець і ефективно виконує свою роботу. Викликає захоплення його сміливість і готовність вдаватися до непопулярних кроків, таких як зміна формату проведення змагань, завдяки яким п’ятиборство може залишатися конкурентним видом спорту в сучасних умовах.


– Останніми роками ми маємо серйозну проблему, пов’язану з безконтрольним від’їздом спортсменів. Як правило, федерація, ФСТ, спортивні школи виховують спортсмена, дають йому путівку у великий спорт. Потім атлет, отримавши привабливі пропозиції з-закордону, залишає свою країну, часто не дотримавшись взятих на себе зобов’язань. Останньою краплею став від’їзд вихованця Дніпропетровської федерації Владислава Міщенка.
Наша делегація ініціювала рішення, яке було підтримане Конгресом, щодо карантину, який унеможливлює виступи спортсменів протягом двох років після переїзду до інших країн без узгодження з федерацією.