До олімпійської медалі разом з "Олімпійською Ареною"!
Засновник:
Національний олімпійський комітет України

Поцілити у «яблучко»

Олена Костевич
В Україні кульова стрільба входить до трійки найбільш медаленосних видів спорту. В 2000-2019 рр. на офіційних змаганнях високого рангу українці сходили на п'єдестал пошани 514 разів, 196 разів – на найвищу сходинку. Торік наші стрільці завоювали 63 медалі, 16 з них– золоті.

На даний момент завойовано шість ліцензій на Олімпійські ігри у Токіо, що дозволить змагатися в 10 олімпійських вправах. Їх отримали стрільці з пістолета Олена Костевич, Павло Коростильов, Олег Омельчук, Олександр Петрів, гвинтівочник Олег Царьков й Ірина Маловичка, котра спеціалізується у стендовій стрільбі.
Одним із етапів передолімпійської підготовки став чемпіонат Європи зі стрільби з пневматичної зброї на 10 м, що проводився у Вроцлаві наприкінці лютого.

Вроцлавські здобутки та невдачі


Збірна України посіла в командному заліку друге місце, завоювавши 17 медалей (7 золотих, 5 срібних і 5 бронзових). Краще виступили лише росіяни, які здобули 29 нагород, з яких 14 золоті.
Результат начебто пристойний, але фактично всі медалі було завойовано в неолімпійських дисциплінах, а також юніорами. У вправах, що входять до олімпійської програми, відзначився тільки Олег Царьков, котрий став віцечемпіоном у стрільбі з гвинтівки (ГП-6). Він спокійно подолав кваліфікацію і, показавши п’ятий результат, вийшов до чільної вісімки, де, виявляючи неабияку витримку, крок за кроком наближався до золотого фіналу, в якому його суперником став угорець Іштван Пені.
До двох чемпіонських пострілів суперники підійшли майже поруч. Пені випереджав Царькова лише на 0,1 очка. Але першим же пострілом (10,8) поставив перед вінничанином надскладне завдання, з яким повною мірою Олег впоратися не зміг. Таким чином Царьков розмістився на другій сходинці п’єдесталу (249,2 проти 250,5).
Срібному призерові Олімпіади-2016 у Ріо-де-Жанейро Сергію Кулішу зовсім трохи не вистачило аби потрапити до фінальної вісімки, – 10-те місце.
На жаль, залишилася без нагород і чоловіча команда, в якій до Царькова та Куліша доєднався Андрій Колесников. У суперечці за «бронзу» наші стрілки лише в останній серії поступилися французам.

Не так сталося, як гадалося


Великі сподівання наша збірна покладала на стрільців з пістолета. Однак найвищим результатом виявилися 5-ті місця чоловічої команди у складі Павла Коростильова, Олега Омельчука та Віктора Банкіна, а також змішаної команди Олени Костевич та Олега Омельчука.
Драматично розпочалися змагання для жіночої команди - Олени Костевич, Поліни Колесникової та Юлії Коростильової. Першим же пострілом у фіналі Юлія не влучила у мішень. І команда в підсумку залишилася на 7-му місці...

У чому причина невдалого виступу наших стрільців з пістолета?

– запитав кореспондент «ОА» у старшого тренера жіночої збірної України зі стрільби з пістолета Ігоря Чередінова.

– Очевидно, спрацювали декілька факторів. Провідні спортсмени, котрі вже мають олімпійські ліцензії, готуються за індивідуальним планом, пік їхньої форми не планувався на чемпіонат Європи, вони вирішували інші завдання. Однак, у Вроцлаві результати у фіналах були дуже високими, адже ті спортсмени, які не мали ліцензій, намагалися їх вибороти.
Ми раніше пробували двічі виходити на пік форми за сезон, підлаштовувалися під міжнародні змагання, зокрема чемпіонат Європи, що завжди проводиться у першому кварталі. Та в олімпійський рік, на жаль, це не завжди спрацьовувало.

Олена Костевич зауважила, що це перші змагання, де вона не потрапила до фіналу.

– Повторюсь, ми не планували для Олени два піки, збираємося підвести її в найкращій формі до Олімпійських ігор. Тим більше, що проблем з підготовкою вистачає, адже тренуємося ми не завжди там, де і коли хочемо.

У Костевич ліцензія вже є, а у інших дівчат був шанс здобути її?

– Поліна Колесникова і Юлія Коростильова – досвідчені спортсменки, їх рівень дозволяє потрапляти до числа найсильніших. На жаль, бракує стабільності: щоб потрапляти до фіналу, потрібно регулярно набирати не менше 575 очок.

Чим пояснити зрив Коростильової в командних змаганнях?

– Далася взнаки висока емоційна напруга, вона не змогла опанувати нервування. Один постріл позбавив дівчат можливості поборотися за медаль. Стрільба швидкоплинна, виконуються лише дві серії, і будь-яка серйозна помилка одразу відкидає назад. Ми програли всього чотири очки.

У яких дисциплінах Костевич виступатиме у Токіо?

– У трьох вправах: МП на 25 м, ПП і міксті на 10 м. У міксті можуть змагатися ті, хто завоював індивідуальні ліцензії. В Олениного основного партнера Олега Омельчука, з котрим вона виборола «бронзу» чемпіонату світу, ліцензія є.

Ірина Сухорукова

Лицарі з гвинтівкою


Коли гвинтівочники виходять на вогневий рубіж, це виглядає дещо комічно: ніби йдуть роботи або заковані у лати лицарі.
– Спеціальні костюми, у яких ми змагаємося, виготовлені з жорстких міцних матеріалів, – пояснює старший тренер збірної (жіноча гвинтівка) Ірина Сухорукова. – Вони дуже дорогі, і щоб їх не «розносити», доводиться ходити на прямих ногах. Те саме з черевиками. Костюми коштують від 1200 до 1800 євро, а черевики – 200-300.

Який сенс в їх використанні?

– Вони підтримують поперек, спину. Завдяки ним нині істотно зросли результати порівняно з 1960-1980 роками, коли стріляли фактично в бавовняних костюмах. Звісно, вплинуло і те, що зброя вдосконалилася.

Чи не була фізична підготовка спортсменів кращою, коли вони стріляли без таких костюмів?

– Так. Зараз у нас спортсмени, на жаль, не дуже багато займаються ЗФП. Тому багато хто страждає на хвороби спини, має викривлення хребта: позначається велике статичне навантаження, яке ми даємо на тренуваннях. Спочатку це не надто впливає на результат. Нехай болить спина, але це можна терпіти. Однак з роками, якщо не зміцнювати організм, не качати спину, біль стає нестерпним, і багато хто змушений кидати стрільбу.

Не лише нерви

Є ще одна суттєва проблема, яка впливає на якісні виступи українських стрільців.
– Стрільба – єдиний олімпійський вид спорту, який не має своєї бази для підготовки в країні, – каже президент Федерації стрільби України Олег Волков.– 1972 року у Львові на території навчально-спортивної бази літніх видів спорту Міноборони було побудовано базу підготовки з кульової стрільби, яка згодом стала єдиною для підготовки національної збірної. Модернізація не проводилася, і рівень споруди перестав відповідати міжнародному, там припинилося проведення міжнародних змагань. Однак вона залишалася єдиним комплексом для домашньої підготовки збірної і місцем проведення всеукраїнських змагань.
2018 року на базі сталася пожежа, яка знищила тири і стрілецьке обладнання. Міністерство оборони замовило проєктно-кошторисну документацію на відновлення комплексу і будівництво фінального тиру сучасного рівня. Однак кошти на реалізацію цього проєкту не виділені, і збірна команда змушена проводити підготовку за межами України.
З огляду на специфіку стрілецького спорту (придбання, зберігання, перевезення і використання зброї і боєприпасів), великі тири у всіх країнах побудовані і перебувають у власності держави або відомчому підпорядкуванні поліції, армії.
Ми ж не можемо сьогодні провести навіть чемпіонат України, відповідно, виникає проблема з підготовкою молоді.
Проблема набагато ширша. Тенденція демілітаризації держави, яка виникла в результаті підписання Будапештського меморандуму, призвела до закриття тирів у навчальних закладах, масових тирів, вилучення та знищення спортивної малокаліберної зброї. В Україні істотно скорочується і ускладнюється робота спеціалізованих навчальних закладів, в яких тренується талановита молодь. Раніше у нас функціонувало понад 20 тисяч тирів і стрільбищ. Сьогодні в кожній області залишилося від одного до трьох тирів і стрільбищ. Надзусиллями ентузіастів – членів федерації – вдалося зберегти частину інфраструктури, але її не вистачає для навчання і відбору юних талантів.
Ще одна проблема – технічне оснащення спортсменів і тирів. Стрільці використовують особливу екіпіровку, спортивну зброю, боєприпаси до неї, спеціальне обладнання та електронні установки. Сучасна спортивна кульова стрільба виконується виключно за допомогою електронних установок.
Але система придбання специфічного спортивно-стрілецького, спортивного інвентарю, зброї, боєприпасів для забезпечення як дітей і молоді, так і членів національної збірної команди не гарантує закупівлю якісних товарів. Ми змогли забезпечити членів збірної якісною зброєю, набагато гірші справи з екіпіровкою.

COVID-19 стає на заваді

Після завершення чемпіонату Європи ми розпитали про підсумки змагань і подальшу підготовку збірної до Олімпійських ігор головного тренера національної збірної Олександра Камінського.
– Нині у нас тільки один гвинтівочник має ліцензію. Була велика надія на цей чемпіонат, але Сергію Кулішу трохи забракло для належного результату. Та попереду ще один старт, на якому не буде спортсменів, котрі вже мають перепустки на Ігри: з 15 по 24 травня в Пльзені відбудеться Європейський кваліфікаційний турнір. Великі шанси здобути ліцензії мають Куліш і Ганна Ільїна (вона також може здобути перепустку за рейтингом на останньому етапі Кубка світу в Нью-Делі).
Але через пандемію коронавірусу скасовують змагання. Це поламало нам дуже хороші плани. До запровадження карантину лише частина команди встигла потренуватися та позмагатись у швидкісній стрільбі з пістолета.
Тепер члени збірної тренуються вдома, приділяючи більше уваги загальнофізичній і психологічній підготовці, холостій праці зі зброєю.
Що буде далі з підготовкою і коли відбудуться турніри, де розігруватимуться ліцензії, зараз сказати не можу.
PS. Матеріал про підсумки участі українських стрільців готувався ще до прийняття рішення про перенос Олімпіади на 2021 рік. Тож ситуація із підготовкою стала більш невизначеною.

Повністю читайте у віддрукованому номері.
Передплатити журнал зараз!

Олександр
БЄЛЄНЬКИЙ

Фото
автора