До олімпійської медалі разом з "Олімпійською Ареною"!
Національний олімпійський комітет України

Відкриття континентального форуму

чоловіча волейбольна збірна України зуміла пробитися до фінальної частини чемпіонату Європи
Після 14-річної перерви чоловіча волейбольна збірна України зуміла пробитися до фінальної частини чемпіонату Європи. Відрадно, що на цьому наші земляки не зупинилися і, вийшовши з групи, лише у чвертьфіналі в п’ятьох партіях поступилися сербам – майбутнім володарям золотих нагород. Латвійський фахівець Угіс Крастінш третій сезон очолює вітчизняну збірну, котра нині значно покращила свій рейтинг.

- Коли президент федерації волейболу України Михайло Мельник запропонував мені очолити збірну, я не одразу дав згоду, – згадує Угіс Крастінш. – На той час я був тренером володаря Суперкубка України – львівського ВК «Барком-Кажани». І тому спочатку треба було проконсультуватися з клубним керівництвом, адже на певних етапах терміни підготовки команд збігалися. Це було б на шкоду справі. Та президент «Барком-Кажани» Олег Баран сказав мені, що це велика честь, коли головний тренер клубу очолює ще й збірну.

Поєднувати роботу в збірній і клубі – справа нелегка.

- У волейболі це звичне явище. Взяти хоча б чемпіона світу бельгійця Вітала Хейнена – головного тренера збірної Польщі, котрий водночас працює і в італійській «Перуджі», одній з найсильніших європейських команд. До речі, саме за неї з нового сезону виступатиме капітан збірної України Олег Плотницький.
Звичайно, в роботі на два «фронти» є специфіка, передусім вона стосується організації часу. Тут мені став у пригоді шестирічний досвід роботи другим тренером збірної Латвії. У збірній практично немає часу на розгін: твоє завдання – за якийсь тиждень підвести підопічних до відповідальних змагань у бойовій спортивній формі. І ти просто не маєш права нехтувати жодними підготовчими елементами, бо в найнеочікуваніший момент можуть виникнути проблеми з тактикою чи технікою. Тому доводиться все робити в авральному порядку, але якісно. Хоча в самому моєму підході до роботи на клубному рівні і в збірній філософія схожа: ставка на комбінаційний стиль, за якого кожен гравець повинен усе вміти на майданчику. Йдеться про постійний процес удосконалення, не можна заспокоюватися ні на мить.

Вашу роботу зі збірною України ускладнювало те, що розпочинати доводилося із чистого аркуша.

- Маєте рацію. Ось чому передусім взявся за створення банку даних. Обмінювався думками з іншими клубними тренерами, просив надати ігрові характеристики їхніх кращих вихованців. Найбільше дошкуляла відсутність чіткої інформації про рівень підготовки тих українських волейболістів, котрі виступали за кордоном.

Коли врахувати, що збірна перемогла на першому турнірі під вашою орудою – в групі «В» Євроліги – можна зробити висновок, що ви добре провели селекційну роботу.

- Цей злет додав упевненості, що ми на правильному шляху. Я ніколи не сумнівався, що український волейбол багатий на таланти, просто треба було нікого не пропустити.

А вас не турбувало, що кілька відомих гравців виступали й на змаганнях з пляжного волейболу?

- Навпаки, я завжди був прибічником того, що й під час відпустки волейболістам бажано продовжувати займатися улюбленою справою.

Кадрових втрат у підготовчий період до фінальної частини чемпіонату Європи вдалося уникнути?

- Ні, ми не могли розраховувати на досвідченого Володимира Тевкуна, який захищає кольори солігорського «Шахтаря» з Білорусі. Він зазнав травми, і це була доволі серйозна втрата.

На який результат налаштовувало ваших підопічних керівництво федерації?

- На вихід з групи, хоча я відчував, що хлопці готові до більшого.

Збірна України могла похвалитися довгою лавою запасних?

- Оскільки турнірна дистанція була довгою, то туристів на європейський форум я не брав. В кожного з чотирнадцяти гравців я вірив, знав, що в найскрутніший момент вони не підведуть. До стартового складу входили Олег Плотницький, Юрій Семенюк, Дмитро Вієцький, В’ячеслав Діденко, Ян Єрещенко, Дмитро Терьоменко. Що ж до ліберо, то спочатку частіше грав Денис Фомін, а в останніх матчах – Горден Брова.

Ліберо збірної України Голден Брова невипадково опинився в полі зору селекціонерів відомих зарубіжних команд

На груповому етапі наші перемогли чехів, естонців, чорногорців, але поступилися нідерландцям і полякам. Особливо розгромною була поразка від географічних сусідів…

- Ще перед матчем з поляками ми гарантували собі вихід до однієї восьмої фіналу і тому домовилися, що починаємо основою, проте якщо не поталанить впіймати свою гру, то задіємо другий склад. І хоча й не продемонстрували своїх кращих якостей, зате зберегли сили для наступного поєдинку з бельгійцями. І вони нам неабияк стали в пригоді, адже доля путівки до чвертьфіналу вирішилася тільки в п’ятій партії.

Після цієї звитяги над господарями турніру багато експертів почали називати збірну України відкриттям європейського чемпіонату. А чи був шанс схилити шальки терезів на свій бік у протистоянні з сербами?

- Передусім слід уточнити, що балканці посідали значно вищі місця в табелі про ранги, кілька їхніх гравців представляють провідні європейські клуби. Проте ми зуміли дати бій одній з найсильніших збірних світу, навіть діяли більш комбінаційно, і не випадково, що вболівальники в Антверпені підтримували саме нас. І, можливо, все закінчилося б інакше, коли б за рахунку 1:2 у вирішальній п’ятій партії після одного з ігрових епізодів скористалися відеочеленджем. Тоді в мене склалося враження, що останнім до м’яча, який полетів в аут, доторкнувся сербський волейболіст. Перед поєдинком я з підопічними домовився, що рішення щодо відеочеленджу будемо ухвалювати спільно. І після того суперечливого епізоду зійшлися на тому, що слід продовжувати гру. А коли переглянули відеозапис у готелі, переконалися, що останнім торкнувся м’яча таки серб. І замість того, щоб записати до свого активу очко, рахунок став - 1:3. Так, ми боролися до кінця, але врятуватися від поразки не зуміли.

Хто був лідером збірної України?

- На мою думку, збірна була сильна командними діями, бійцівськими якостями. Налаштованість на кожен поєдинок просто зашкалювала.

Що ви сказали підопічним після чвертьфінального поєдинку із сербами?

- Оскільки вже за дві години після матчу ми мали залишити Бельгію, всі поспішали, і до тривалої розмови з підопічними справа не дійшла. У роздягальні президент ФВУ Михайло Мельник подякував хлопцям за самовіддачу, сказав, що вони стрибнули вище голови і побажав продовжувати прогресувати.

Що ви взяли собі на замітку, спостерігаючи за грою провідних збірних Європи?

- Головне, що волейболісти стали діяти ще швидше і потужніше. Все це завдяки удосконаленню індивідуальної майстерності. Також на перший план виходить подача. Це дуже небезпечна зброя. Досить сказати, що в матчі з нами лідер сербів Александар Атанасієвич продемонстрував аж три варіанти подачі і кожну з них було надзвичайно складно відбити. Хоча заради справедливості слід сказати, що в цьому компоненті збірна України також була на видноті. І аби не відставати від топ-збірних (особливо додали представники балканських країн), всім зацікавленим організаціям необхідно подбати про забезпечення наших волейбольних команд належними умовами для підготовки. Йдеться про систематичне використання так званих «гармат», що імітують подачу з величезною швидкістю, допоміжного обладнання для удосконалення передач, блокування ударів. Нині рівень майстерності провідних збірних світу надзвичайно високий, а в нас на черзі – участь у більш сильній групі Євроліги. Тому треба у підготовці враховувати буквально кожну дрібницю. Тоді суперникам складно буде здивувати нас домашніми заготовками, а ми намагатимемося скористатися досі не реалізованими резервами. Переконаний, у нас обов’язково буде нагода доказати невипадковість свого злету на цьогорічному європейському чемпіонаті.

Повністю читайте у віддрукованому номері.
Передплатити журнал зараз!

Василь
МИХАЙЛОВ

Фото
Cev.eu