Токійський експрес

П’ять років поспіль українська збірна незмінно привозить нагороди з чемпіонату світу зі спортивної гімнастики. Проте цього разу окрім двох бронзових медалей - у багатоборстві Олега Верняєва і в опорному стрибку Ігоря Радівілова, наші гімнасти здобули у німецькому Штутгарті ще й цінні перепустки на Ігри у Токіо-2020.

І якщо в активі жіночої збірної одна іменна ліцензія, яку заробила Діана Варінська, то чоловікам вдалося кваліфікуватися на головний старт чотириріччя командою! Для цього потрібно було увійти у кваліфікації до Топ-12. Олег Верняєв, Ігор Радівілов, Петро Пахнюк, Євген Юденков, Владислав Грико (і запасний Максим Василенко) впевнено заскочили у токійський експрес, розташувавшись за підсумками перших двох днів змагань у «Ханс-Мартін-Шлейєр Халле» на високому четвертому місці слідом за такими гімнастичними грандами, як Росія, Китай і Японія.

У двох балах від Олімпіади

У спортивній гімнастиці олімпійський відбірковий марафон стартував ще торік на чемпіонаті світу в Катарі. Завдання-мінімум для продовження участі в командному відборі (потрапити до Топ-24) там було виконано навіть попри те, що українська збірна підійшла до змагань не у повній боєготовності. Віковий ценз не дозволяв підсилити наш жіночий квартет бронзовою медалісткою Юнацьких олімпійських ігор у Буенос-Айресі Анастасією Бачинською. Через проблеми зі здоров’ям пропускав минулий сезон Юденков, травми турбували Пахнюка і Верняєва. Лідер команди і нинішній рік розпочинав з лікування, але відступати було вже нікуди: командний відбір закривався після чемпіонату світу у Штутгарті.
До нашого жіночого квартету у складі Діани Варінської, Анастасії Бачинської, Ангеліни Радівілової, Яни Федорової і Валерії Осіпової жереб був доволі суворий. Дівчатам довелося відкривати змагання у Штутгарті. І вони відчули на собі усі «принади» раннього стартового номера. Першого дня під час оцінювання, особливо вправ на брусах і вільних вправ, судді були значно прискіпливішими, аніж другого. Підопічні Андрія Берегового і Олега Остапенка посіли у підсумку 15-те місце із сумою 156,961. До заповітної Топ-12, яка відкривала шлях у Токіо, їм забракло два бали.
Тож залишалося сподіватися на індивідуальну олімпійську ліцензію, яка за правилами для країни могла бути лише одна, і її здобула, посівши 26-те місце у кваліфікації багатоборства, Діана Варінська.
- Жеребкування нас одразу насторожило, - розповів головний тренер жіночої збірної України Андрій Береговий в інтерв’ю «ОА». - Ми працювали в умовах, максимально наближених до змагань. Упродовж двох місяців розпочинали тренування о сьомій ранку. Підготовка була оптимальна. Але фактор першого потоку все ж відіграв свою роль.
- Ми витиснули максимум з того, що мали, - підкреслює Береговий. - Для більшого в нас просто не було потенціалу. Мали п’ять активних гімнасток, зберегли їх і підвели до змагань без травм, що вже можна вважати досягненням. Свій результат вони покращили, набравши максимальну базу навіть з помилками і вийшовши на середній бал 13,066. Такого ніколи не було за цього складу.
Відзначимо, що в українських гімнасток ще залишається шанс здобути другу путівку до Токіо. Через етапи Кубка світу на окремих снарядах це спробують зробити Бачинська і Радівілова.

Коли хочеться плакати від щастя

На відміну від нашої жіночої команди, чоловікам випало виступати у сьомому з восьми кваліфікаційних потоків. Тож коли вони сходили з помосту, могли вже не хвилюватися: своїм виступом на 253,528 бала українська команда гарантувала собі ліцензію на Олімпіаду-2020.
У фіналі командної першості тренерський штаб збірної на чолі з Геннадієм Сартинським, розуміючи, що претендувати на потрапляння до трійки призерів буде складно (відрив у п’ять-шість балів від росіян, китайців і японців так просто не подолати), вирішив зменшити навантаження на лідерів Пахнюка і Верняєва, попереду в яких була боротьба в особистому багатоборстві.
Петро Пахнюк увійшов до Топ-10 багатоборців світу (9-те місце, сума - 84,931). Олег Верняєв здобув «бронзу», яка виявилася історичною: це перша нагорода для українських гімнастів в абсолютній першості на чемпіонатах світу за період Незалежності України. Маючи у своєму доробку олімпійське «срібло» у багатоборстві, лідер нашої збірної на світовий п’єдестал раніше сходив лише у вправах на брусах, здобувши «золото» Наньніна-2014, «срібло» Глазго-2015, Монреаля-2017 і Дохи-2018.
Верняєв на німецькому помості спокійно та впевнено проходив снаряд за снарядом, тримаючись на відстані витягнутої руки від п’єдесталу.
Перед заключним снарядом провідного українського гімнаста від п’єдесталу відділяли 0,125 бала. Без погрішностей у вільних вправах обійтися не вдалося, проте вони були значно менші, ніж у китайця Сяо Жотена. Абсолютний чемпіон світу-2017, котрий йшов другим, зірвався з перекладини і ціною 0,283 поступився у підсумку в боротьбі за «бронзу» Верняєву (86,973), який розташувався у підсумковій таблиці за росіянами Нікітою Нагорним (88,772) і Артуром Далалояном (87,165).
- У мене немає ані слів, ані сил, - не міг стримати емоції після завершення фіналу Олег Верняєв. - Хочеться плакати від щастя. Це найочікуваніша медаль у моїй кар’єрі. Після стількох операцій і складнощів ми зробили це! Перша нагорода в абсолютній першості для України. Пишаюся тим, що став частиною історії!
Бронзову крапку у виступах збірної України на чемпіонаті світу у Штутгарті поставив, посівши третє місце у своєму коронному опорному стрибку, Ігор Радівілов. Учень В’ячеслава Лаврухіна пропустив уперед Нікіту Нагорного (14,966) і Артура Далалояна (14,933).