До олімпійської медалі разом з "Олімпійською Ареною"!
Міністерство молоді та спорту України      Національний олімпійський комітет України

Дуель року

Постскриптум. Чемпіонат світу з фехтування
Передолімпійський сезон українська збірна з фехтування завершили на медальній ноті. Одне «золото», одне «срібло» і дві «бронзи» - такий врожай зібрали наші мушкетери на доріжках Будапешта.

Ольга Харлан вчетверте стала чемпіонкою світу в особистому заліку і вшосте загалом. У фехтуванні за кількістю індивідуальних нагород світового гатунку зоряну українську шаблістку, у котрої тепер чотири золоті, дві срібні й бронзова медалі, перевершує тільки одна спортсменка - легендарна італійська рапіристка Валентина Веццалі (6-2-4).
Нову сторінку вписав в історію вітчизняного фехтування Ігор Рейзлін. 34-річний киянин став першим українським шпажистом, якому вдалося двічі зійти на п’єдестал пошани на одному чемпіонаті світу: він здобув «бронзу» в особистих змаганнях і «срібло» разом з товаришами по команді Богданом Нікішиним, Анатолієм Гереєм і Романом Свічкарем, Ще одну бронзову медаль збірній України принесла колега Рейзліна по зброї Олена Кривицька.

Немає куди відступати


Загалом на чемпіонатах світу українські фехтувальники за роки Незалежності вибороли 39 медалей (11-11-17) без урахування останніх здобутків. Найуспішнішим був виступ у Гавані-2003. Там наші записали на свій рахунок два «золота» (одне здобула чинний головний тренер національної збірної Наталія Конрад), «срібло» і «бронзу». Цей результат за кількісним показником було повторено рівно десять років потому у Будапешті.
Слід відзначити, що на цьогорічному чемпіонаті світу, який також проходив в угорській столиці, українські фехтувальники виступали під девізом: «Немає куди відступати!» Адже розігрувалися не лише нагороди, а ще й очки (до того ж подвоєні) у відборі до Токіо-2020. Нашим спортсменам вони потрібні були, як повітря, оскільки передолімпійський сезон складався для них не найкращим чином. І за станом справ на початок світової першості лише шаблістки на чолі з Ольгою Харлан мали більш-менш обнадійливі позиції у світовому рейтингу Міжнародної федерації фехтування (FIE). «Срібло», яке вони здобули на першому кваліфікаційному етапі Кубка світу у Тунісі, виявилося єдиною командною нагородою для усієї нашої фехтувальної дружини на шляху до Будапешта.
Двічі впродовж сезону сходили на п’єдестал пошани представники шпажного фехтування. Врожайним для них виявилося Гран-прі Дохи. Ксенія Пантелєєва здобула там «срібло», Богдан Нікішин – «бронзу». Проте головним постачальником цінних металів у передолімпійському сезоні для України звично була Харлан. Вона зібрала повний комплект: «золото» Сеула, «срібло» Афін і «бронзу» Каїра, закріпивши усе це яскравою перемогою в Дюссельдорфі. Нагорода найвищого гатунку, яку виборола наша зіркова шаблістка, загалом виявилося єдиним здобутком України на липневому чемпіонаті Європи.

Княгиня Ольга


Саме в угорській столиці 2013 р. вперше зійшла на найвищу сходинку світового п’єдесталу в особистому заліку Ольга Харлан.
В фіналі на підопічну Юрія Марченка очікувало найважче випробування, їй протистояла олімпійська чемпіонка Ріо-2016 в команді, семиразова чемпіонка світу і 14-разова Європи росіянка Соф’я Велика. До того спортсменки зустрічалися 21 раз ( і було 11:10 на користь Великої). Проте ніколи не фехтували у фіналі чемпіонату світу! Їхню дуель фехтувальний світ охрестив класикою жанру і очікував з величезним нетерпінням. Велика була в одному ударі від перемоги. Проте драма того вечора завершилася хепі-ендом не для неї, а для Харлан. Ольга записала на свій рахунок останні два очка і довела, що вона найсильніша шаблістка на планеті - 15:13. «Золото», здобуте у Будапешті, стало 15-ю нагородою чемпіонатів світу в кар’єрі 28-річної уродженки Миколаєва, яка віднедавна змінила спортивну прописку і перебралася до Києва.

Бронзові шпаги


Відкрила ж наш медальний рахунок в Угорщині Олена Кривицька. У півфіналі 32-річній спортсменці з Києва протистояла китаянка Лінь Шен, більш відома своїми травмами, ніж успіхами. Не обійшлося без медичного тайм-ауту і в Будапешті. Щоправда, це було вже у третьому періоді у відчайдушній гонитві китаянки за Кривицькою. Залишалося близько сорока секунд, наша спортсменка вела три уколи - 13:10. Лінь Шен вдалося відіграти два, а далі був дубль (14:13). За чотири секунди до фінішу в контактній боротьбі спалахнув тільки один ліхтар - представниці Піднебесної. Після чого вона впала на доріжку і схопилася за коліно, суддя укол все ж зарахував (14:14).
Пріоритет в додаткову хвилину випав Лінь Шен. Вона завдала уколу і вже сповістила угорську публіку своїм божевільним криком про перемогу, як раптом з'ясувалося, що у нашої спортсменки не працює зброя. Інтрига загострилася, боротьба продовжилася, але її результат все одно виявився невтішним для нас: за п'ятнадцять секунд до кінця Кривицька кинулася в атаку і отримала укол від збожеволілої від щастя підопічної Юга Обрі (15:14).
Два дні поспіль на п'єдестал у Будапешті сходили учні Дмитра Рейзліна. Якщо для Кривицької це була третя медаль чемпіонату світу після таких самих бронзових успіхів - командного у Москві- 2015 і особистого в Лейпцигу- 2017, то Ігор Рейзлін раніше на світовий п'єдестал пошани ніколи ступав. 34-річний киянин приїхав до угорської столиці 52-м номером світового рейтингу FIE. Проте фехтував відмінно, як у попередньому раунді, так і в «олімпійці».
Від п'єдесталу українського шпажиста відділяв лише поєдинок з чемпіоном Азії-2017 Русланом Курбановим з Казахстану, і він його виграв - 15:12. А це означало, що як мінімум «бронза» нашому спортсменові забезпечена. Більшого досягти не дозволив Сергій Біда. Півфінал закінчився з рахунком 15:10 на користь представника Росії.

У півфіналі Олені Кривицькій протистояла Лінь Шен

Олена Кривицька

Таємна зброя Станкевича


Попереду були командні змагання. Шаблісткам, на жаль, не вдалося втрутитися в боротьбу за нагороди. Харлан і компанія поступилися у чвертьфіналі Франції (34:45). За крок до п’єдесталу зупинилася Олена Кривицька разом з подругами по команді, програвши в поєдинку за «бронзу» італійкам (36:45).
Омріяну нагороду принесли шпажисти. Хоча серед фаворитів їх не було, адже до головного старту сезону вони підійшли на незвично низькому для себе 12-му місці у світовому рейтингу FIE.
У фіналі нашому квартету належало схрестити зброю з французами, котрі рознесли усіх своїх суперників перед тим.
Було вирішено, що син старшого тренера Володимир Станкевич-молодший, котрий за рейтингом заслужив право представляти країну на головних стартах сезону, виступить тільки в особистих змаганнях, а в команді його замінить Герей. І останній виявився дуже важливим гвинтиком в системі нашого срібного успіху.
Відверто кажучи, якби перед фіналом хтось сказав, що до останнього бою з французами ми підійдемо з рівним рахунком (35:35), до того ж найбільший плюс дасть наймолодший в команді Роман Свічкар, це здалося б фантастикою. Анатолій Герей відчайдушно бився в заключному поєдинку з олімпійським чемпіоном, триразовим чемпіоном світу і п'ятиразовим Європи Янніком Борелем. Проте двометровий французький велетень був сильнішим - 45:37.
Через шість років ми знову на другій сходинці п'єдесталу в столиці Угорщини. Для Нікішина нинішнє «срібло» стало вже п'ятою нагородою чемпіонату світу в кар’єрі, для Герея - третьою, для Свічкаря і Рейзліна - другою! У колекції наших шпажистів бракує тільки однієї медалі - олімпійської.

Якби відбір на Ігри-2020 фінішував сьогодні, то ми були б представлені на головному старті чотириріччя двома командами: в чоловічій шпазі і жіночій шаблі. Але попереду ще чотири етапи Кубка світу, на яких шпажистам і шаблісткам потрібно буде відстояти своє право виступити у Токіо, а Олені Кривицькій і компанії зробите усе можливе і неможливе, аби піднятися в олімпійському рейтингу, в якому вони йдуть сьомими, за станом справ на сьогодні принаймні до п’ятого рядка, який наразі обіймає, утримуючи європейську квоту, Італія.
Фінішує кваліфікаційний марафон у фехтувальників 15-26 квітня 2020 р. так званими зональними відбірковими турнірами, на які країни зможуть відрядити по одному представнику в кожному виді зброї, де їм не вдалося здобути жодної ліцензії за рейтингом FIE. Схоже, саме таким шляхом доведеться йти до Олімпіади нашим шаблістам, серед яких, нагадаємо, чемпіон І Європейських ігор у Баку-2015 Андрій Ягодка, а також представникам рапірного фехтування. Наша жіноча команда нині переживає зміну поколінь. Щодо чоловічої, то тут і бронзовий призер чемпіонату світу-2013 Ростислав Герцик, і Клод Юнес, котрий зупинився за крок до медалі на березневому Кубку світу в Санкт-Петербурзі, і володар європейської «бронзи» (2008) Андрій Погребняк і чемпіон Всесвітньої універсіади в Тайбеї-2017 Дмитро Чучукало.

Повністю читайте у віддрукованому номері.
Передплатити журнал зараз!

Анна
САВЧИК

Фото
FIE