Погляд уперед

На чемпіонаті Європи з карате в Гвадалахарі (Іспанія) збірна України здобула три медалі: «золото» (жіноча команда куміте) та дві «бронзи» (Аніта Серьогіна і Станіслав Горуна) і посіла п’яте місце в загальнокомандному заліку. За підсумками турніру українці здобули шість ліцензій на ІІ Європейські ігри в Мінську.

Підтвердження авторитету

Виступ української команди міг бути ще результативнішим, адже наші спортсмени пробилися до шести бронзових фіналів, з яких, на жаль, зуміли виграти лише два. Однак, навіть вигравши їх усі, збірна, на жаль, не піднялася б в загальному заліку, оскільки на рахунку грандів Іспанії, Туреччини, Франції та Італії було більше золотих і срібних медалей. До речі, торік у Нові Сад українці здобули 4 медалі (1 золоту, 1 срібну, 2 бронзові), але в загальному заліку фінішували сьомими.

Шляхи до п’єдесталу

Дівчата в командному куміте розпочали дуже тяжко проти Португалії. Довелося навіть проводити додаткову сутичку, яку виграла Анжеліка Терлюга. Після цього тренер Антон Нікулін зробив тактичні перестановки. Він використав потенціал дебютантки Діани Шостак, котра виграла два свої двобої та один звела внічию; дав відпочити Ліці Терлюзі; своєчасно ввів до складу Аніту Серьогіну. Це принесло результат: українки здолали команди Фінляндії, Норвегії, Хорватії. А у півфіналі в драматичному бою перемогли сильну команду Італії на чолі з Сільвією Семераро. Грізну італійку, яка виступає у категорії до 68 кг, красиво перемогла легша за вагою Аніта Серьогіна. Нашим суперником по фіналу стала команда Туреччини, члени якої в індивідуальних змаганнях завдали поразок українкам.
Хлопці розпочали з чудової перемоги над Італією. Антон Нікулін змінив склад, який двічі поспіль, 2017-го й 2018-го, здобував «бронзу» на чемпіонатах Європи, та довірив виступи молодим. Віктор Ксенжик, Андрій Торошанко і Тарас Герчук здолали італійців у трьох боях. Потім українці зустрілися з азербайджанцями. В цьому протистоянні відбулися чотири поєдинки. Віктор Ксенжик розгромив майбутнього суперника Талібова у бронзовому фіналі важковаговиків Асімана Гурбанли – 8:0. Самому Різванові довелося вийти битися після того, як Тарас Герчук поступився екс-чемпіону світу у категорії до 84 кг Айханові Мамаєву. Наш боєць впевнено переміг, і наша команда вийшла до півфіналу проти збірної Туреччини. Але турки виявилися не до снаги молодим українцям: три поразки і перспектива битися за «бронзу» з Хорватією.
Наступного дня ми мали п’ять індивідуальних бронзових фіналів і золотий фінал у жіночій стінці.
І от наші дівчата вийшли на золотий фінал проти Туреччини. Серьогіна програла свою сутичку. Терлюга в блискучому стилі перемогла Мерве Чобан, завдавши свого коронного удару ура-маваші. Все вирішувалося в двобої Галини Мельник проти Туби Якан. Галя витримала надзвичайне нервове напруження та принесла Україні бажане «золото», повторивши успіх 2017 р. в Коджаелі, де наші дівчата також перемогли команду Туреччини.
У неділю чоловіча стінка, навіть підсилена Стасом Горуною, програла команді Хорватії. Хлопці таки не впоралися з хвилюванням.

Статусні пристрасті

Стосовно загальних підсумків турніру, першими стали господарі іспанці – за рахунок золотих медалей в усіх розрядах ката (чоловіче й жіноче, індивідуальне й командне). На другому місці – турки, у яких найбільша загальна кількість нагород, чинну трійку замкнули французи. На четвертому місці італійці. Все це гранди європейського й світового карате, з давніми традиціями й величезними бюджетами федерацій.
Специфікою Євро-2019 стала передолімпійська атмосфера, щоправда, в дещо сумному аспекті. Адже саме напередодні турніру стало відомо, що Оргкомітет Олімпіади-2024 в Парижі не включив карате до програми Ігор, віддавши перевагу брейкдансу. Саме тому на церемонії відкриття всі учасники вийшли не в національній спортивній формі, а в білих футболках зі слоганом «Карате – це олімпійський спорт».

Пряма мова

Ось, якими думками й враженнями за підсумками Євро-2019 поділилася триразова чемпіонка Європи Аніта Серьогіна.
– Я маю особливі емоції від цього турніру, адже за останні півроку мені не вдавалося вибороти медалі на міжнародних змаганнях. А завдяки здобутій у Гвадалахарі «бронзі» я зуміла вскочити, так би мовити, до останнього вагону – здобути ліцензію на Європейські ігри в Мінську. Я щаслива.
Виступи у командному куміте мають свою специфіку. По-перше, тут інший ступінь відповідальності: адже ти б’єшся не тільки за себе, а ще за трьох дівчат; це додає концентрації. А ще в стінці б’ються суперники різних вагових категорій, й нам часто доводиться змагатися з дівчатами, набагато важчими й фізично сильнішими. Але в карате долю сутички вирішують інші якості – швидкість, реакція, блискавичність прийняття рішень. І, звичайно, психологічний стан.

Картинки поза татамі

І трохи особистих вражень. Я був у Гвадалахарі на молодіжному чемпіонаті світу 2013 р. Той турнір привернув набагато більше уваги в місті. Цього разу навіть під час фіналів трибуни були майже порожніми.
Впала в очі велика кількість учасників турніру паракаратистів. Чимало країн-учасниць довірило нести свої назви на церемонії відкриття спортсменам з інвалідністю. Коли спортсмени-інваліди виконували вправи на татамі, це не могло не зворушити. Особливо вразили спортсмени з вадами зору, яких за руку виводили на татамі, де вони вправно виконували такі ката, що не під силу багатьом зрячим людям. Звичайно, ми пораділи приємному результатові: в змаганнях паракаратистів наша Каріна Айрапетян виборола «срібло» в категорії «ката на візках».