«Билася до останнього і зробила неможливе!»

За підсумками чемпіонату світу зі спортивної боротьби, який проводився у Будапешті, збірна України з п’ятьма нагородами увійшла до десятки найсильніших команд планети. Призерами турніру в греко-римському стилі стали Жан Беленюк (срібна медаль, вагова категорія 87 кг) і Ленур Теміров («бронза», 63 кг). У жіночій боротьбі бронзові нагороди здобули Оксана Лівач (50 кг) і Юлія Ткач (62 кг). Чемпіонкою світу стала Алла Черкасова, яка виступала в категорії до 68 кг.
Досягнення львівської спортсменки стало найгучнішим успіхом українських атлетів у жовтні. Тож не дивно, що Національний олімпійський комітет України визнав Черкасову найкращою спортсменкою цього місяця, а її наставника Олексія Мельника – найкращим тренером.
На нинішньому чемпіонаті світу в своєму першому поєдинку (1/8 фіналу) Алла Черкасова з «сухим» рахунком 10:0 перемогла білоруску Марію Мамашук – срібну призерку Олімпіади-2016.
Сутичку чвертьфінальної стадії з болгаркою Вікторією Івановою-Бобевою львів’янка також провела дуже впевнено, про що красномовно свідчить і рахунок – 4:0.
У драматичному вирішальному протистоянні з француженкою Кумбою Селеною Фантою Ларрок українка, програючи, зуміла переломити перебіг поєдинку і виграти його. Підсумок зустрічі 15:10 на користь Черкасової.
Щоб було зрозуміло, чого коштувала ця перемога, розповімо детальніше про суперницю нашої спортсменки. 20-річну Ларрок сьогодні вважають однією з найталановитіших представниць боротьби у світі. 2016 року, виступаючи в юніорській віковій категорії, вона виграла планетарну і континентальну першості. Торік стала чемпіонкою молодіжних чемпіонатів світу та Європи, а також бронзовою призеркою чемпіонату світу серед дорослих. В нинішньому сезоні Ларрок виграла юніорський чемпіонат світу, першість Європи серед молоді до 23-х років і чемпіонат світу серед військовослужбовців. Що й казати, послужний список юної атлетки вражає. Не випадково її вважали фавориткою чемпіонату світу в Будапешті. І на початку фінальної сутички вона вкотре підтвердила свої амбіції: швидко повела в рахунку 2:0 після вдалого проходу в ноги, а перший період завершила з рахунком 4:0.
Але Алла Черкасова не з тих, хто готовий змиритися з поразкою, навіть коли ситуація майже безнадійна. І після трихвилинної паузи картина боротьби на килимі змінилася докорінно. На початку другого періоду Алла пройшла в ноги суперниці, і хоча переворот вийшов і не зовсім чисто – обидві дівчини отримали по два бали – але впевненості він значно додав. Тут дуже своєчасно тренер Олексій Мельник підказав, що треба зробити схресний захват. І Черкасова блискуче виконала прийом! Схресним захватом прокотила суперницю по килиму шість разів і завершила поєдинок на свою користь. Хоча француженка до кінця сутички і намагалася повернути втрачену перевагу, але їй вдалося ще заробити лише чотири бали. Наздогнати опонентку не вдалося: підсумковий рахунок зустрічі 15:10.
Що довелося пережити на шляху до тріумфу? Які стимули утримують в боротьбі на роки вперед? Що для чемпіонки є більш важливим, ніж спорт? Про це та інше Алла Черкасова розповіла в бесіді з кореспондентом «Олімпійської арени».


– Запевняю, що насправді таке враження є помилковим. Рахунок – ілюзія легкості, нехай він не вводить в оману. Наприклад, перша сутичка була складною, у тому числі психологічно. Моєю суперницею була дуже сильна білоруска Марія Мамашук – призерка Ігор у Ріо, їй торік я програла на чемпіонаті Європи. Безумовно, з одного боку, ці чинники тиснули на мене тягарем, але з іншого – вони породжували величезне бажання взяти реванш, довести, що мені під силу виграти. І я зробила все, аби перемогти.
Наступну зустріч – у чвертьфіналі з Вікторією Івановою-Бобевою – провела більш легко, хоча і там були певні ризики. Будь-який борець вам скаже, що іноді з менш сильним суперником доводиться складніше. У таких поєдинках значно підвищується відповідальність: «Як я можу їй програти ?! В жодному разі!» З більш сильним суперником твоя підсвідомість програшу не виключає, знаєш, що все можливо. А побоювання програти слабшому змушує нервувати і нерідко сковує дії.
Що стосується китаянки Фен Чжоу, то і рахунок свідчить про вперту сутичку. Інакше і не могло бути в поєдинку з найсильнішою борчинею Азії.

– Із Ларрок раніше мені зустрічатися не доводилося, але я, звичайно, бачила її сутички, знала, що це дуже сильна спортсменка. Змогла в цьому переконатися і в нашому з нею поєдинку. Початок справді для мене складався вкрай невдало. Як вдалося переломити хід боротьби? По-перше, в голові за ці хвилини прокручувалися всі етапи підготовки до чемпіонату, з тренуваннями, пекельними навантаженнями, я виконала колосальну роботу, ще й травми доводилося лікувати. І після всього цього упустити золоту медаль?! Нагорода була необхідна не тільки мені, а й усім, хто був поруч, вболівав за мене. У 19 років прагнеш здобути медаль, але не усвідомлюєш повною мірою її ціну. А коли виступаєш уже багато років, то знаєш, що нагорода такого турніру просякнута потом і кров’ю. Тому в сутичці з Ларрок не дозволила собі опустити руки, билася до останнього. Знала, що маю здобути «золото» за будь-яку ціну. Зрештою змогла зробити те, що здавалося неможливим.
Коли сплив час сутички, і пролунав свисток судді, не одразу усвідомила, що стала чемпіонкою світу. Знадобився певний час, аби відчути: така довгоочікувана золота медаль моя!


– Зізнаюся, після Ігор у Ріо-де-Жанейро я залишилася в спорті ще на чотири роки насамперед заради можливості поборотися за олімпійську медаль. Олімпіада є Олімпіада, це найвища вершина, про яку може мріяти атлет. Тому маю твердий намір знову штурмувати олімпійський п’єдестал. Звичайно, шлях до нього буде дуже складним, але я до цього готова.
Календар передолімпійського сезону надзвичайно насичений. Навесні в Бухаресті відбудеться чемпіонат Європи, у червні поїдемо до Мінська, де пройдуть II Європейські ігри. Змагання дуже важливі, але вони є, так скажемо, проміжними. А головний старт – чемпіонат світу – відбудеться наступного листопада в казахстанській Астані, там розіграють перші олімпійські путівки. Поїздку до Токіо забезпечує потрапляння до першої п’ятірки на чемпіонаті світу. Якщо вдасться це зробити, то далі можна спокійно готуватися до Олімпіади за своїм планом.
Чемпіонат світу не єдиний старт, де можна здобути путівку. Проводитимуться ще кілька ліцензійних турнірів, які залишають шанси для тих, кому в Астані не всміхнеться доля.