Мажорний акцент року
- Олімпійська Арена №11-2017
- Постскриптум
Збірна України успішно виступила на чемпіонаті світу з пауерліфтингу в Чехії
Чеське місто Пльзень добре знане не тільки продукцією місцевих пивоварів, а й тим, що тут упродовж багатьох років проводяться представницькі міжнародні турніри з пауерліфтингу. Тож рішення міжнародної федерації доручити організацію цьогорічного чемпіонату світу цьому місту невипадкове.
- На липневих Всесвітніх іграх у Вроцлаві українські пауерліфтери завоювали три золоті, дві срібні і чотири бронзові нагороди, - бере слово генеральний секретар Федерації пауерліфтингу України, заслужений майстер спорту Тетяна Мельник. – Тому на чемпіонат світу ми летіли, як завжди в доброму настрої, впевнені у своїх силах і з амбітними планами. Ще раз переконалися, як багато важить досвід проведення престижних змагань. Слід віддати належне гостинним господарям, котрі, складається враження, врахували все: учасники були забезпечені трансфером від Праги до Пльзеня, зручним розміщенням у комфортабельному готелі, у просторому конференц-залі якого й проводився турнір.
Збірна України виступала на чемпіонаті в найсильнішому складі?
- Ні, були відсутні лідери – Володимир Рисєв і Сергій Білий. Справа в тому, що після цьогорічних Всесвітніх ігор вони вирішили спробувати себе в більш важких категоріях, але оскільки склад збірної України формувався за підсумками чемпіонату України, який пройшов ще в лютому, то місця в тих вагах, де вони збиралися виступати, вже були зайняті.
Ви були представлені в Пльзені одразу в трьох іпостасях: одного з керівників всеукраїнської федерації, учасника й арбітра. Наскільки важко було поєднувати всі ці ролі, чи не прагнули ви зійти на п’єдестал пошани за сумою триборства?
- В мене була можливість і зосередитися на підготовці до змагань, і продемонструвати свої вміння на помості. Однак надто гострою була конкуренція в моїй категорії до 72 кг: доволі несподівано з’явилися дуже сильні опонентки, про котрих раніше майже нічого не було відомо. Втім, я теж повернулася додому не з порожнім багажем: завоювала «золото» в жимі лежачи, встановивши в цій вправі новий світовий рекорд.
Високий клас атлетів
Сіражутдін Базаєв, президент Федерації пауерліфтингу України:
– На чемпіонаті світу наша збірна вчергове підтвердила свій високий потенціал. Чоловіки, навіть виступаючи без лідерів – Володимира Рисєва і Сергія Білого, – знову стали найсильнішими у командному заліку! Це приємно й тому, що у більшості категорій була дуже гостра конкуренція. Особливо хотілося б відзначити Олексія Бичкова, котрого останнім часом переслідували травми, але в Чехії він упевнено випередив суперників у категорії 120 кг.
А от наші дівчата виступили дещо гірше ніж очікувалося. Сподівався, що Катерина Клименко й Тетяна Мельник зуміють зійти на п’єдестал пошани, проте не судилося, хоча остання й встановила новий світовий рекорд у жимі лежачи. Отож, ще є над чим працювати.
До речі, наша збірна виступала не в повному складі, ми ще могли заявити двох учасників, але зупинилися тільки на тих, хто пройшов випробування чемпіонатом України. Зрештою, за великим рахунком ми нічого не втрачали, бо лауреати в командній першості визначалися за результатами п’яти кращих учасників серед чоловіків і жінок.
Цьогорічний сезон був дуже напружений, адже в липні збірній України довелося виступати в Польщі на Всесвітніх іграх, де вона зарекомендувала себе з найкращого боку, зібравши солідний «врожай» нагород. І ось тепер на чемпіонаті в Чехії наші атлети довели невипадковість того злету. Під час підготовки до змагань у Пльзені ми намагалися врахувати кожну дрібницю. Взаємовідносини будувалися на довірі, що сприяло відмінному мікроклімату в збірній, і це також, зрештою, допомогло нашим представникам продемонструвати свої кращі якості на чемпіонаті.
Хто серед наших земляків справив на чемпіонаті найкраще враження?
- Дмитро Семененко з Луганська продемонстрував високу майстерність і сильний характер. Під час одного з підходів у нього розірвалося трико, проте це не вибило його з колії. І хоча Дмитро змушений був надалі користуватися трико з іншого виду програми, що могло негативно позначитися на результаті, це не перешкодило йому у переконливому стилі стати чемпіоном у категорії 105 кг, встановивши новий світовий рекорд у присіданні. В цій же категорії дуже добре проявив себе дебютант дорослої збірної донеччанин Олександр Рубець, котрий поступився лише Семененку і встановив нові світові рекорди серед юніорів у сумі й присіданні та європейський – у жимі лежачи. Приємно, що підростає надійна зміна!
Найіменитіша наша пауерліфтерка Лариса Соловйова знову викликала у всіх захоплення. Ми за неї дуже переживали, адже останнім часом у Лариси виникли серйозні проблеми зі здоров’ям. Однак лідер збірної України вчергове продемонструвала свій талант, бійцівську вдачу і не тільки завоювала «золото» у категорії 63 кг, а й стала абсолютною чемпіонкою світу серед жінок.
Євгенія Тішакова
Хто ще з наших атлетів сходив на п’єдестал пошани?
- Чемпіонами світу також стали киянин Андрій Наньєв (категорія 83 кг) і краматорчанин Олексій Бичков (120 кг), котрий до того ж встановив у сумі новий світовий рекорд. Донеччанин Володимир Свистунов (понад 120 кг) став срібним призером у сумі, переміг у присіданні та був другим у жимі лежачи. Харків’янка Євгенія Тішакова (84 кг) здобула «срібло» в сумі, другим у присіданні та становій тязі був Олексій Рокочій з Донецька (120 кг). Полтавчанка Катерина Клименко (52 кг) стала срібною призеркою у жимі лежачи, у цій же вправі Інна Оробець з Коломиї фінішувала третьою у категорії понад 84 кг. У командному заліку чоловіча збірна України посіла перше місце, а жіноча – четверте.
У більшості вагових категорій серйозну конкуренцію українцям склали американці й росіяни, а з представників інших країн кого б ви ще відзначили?
- Загалом учасники продемонстрували високий рівень підготовки, тішить, що розширюється «географія» нашого виду, зокрема, у чоловічому турнірі змагалися представники тридцяти країн. Відзначу прогрес пауерліфтерів з Казахстану та Канади, котрі раніше переважно обмежувалися роллю статистів.
Відомо, що пауерліфтинг прагне включення до олімпійської сім’ї?
- За тією інформацією, що я маю, це питання активно обговорюється в Міжнародному олімпійському комітеті, Міжнародна федерація пауерліфтингу надіслала необхідну документацію. Атлети ж зі свого боку мають докластти максимум зусиль, аби про пауерліфтінг біли тільки схвальні відгуки. Зокрема, тішить, що в жодній з проб на допінг, взятих в учасників Всесвітніх ігор в Польщі, не було виявлено заборонених препаратів.
Які міжнародні старти ще чекають українських пауерліфтерів цьогоріч?
- Світовий чемпіонат у Пльзені був останнім у міжнародному календарі. Приємно, що ми завершили сезон на мажорній ноті. Тепер важливо зробити детальний аналіз, врахувати помилки, зосередитися на ще нереалізованих резервах і рухатися вперед.
До «золота» – на характері
Лариса Соловйова, чемпіонка світу у категорії 63 кг:
– Коли відверто, то я не захоплююся статистикою і точно не знаю, скільки разів ставала чемпіонкою світу. Ось коли завершу кар’єру, тоді спокійно все й підрахую. Хоча сказати, що чергове «золото» далося мені тяжче, ніж попередні, було б неправдою. Зрештою, результати в Пльзені я показала далекі від своїх рекордних. Цьому є пояснення. Ще в липні перед Всесвітніми іграми мені почав дошкуляти сильний біль в спині. На жаль, лікарям й досі не вдається поставити точний діагноз… Ось і на розминці в Пльзені я знову відчула різкий біль і нічого не залишалося, як виступати на знеболювальних уколах. Звісно, за таких форс-мажорних обставин головне було уникнути нульових оцінок.
Кого я вважала своєю найнебезпечнішою суперницею? Себе! Бо вже була нагода переконатися: якщо я можу терпіти біль, готова до виклику, то мене не зупинити. І коли на розминці відчула, що зціпивши зуби таки зможу виступати, то була переконана: свого місця на вершині нікому не віддам! Звичайно, щаслива, що не підвела свого тренера Віктора Налейкіна, численних уболівальників. Зараз час дозволяє трохи спочити на лаврах і зосередитися на вирішенні проблем зі здоров’ям.