ДЬОР-2017. Іспит складено на «відмінно»
- Олімпійська Арена №8-2017
- Постскриптум
Для 14–18-річних учасників усе було чудово організовано: і спортивні арени, і проживання в Олімпійському селищі, і спортивно-культурна програма, а ще знайомство з новими друзями й набуття безцінного досвіду.
44 українці, котрі представляли нашу країну на цих стартах, відчували, що ці змагання мають велике значення, і ставилися до них дуже серйозно, адже недаремно фестиваль називають першою сходинкою до олімпійських п’єдесталів. Це підтверджує і 26-річна історія виступів на ЄЮОФ: Яна Клочкова, Олена Підгрушна, Богдан Бондаренко та багато інших зіркових атлетів розпочали свій успішний спортивний шлях з фестивальних стартів.
Як і для дорослих спортсменів, їхнім меншим колегам організували урочисті проводи на Олімпійській базі у Кончі-Заспі. Після напутніх слів від олімпійських чемпіонів і призерів Валерія Борзова, Олега Верняєва, Олени Говорової і Анни Сорокіної та заступника міністра молоді та спорту Миколи Даневича, молодого посла фестивалю-2017 Гліба Мостовенка, представників співочого футбольного клубу «Маестро» – Ігоря Грохоцького та Юрія Іваниська, атлети були готові до всіх викликів Дьору.
Ближче до вечора 22 липня команда дісталася до Дьора, де на неї вже чекала шеф місії, дворазова бронзова призерка Олімпійських ігор з вітрильного спорту Альона Пахольчик.
Збірна України проживала в Олімпійському селищі, розташованому на території Університету Сечені, поблизу річки Мошоні-Дунай. Сусідами українців на тиждень стали атлети з Сан-Марино, Косова, Вірменії, Литви, Бельгії.
Організатори спорудили Олімпійський парк, де розмістили зали дзюдо, спортивної гімнастики, легкоатлетичну арену, тенісні корти і плавальний басейн.
Мер міста Дьор, президент НОК Угорщини Жолтан Боркай ще до старту фестивалю поділився планами з подальшого використання спортивних об’єктів, які були спеціально зведені до змагань: «Це чудово, що Дьор отримав такі висококласні арени, що залишаться хорошим спадком для міста. Вже зараз ми маємо заявки на організацію тренувальних таборів для іноземних та угорських спортсменів. Умови чудові, а тому попит серед атлетів чималий. Кілька тисяч дітей можуть тут щодня займатися різноманітними видами спорту, а це вагомий внесок у збереження здоров’я».
Увечері 23 липня на 2500 атлетів чекала церемонія відкриття XIV ЄЮОФ. Від початку шоу команди-учасниці зайняли місця на трибунах і могли спостерігати за виставою на сцені, у якій взяли участь 300 артистів. Номери змінювалися, як кольори в калейдоскопі. Найбільше глядачам запам’яталися виступи мотоциклістів, велосипедистів та еквілібристів, дух захоплювало від їхньої майстерності й ризикованих трюків. Після театралізованого дійства настала черга традиційних церемоній: підняття Олімпійського прапора, Олімпійського гімну, виголошення Олімпійської клятви, виходу команд, і запалення Олімпійського вогню.
Прапороносцем української команди був чемпіон світу з легкої атлетики серед атлетів до 18 років метальник молота Михайло Кохан.
Після офіційної частини розпочалася концертна програма, головною зіркою якої став відомий американський діджей Стів Аокі. Завершилося видовищне шоу салютом.
Чемпіон з метання молота, прапороносець української збірної Михайло Кохан і олімпійський чемпіон-2012 Крістіан Парш
У післяобідній сесії наша команда вболівала за легкоатлетку Валерію Іваненко, котра з першим результатом кваліфікувалася до фіналу у метанні молота – 61 м 45 см. «Виходячи в сектор, трохи хвилювалась, адже перед початком змагань пройшов сильний дощ. Завданням мінімум було здолати кваліфікаційну відстань – 60 метрів. Взагалі мій найкращий результат – 68 метрів, його я показала на матчевій зустрічі навесні у Туреччині. Найголовніше те, що вийшла до фіналу», – поділилася спортсменка після старту.
Саме Валерія відкрила лік українським медалям на ЄЮОФ, здобувши «срібло», її результат – 61 м 64 см. Після виступу легкоатлетка зізналася, що рада нагороді, але незадоволена результатом і після повернення додому зі своїм тренером і батьком Олександром Іваненком розбиратиме всі помилки детально. І працюватиме далі, аби досягати успіху.
25 липня «бронзу» виборов дзюдоїст Олег Вередиба (вагова категорія до 55 кг). В поєдинку за вихід до півфіналу дніпровцю протистояв срібний призер чемпіонату Європи серед кадетів Айхан Танривердієв з Азербайджану. Олег зумів провести переворот ногами і взяти суперника на утримання, за що отримав оцінку «іппон». Під час вечірньої сесії на нашого дзюдоїста чекала сутичка з представником Грузії, у якій вирішувалося, хто потрапить до фіналу. На жаль, українець поступився своєму однолітку, але у бронзовому фіналі не віддав перемогу британцю Даніелю Раббітту і вперше у кар’єрі здобув медаль на міжнародному старті.
Цього дня свої перші успішні спроби зробили також веслувальники на байдарках та каное. Кожен з учасників боровся не тільки з суперниками, а і з неймовірно сильним поривчастим вітром. Лев Кірпік і Юліана Путніна змогли пройти до півфінальних заїздів. Цей дует до останнього змагального дня фестивалю триматиме уболівальників у напрузі, але їхня цілеспрямованість й неймовірне бажання зійти на п’єдестал все ж таки принесе плоди.
Потішили своїми результатами і наші легкоатлети – Денис Баранов у бігу на 400 м і Світлана Жульжик на 800-метрівці. Показаний ними час – 51,30 і 2.14,43 відповідно, дозволив потрапити до фіналів, запланованих на 26 липня.
Плавець Валентин Нестеркін на 50-метрівці вільним стилем пробився до фінального запливу з результатом 23,73. А харків’янин Максим Голубничий на дистанції 200 м брасом у фіналі показав сьомий час – 2.20,17. Після запливу тренери поставили високу оцінку плавцю, адже конкуренція на водних доріжках Дьору була дуже високою і потрапляння до фіналу стало неабияким досягненням.
Третій змагальний день обіцяв бути емоційно напруженим, цікавим і пам’ятним. І сталося саме так, як і мріяли. Денис Баранов у бігу на 400 метрів виборов срібну медаль і встановив особистий рекорд – 49,33. «На самому фініші трохи забракло сил, – розповів після нагородження Денис. – Вдячний своїм тренерам, котрі підготували мене. Це моя перша медаль міжнародних змагань, впевнений, що не остання. Йтиму вперед!»
Перед стартами над стадіоном пройшов рясний дощ, через що довелося відкласти змагання. Юним атлетам довелося двічі розминатись. Але це не завадило встановити найкращі особисті результати ще й Наталі Дишлюк у бігу на 400 м – 57,56, і Світлані Жульжик на 800-метрівці – 2.12,59.
Перше «золото» до скарбнички збірної команди України приніс Михайло Кохан. Наш легкоатлет у секторі для метання молота був фаворитом, адже напередодні старту в Дьорі він повернувся з чемпіонату світу U-18 у Найробі, де зійшов на найвищу сходинку п’єдесталу. У третій свій спробі Михайло зробив максимальний заділ, метнувши молот на відстань 78 м 28 см, тим самим знявши всі питання щодо чемпіонського титулу. Одразу після змагань спортсмен буде трохи розчарований, адже не зміг покращити свій особистий результат, який становить 84 м 25 см, але після нагородження, яке проводилося наступного дня, у голосі відчувалося більше радості від того, що здобув «золото».
Ще одну найвищу нагороду виборов легкоатлет Олексій Кирилін у метанні диска з результатом 60 м 74 см. Сумчанин приїхав на фестиваль у ранзі віце-чемпіона світової першості U-18. Як максималіст, він прагнув не лише «золота», а й покращення результату, який продемонстрував на чемпіонаті світу – 63 м 98 см, але досягти мети завадив сильний вітер.
Золоту медаль у Дьорі виборола також чемпіонка світу серед атлетів до 18 років у стрибках у висоту легкоатлетка Ярослава Магучіх. Їй підкорилася планка на висоті 1,89 м. Уже у ранзі переможниці спортсменка пішла на штурм особистого рекорду – 1,94 м, і спроба була хорошою, зовсім трохи забракло, аби планка встояла.
Потішила всю команду й свого тренера Сергія Полтавцева, котрий спеціально приїхав до Угорщини, щоб підтримати вихованку, дзюдоїстка Наталія Чистякова (70 кг). На шляху до омріяної нагорди наша спортсменка перемогла суперниць із Польщі, Нідерландів та Андори. У фіналі вона поступилася білорусці Вікторії Новіковій і стала срібною призеркою фестивалю. «Я дуже рада своєму результату, тому що це моя перша нагорода на важливих європейських стартах. Нехай це лише «срібло», але тренер сказав, що він задоволений і все у мене попереду. На мене чекає ще один кадетський рік, сподіваюся, він буде успішним», – зауважила після фіналу Наталя.
Змагальну програму на Європейському фестивалі завершували веслувальники. Всі надії нашої команди покладалися на дует Юліани Путніної і Лева Кірпіка у змішаному екіпажі на каное на дистанції 200 м.
Ще після перших заїздів на 500 метрів Лев сказав своєму тренеру, що без медалі з Дьору він не поїде і докладав максимум зусиль, аби здійснити свою мрію. А реалізувати її вдалося разом з партнеркою Юліаною Путніною. Спочатку пара виконала завдання мінімум – потрапила до фінальної четвірки, залишався останній ривок. Лев і Юліана довели, що всі старання були недаремні. Одразу після фінішу перші емоції срібних медалістів були такими: «Дуже підбадьорювало те, що наша збірна підтримувала нас. А буквально за хвилину до старту дзюдоїсти підняли український прапор. Дякуємо команді, всім, хто вболівав за нас!»