Квадоманія

Світові чемпіонати передолімпійського сезону зазвичай забарвлені неповторним рівнем суперництва, і це цілком зрозуміло, адже саме на них розігрується переважна більшість ліцензій наступних зимових Ігор. Нинішнього року наприкінці березня – на початку квітня в Гельсінкі фігуристи сперечалися за квоти Олімпіади-2018 в Пхьончхані. Невипадково під час одного з фіналів на трибуні для VIP-гостей «Хартвалл Арени» з’явилися президент Міжнародного олімпійського комітету Томас Бах і президент Фінляндії Саулі Нійністьо. А інтерес до чемпіонату з боку преси можна назвати безпрецедентним: змагання 193 фігуристів з 36 країн висвітлював загін із 450 журналістів!

Однак є ще одна особливість передолімпійських чемпіонатів. Тут часто демонструють нові елементи, встановлюють світові рекорди. Зірки не бояться ризикувати на льоду і приголомшують уболівальників такою кількістю суперелементів, на яку, можливо, вже не наважаться через рік.

Ніжність юності

Ми розпочнемо з танців на льоду, хоча розіграш «золота» тут і відбувався останнього дня чемпіонату. Саме з цим видом були пов’язані наші головні надії на олімпійські «перепустки», і вони цілком виправдалися. Харків’яни Олександра Назарова і Максим Нікітін посіли 15-е місце і виконали своє найголовніше завдання.
У короткій програмі інтрига полягала в тому, що жереб вивів Олександру і Максима на лід одразу після славнозвісних олімпійських чемпіонів-2010 і віце-чемпіонів Ігор-2014 Тесси Вертью і Скотта Моїра. Дуже приємно було усвідомлювати, що наші молоді танцюристи не знітилися і на тлі визнаних віртуозів показали гідний рівень катання.
– З одного боку, це було досить незвично, адже завжди ми спостерігаємо і вболіваємо за Тессу і Скотта вже після власного виступу, сидячи на трибунах, – сказали Олександра й Максим. – З іншого боку, дивитися на канадський дует біля бортика – це зовсім інші відчуття. Однак ми мали налаштовуватися на свій прокат і не бачили їхній виступ цілком. І все ж вони зарядили нас своїм катанням, позитивною енергією, настроєм – і ми виклалися максимально.


- Так складалося до нинішнього сезону. Цьогорічна програма нам удалася. Ми відчуваємо її, катаємо всією душею, це наш стиль. Раніше траплялося, що ми мали готувати короткі танці, які нам зовсім не підходили, але ж нічого неможливо було заперечити проти обов’язкової теми. Нині все було інакше.


- Ми виконали великий обсяг тренувальної роботи, а останнього місяця не виходили з льоду, відпрацьовували програму. Нам дуже подобається готуватися в групі Ігоря Шпільбанда, в якій всі тренери – профі найвищого класу. І хоча ще й року не минуло, як ми перейшли до нової команди, але й через місяць після переїзду почувалися так, немовби працюємо там уже багато років.


- Я попросив їх передати стосунки, показати такий короткий танець, який сподобався б глядачам. Є щось особливе в цій парі. Ніжність юності… І музика дуже лірична, молода, і мені хотілося, аби завдяки нашим виконавцям уболівальники це відчули. Саша і Максим зробили все, що на сьогодні вміють, показали найкращі свої прокати, найкраще виконання, і я дуже радий цьому.
Довільна програма у них дуже складна, і дует чисто впорався з великою кількістю незвичайних, цікавих елементів. Серед них складні підтримки, чимало змін позицій, обертання, хороші твізли. І треба відзначити, що пара однією з перших отримала третій рівень. Зрозуміло, ще багато над чим необхідно працювати, є що покращувати, зокрема індивідуальну техніку катання, підвищувати швидкість і міць. Але ж вони ще зовсім молоді, тільки набираються досвіду змагань і дуже швидко рухаються в напрямку набуття впевненості, фізичної сили.
Моє завдання – знайти в кожній парі щось особливе. У Назарової і Нікітіна є ця індивідуальність, яку їм обов’язково необхідно зберегти. Ми працювали тільки перший неповний рік, в нинішньому сезоні для тренувань вже буде на 2-3 місяці більше. Створюватимемо нові програми, випробовуватимемо їх на льоду. Олександра і Максим дуже творчі особистості і беруть активну участь у складанні програм, що їх вигідно вирізняє з-поміж багатьох спортсменів, а я цю позитивну якість всіляко заохочую».
Як ми говорили спочатку, змагання з танців на льоду закривали програму чемпіонату світу. Загалом тон у цьому виді задавали кілька північноамериканських пар і французька – Габріела Пападакіс і Гійом Сізерон.
Одне з головних запитань чемпіонату, чи зберегли канадці Вертью – Моїр конкурентоспроможність на світовому рівні, відпав, здається вже на перших секундах їхньої короткої програми. Незважаючи на дворічну перерву, олімпійські і дворазові чемпіони світу дуже впевнено і з легкістю виграли цю частину програми зі світовим рекордом – 82,43, створивши запас у 5,54 бали. В довільному танці «Хартвалл Арена» зойкнула, коли Моїр помилився у виконанні твізлів. І хоча їхні головні суперники і однокашники за тренерською групою дворазові чемпіони світу Пападакіс і Сізерон установили в довільній новий світовий рекорд – 119,15, переваги після короткої вистачило канадцям, аби відсвяткувати перемогу в підсумку. А «бронза» вдруге після чемпіонату-2010 дісталася американцям Майї Шибутані і Алексу Шибутані.

Насолоджуватися катанням

У змаганнях спортивних пар за відсутності наших учасників завжди хочеться вболівати за Альону Савченко, п’ятиразову чемпіонку світу і дворазову бронзову олімпійську медалістку, котра, як всім відомо, виступає за Німеччину з 2004 року, але є вихованкою української школи фігурного катання. В Гельсінкі вона в парі з Бруно Массо завоювала «срібло». А можна висловитися й інакше: не виграла шостий титул чемпіонки світу. Неможливо не захоплюватися майстерністю і незламним характером Альони. Після Олімпійських ігор-2014 у Сочі її партнер Робін Шолкови, з яким і були завойовані всі гучні перемоги, вирішив залишити великий спорт. Альона ж вирішила залишитися. Чому? «Я насолоджуюся процесом, – пояснює Савченко. – Звичайно, результат теж важливий. Але навіть не в плані медалей, а в плані самовдосконалення. Мені хочеться виступати дедалі краще. Подобається прогресувати, доводити, що людські можливості безмежні і можна досягти успіху в будь-якому віці й умовах». І ось чудова Альона в 33 роки виграє «срібло» чемпіонату світу з новим партнером!
З падінням у довільній на каскаді потрійний тулуп - подвійний тулуп китайська пара Суй Веньцзин – Хань Цун, як багато кому здавалося, втратила шанси на чемпіонство. Проте Савченко зі своєю залізною самокритичністю невмолима: «Ми прокатали не суперчисто. Однак задоволені, що після травми, пропущених тренувань і змагань змогли за півтора тижня підготуватися і зробити те, що ми зробили. Це виявилося «срібло», але це була неабияка перемога для нас самих».

Самотній лідер

У жіночому одиночному катанні не склалися змагання у нашої Ганни Хниченкової. До фіналу потрапити не вдалося, очевидно, далися взнаки проблеми з підготовкою льоду в рідному Дніпрі.
У боротьбі за найвищі місця конкурентів у росіянки Євгенії Медведєвої, котра стала в Гельсінкі дворазовою чемпіонкою світу, не було. Вона єдиною виконала потрійні стрибки не тільки в звичайному групуванні, а й з одною і навіть з двома руками вгору. Продемонструвала чистий прокат, хоча сама і оцінила його як неідеальний, і встановила новий світовий рекорд як у довільній – 154,4 бала, так і за сумою обох програм – 233,41.
Медведєва чудово володіє всіма суперскладними елементами, подейкують, що вона навіть подумує замахнутися на четверний сальхов. В усякому разі спортсменка зізнається, що цей стрибок їй хотілося б спробувати, а ось про потрійний аксель, мовляв, навіть не замислювалася.
Наздогнати Медведєву найближчій конкурентці Кейтлін Осмонд із Канади було просто нереально, розрив становив понад 15 балів.

Стрибковий бум

Тепер не кількість потрійних, як колись, а четверних стрибків у програмі є головним моментом суперництва у фігуристів-одиночників. Але і на цих змаганнях підтвердилася істина: справа все ж таки не в кількості суперелементів, а в якості катання.
Наприклад, американцю Нетану Чену здалося замало п’яти заявлених квадів у довільній програмі, і він пішов на шість: лутц, фліп з подвійним тулупом, окремий фліп, тулуп, сальхов і тулуп з потрійним тулупом. Щоправда, з позитивним балансом судді оцінили лише два з цих елементів, і в довільній програмі Нетан став четвертим, а за сумою двох програм – шостим.
Дворазовий чемпіон світу іспанець Хав’єр Фернандес, котрий лідирував після короткого прокату, опинився на шостій позиції в довільній. Два з трьох своїх квадів він зіпсував, причому один вийшов з падінням. А відтак тільки четверте загальне місце. Схожа доля спіткала і триразового чемпіона світу канадця Патріка Чана, який став п’ятим.
Водночас олімпійський чемпіон Сочі японець Юдзуру Ханю в короткій програмі бездоганно виконав четверний ріттбергер, але потім наробив стільки помилок, що, здавалося, про чемпіонство можна було вже навіть і не мріяти – п’яте місце. В довільній програмі він виконав «лише» чотири квади: ріттбергер, сальхов, сальхов з потрійним тулупом і тулуп, і вони були бездоганними, як і інші елементи програми. Ханю відкатав так, що встановив рекорд у довільній програмі – 223,2. До речі, автором попереднього світового рекорду був також Юдзуру – 219,48, і він тримався з 2015 року. Срібна медаль дісталася його співвітчизнику Сьомі Уно (319,31), бронзова –китайцю Боян Цзиню (303,58).
Український фігурист Іван Павлов, на жаль, зупинився буквально за півкроку до заповітної 24-ки, яку складають учасники довільної програми. «Іван набрав непогану суму, - сказав його тренер Дмитро Шкидченко, - він намагався показати все, що може на сьогоднішній день. Технічна оцінка досить хороша, а компоненти, як ми кажемо, трохи притиснуті, це звичайне явище, коли судді притримують оцінки в перших розминках спортсменів».

Післямова

Отже, підсумком чемпіонату світу для української команди стала одна олімпійська ліцензія в танцях на льоду. Невже це все?
«Ні, не все, – заперечує тімлідер нашої команди на чемпіонаті, суддя ISU Анастасія Макарова. – Восени на міжнародному турнірі в Оберстдорфі у наших фігуристів з’явиться можливість надолужити прогаяне і спробувати завоювати олімпійські путівки з другої спроби. Хто саме вирушить по бажані ліцензії, визначить тренерська рада. Час на те, щоб добре підготуватися ще є, шанси цілком реальні. Нинішній чемпіонат продемонстрував, що у фігурному катанні панує математика. Хто добре прораховує програму, стрибає четверні, той і виграє. Винятків без квадів, але з хорошими компонентами – одиниці. На Олімпіаді ми побачимо боротьбу титанів у всіх дисциплінах, у тому числі і в танцях, тактика розташування елементів у програмах відіграватиме дуже важливу роль, буде надзвичайно цікаво!»