Естафетна впевненість
- Олімпійська Арена №2-2017
- Постскриптум
Передстартовий «актив»
З яким багажем підійшли українські біатлоністи до найголовнішого старту? Із самого початку сезону-2016-2017 у нашої жіночої збірної не все ладилося. Юлія Джима бігла на рівні з лідерами, але втратила точну стрільбу. Капітан команди Олена Підгрушна шукала колишню швидкість і стабільність у стрільбі. Від юної Анастасії Меркушіної, для якої цей сезон став дебютним у дорослій збірній, ніхто не чекав одразу надзвичайних результатів. Ірина Варвинець ще не набрала потрібної форми і, до того ж, перехворіла. Валентина Семеренко намагалася влитися в команду з п’ятого етапу Кубка світу в Рупольдингу і провела чотири гонки. Найвищим її досягненням стало 28-ме місце у гонці переслідування. Хід Валя мала достатньо швидкий, але зі стрільбою було не все гаразд. До чемпіонату світу у багатьох вболівальників виникало запитання, як з такими проблемами впорається жіночий колектив і тренери. Єдине, в чому майже всі сходилися: в імовірності медалі в естафеті.
Що стосується чоловіків, то цей сезон додав віри в команду. З приходом нового тренера Юрая Санітри чоловічий колектив зміцнів і тричі на етапах Кубка світу в естафетах фінішував впритул до призерів. Варто відзначити, що востаннє чоловічій збірній добиватися таких результатів вдавалося чотири роки тому. Більш упевненим у стрільбі став Артем Прима, знайшов він і свій етап в естафеті – перший. Сергій Семенов і Дмитро Підручний – основні естафетники збірної. А ось четвертий учасник змінювався. Після того, як у Віталія Кильчицького з’явилися проблеми зі здоров’ям, вибір припав на Володимира Семакова. В індивідуальних гонках в чоловічій команді найбільші надії були пов’язані з Сергієм Семеновим, бронзовим призером спринту тогорічного світового чемпіонату – в цьому сезоні він завоював «бронзу» в індивідуальній гонці на етапі Кубка світу. Шанси боротися за п’єдестал в особистих гонках мав і Дмитро Підручний, котрий кілька разів у сезоні потрапляв до топ-10 і навіть до чільної шістки.
Хохфільцен-2017
У першій гонці чемпіонату світу – змішаній естафеті – українська команда стартувала найсильнішим складом, але зрештою на п’єдестал не потрапила, посівши п’яте місце. Головну причину безмедального підсумку президент Федерації біатлону України Володимир Бринзак і віце-президент ФБУ Василь Карленко побачили в тому, що поставили до складу міксту Олену Підгрушну. Можливо, якщо замість неї бігла б Анастасія Меркушина, результат був би іншим – на той момент вона стріляла краще. А Підгрушній зі стрільбою фатально не щастило. З восьми промахів команди, чотири – в її пасиві. Що стосується чоловіків, то Сергій Семенов і Дмитро Підручний виступили в міру своїх сил. Кращим в українській змішаній команді став Підручний – за абсолютно точної стрільби він показав п’ятий час.
Старший тренер жіночої збірної Урош Велепець підкреслював, що Олена Підгрушна готувалася окремо від команди і це, скоріш за все, відбилося на результаті. При цьому наставник додав: «40 секунд – це не те відставання, яке здатне скинути на дно. Просто не стріляла в ритмі. Коли один раз мажеш, ритм збивається. Але вона до кінця старалася».
Старший тренер чоловічої збірної Юрай Санітра зазначив, що в цілому 5-е місце – непоганий результат, але могли бути вище: «Вважаю, що наша команда мала б шанси на п’єдестал за оптимальної стрільби на першому етапі у Підгрушної. Але вийшло так, як вийшло. На наступних етапах команда показала себе досить добре».
Суперечку веде Юлія Джима
Спринт, чоловіки. Артема Приму – одного з лідерів збірної – з початком чемпіонату здолали недуги: напередодні стартів захворів на ангіну, а коли одужав, травмував палець на нозі. Зрештою спортсмена звільнили від персональних гонок, вирішили поберегти для естафети, де були шанси посісти високе місце.
З українських спортсменів найкращий результат у спринті показав Дмитро Підручний – 28-ме місце. У Сергія Семенова не пішла стрільба, і з трьома промахами він опинився поза заліковою зоною – на 41-й позиції. Олександр Жирний фінішував у «хвості» шістдесятки, зумівши, втім, відібратися на гонку переслідування.
Гонка переслідування, жінки. Олена Підгрушна цей старт не бігла, зберігаючи сили для естафети. Дистанцію долали Анастасія Меркушина (відставання від лідера 55 секунд) і Юлія Джима (відставання більше хвилини). Останню вчергове підвела нестабільна стрільба. Лежачи відстріляла чисто, але на стійці промахнулася чотири рази: 23-тє місце. Зате наймолодша учасниця команди Анастасія Меркушина змогла впоратися з нервами і показала чисту стрільбу. Гонку завершила на 8-му місці, поліпшивши, таким чином, на дві позиції результат спринту.
Гонка переслідування, чоловіки. На жаль, Дмитру Підручному і Сергію Семенову в цьому виді програми не вдалося увійти до топ-10. Зрозуміло, що Семенову зробити це було складно, бо стартував за результатами спринту запізно, але Підручний цілком міг фінішувати в десятці, якби чисто відстріляв. Та виступ наших хлопців поганим не назвеш: капітан чоловічої команди Дмитро Підручний з 28-го місця піднявся на 14-те. А Сергій Семенов відіграв 26 позицій, фінішувавши на 15-му місці. Олександр Жирний теж поліпшив свій результат на кілька позицій, але, як і в спринті, до залікової зони не потрапив.
Індивідуальна гонка, жінки. П’ятнадцятикілометрова дистанція ознаменувалася неприємним сюрпризом – у гвинтівці Юлії Джими стався самостріл. Таке рідкісне явище зрештою позбавило Юлію нагороди: з двома промахами вона стала дев’ятою. На вісім секунд, з такою ж кількістю промахів, від неї відстала Олена Підгрушна (10-е місце). Ірина Варвинець у своїй першій гонці чемпіонату з одним промахом фінішувала 20-ю. Анастасія Меркушина завершила гонку на 33-й позиції, маючи два хибні постріли лежачи.
Індивідуальна гонка, чоловіки. Сергію Семенову як майстру індивідуальних гонок передрікали місце на п’єдесталі. Він продемонстрував на дистанції свої швидкісні якості, але один неточний постріл позбавив шансів потрапити в призери: у підсумку п’яте місце і «квіткова» церемонія. У Дмитра Підручного гонка «провалилася» – 41-е місце. Ще гірше пройшли дистанцію Руслан Ткаленко і Олександр Жирний: погано відстрілявши, показали 70-й і 80-й результат відповідно.
Естафета, жінки. Уже багато років цей вид програми є «коронним номером» нашої жіночої команди на турнірах найвищого рівня. Не підвели вони і в Хохфільцені, завоювавши срібну медаль. Уболівальники звикли бачити в нашій естафетній четвірці сестер Семеренко, але в Австрії їхні місця, поруч з досвідченими Оленою Підгрушною і Юлією Джимою, посіли Анастасія Меркушина та Ірина Варвинець. З німкенями, у котрих на фінішному етапі бігла Лаура Дальмайєр, конкурувати було дуже складно. Нелегко було протистояти і чешці Габріелі Коукаловій, і француженці Марі Дорен-Абер. Але Олені Підгрушній на останньому етапі вдалося залишити позаду сильних суперниць.
Ось як вона прокоментувала гонку «Олімпійській арені»:
– У мене була одна думка – треба йти до останнього, наскільки вистачить сил. Суперниці теж втомлюються, можливо, я сильніша за них. Я мчала і по ходу оцінювала наявний стан справ. Думками наперед не забігала: об’їду – не об’їду, зможу – не зможу... І на останньому колі тактичні рішення приймала по ситуації.
Так, нинішній сезон у мене не пішов. Але тренери попередили, що саме я бігтиму естафету на заключному етапі, який вимагає значного досвіду. Я відчувала колосальну відповідальність і готова була зробити все, що в моїх силах.
Свій коментар журналу дала і Анастасія Меркушина, котра стартувала на третьому етапі:
– Імовірність того, що я побіжу на останньому етапі, не виключалася, цей варіант тренери обговорювали. Але особисто я вважала, що психологічно не готова вийти на фінішний відрізок. Тут, звичайно, потрібен великий досвід. Хоча якби сказали «Настю, треба!» – то пішла б.
На кожну гонку по-різному налаштовуюся. Наприклад, коли заряджаю додаткові патрони, завжди, ніби жартома, собі кажу: «Навіщо я заряджаю? Мені це не знадобиться». Ще у мене є така прикмета: коли зранку бачу десь білого пса, значить, гонка пройде добре. І перед естафетою побачила білого пса: гуляв поряд зі стадіоном. Напевно, господар десь неподалік живе. Звідки така прикмета? У мене вдома білий пес породи «самоїд», якого дуже люблю. Звичайно, все це жарти – стовідсоткової впевненості перед гонкою мені ніхто не дасть. Але виходила на естафету боротися настільки, наскільки вистачить сил. А там – зі щитом або на щиті. Зранку в день естафети моя молодша сестричка Саша прислала повідомлення, що любить мене і пишається мною. І запевнила, що все буде добре. Дуже мені цим підняла бойовий настрій. Бігла не тільки за себе, а й за всіх своїх. Любов до естафет – це у мене спадкове, від мами. Тут борешся не тільки за себе, а й за всю команду, відповідальність величезна. Естафети у мене краще і виходять.
Артем Прима стартував в естафеті на першому етапі
Перший і другий етапи подарували певну надію: Артем Прима і Сергій Семенов пробігли добре. Але Володимиру Семакову і Дмитру Підручному цю надію реалізувати не вдалося. Підсумок – шосте місце.
Мас-старти, жінки, чоловіки. На цю гонку з української команди відібралися четверо: у жінок – Юлія Джима і Анастасія Меркушина, у чоловіків – Сергій Семенов і Дмитро Підручний.
На старт наші дівчата виходили хоча і втомленими, але з хорошим настроєм. Чоловікам, звичайно, не хотілося відставати і вони готові були дати бій «титанам біатлону». На жаль, удача в стрільбі остаточно відвернулася від хлопців. Обидва припустилися по чотири промахи. Дмитро Підручний перетнув фініш 25-м, а Сергій Семенов – 27-м.
Що стосується жіночої гонки, то цілком могла потрапити в призи Юлія Джима – з останнього вогневого рубежу вона йшла третьою. Але в запеклій боротьбі з Кайсою Мякяряйнен і Габріелою Коукаловою зачепитися за п’єдестал не зуміла, фінішувала шостою. Для Анастасії Меркушіної це був перший мас-старт в такій зірковій компанії, та в гонці вона не загубилася. Дебют вийшов дуже гідним: з одним промахом посіла 14-те місце.
Загальний підсумок виступу збірної України на чемпіонаті світу – 7-е місце.
P.S. Весна
До кінця сезону відбудуться ще три етапи Кубка світу. На даний момент серед українок найвищу позицію в рейтингу має Юлія Джима – 11-е місце. У наших чоловіків найвище піднявся Сергій Семенов – він посідає 19-й рядок.
У Кубку націй жіноча команда України міцно утримує 3-є місце, чоловіча команда – на 6-й позиції.