До олімпійської медалі разом з "Олімпійською Ареною"!
Міністерство молоді та спорту України      Національний олімпійський комітет України

Види спорту в олімпійській програмі - біатлон

Види спорту в олімпійській програмі - біатлон
Наближаються захопливі олімпійські старти. За перебігом змагань в Пхьончхані, особливо тих, у яких візьмуть участь наші земляки, спостерігатимуть тисячі читачів «ОА». Ми спробували допомогти їм швидше зорієнтуватися в правилах, згадати історію видів і основні перемоги зарубіжних і українських спортсменів.

Зимовий олімпійський вид спорту, який поєднує лижну гонку зі стрільбою з гвинтівки. З 1993 р. всі офіційні міжнародні змагання з біатлону відбуваються під егідою Міжнародного союзу біатлоністів (IBU).
Історія цього виду спорту починається у XVIII ст. Є документальні свідчення, що перші змагання, які віддалено нагадували біатлон, відбулися 1767 року. Їх організували прикордонники на рубежі Швеції і Норвегії. Проте популярність біатлон (точніше, його подоба) почав набувати тільки в минулому столітті. 1924 року на I зимових Олімпійських іграх у французькому Шамоні презентували вид спорту під назвою «змагання військових патрулів». У такому ж демонстраційному статусі біатлон був представлений ще на трьох Олімпіадах, аж до Ігор-1948. За п’ять років «військових патрулів» взяла під опіку Міжнародна федерація сучасного п’ятиборства. Дуже важливою датою став для біатлону 1954 р., коли Міжнародний олімпійський комітет визнав його видом спорту. А наприкінці 1950-х в австрійському Зальфельдені відбувся перший чемпіонат світу з біатлону.
На Олімпіаді-1960 у Скво-Веллі він дебютував як повноправний учасник Ігор. Спочатку в змаганнях брали участь тільки чоловіки. З 1983 р. на міжнародних змаганнях дебютували і жінки, це сталося на Кубку Європи. А за рік було проведено перший жіночий чемпіонат світу у французькому Шамоні. З сезону 1987/1988 рр. жіночі дисципліни включено до календаря Кубка світу. Тоді ж МОК ухвалив рішення додати жіночі гонки до програми зимових Олімпійських ігор-1992 у французькому Альбервілі. Цього ж року біатлон «відокремився» від сучасного п’ятиборства – було засновано Міжнародний союз біатлоністів зі штаб-квартирою в Зальцбургу. А остаточне рішення офіційно відокремитися від Міжнародної федерації сучасного п’ятиборства ухвалили в червні 1998 р. на Третьому регулярному конгресі МСБ.

Змагання з біатлону на Олімпійських іграх-2018 в Пхьончхані включають шість дисциплін:
Спринт. Чоловіки – 10 км, жінки – 7,5 км. Два рубежі стрільби – лежачи і стоячи. За кожен промах спортсменів штрафують додатковим колом бігу – 150 м.
Гонка переслідування. Нерозривно пов’язана зі спринтом. У гонці переслідування спортсмени стартують у тому порядку, в якому вони фінішували у спринті. Переможець починає гонку першим, а інші – із затримкою, що дорівнює тій, з якою вони поступилися лідеру в попередній гонці. Дистанція 12,5 км у чоловіків і 10 км у жінок. Чотири вогневих рубежі (два лежачи і два стоячи). За кожен промах – штрафне коло.
Індивідуальна гонка. Для чоловіків – 20 км, для жінок – 15 км. На дистанції 4 рубежі стрільби по мішенях: перший і третій – лежачи, другий і четвертий – стоячи. На кожному з рубежів біатлоністу треба зробити п’ять пострілів по п’яти мішенях. За кожен промах спортсмену нараховується одна штрафна хвилина.
Мас-старт. Гонка із загальним стартом. Спортсмени стартують одночасно. У гонці участь беруть 30 найкращих за результатами рейтингу біатлоністів. Дистанція у чоловіків – 15 км, у жінок – 12,5 км. Чотири вогневі рубежі: два – лежачи, два – стоячи. За кожен промах – штрафне коло.
Змішана естафета. У командах по чотири спортсмени. Кожен біатлоніст проходить один етап – 6 км для жінок і 7,5 для чоловіків – з двома вогневими рубежами (перша стрільба – лежачи, друга – стоячи). Пробігши етап, учасник передає естафету наступному біатлоністу своєї команди. Спочатку свої дистанції проходять жінки, потім чоловіки. Як і в звичайній естафеті, спортсмен має по три запасних патрона на кожній стрільбі. У разі промахів під час використання додаткових патронів, біатлоніст біжить штрафні кола за кількістю невражених мішеней.
Естафета. Збірна кожної країни виставляє команду з чотирьох спортсменів. Кожен з них пробігає по колу довжиною 7,5 км (жінки – 6 км) і стріляє на двох вогневих рубежах (лежачи і стоячи). На кожну стрільбу по п’яти мішенях дається максимум вісім патронів (п’ять в гвинтівці і три додаткових). Якщо спортсмен припускається промаху, то використовує запасні патрони – заряджати їх доводиться вручну. У разі, якщо використано всі додаткові патрони, але залишилися неуражені мішені, біатлоніст біжить додаткові кола за кількістю промахів.

Лілія Єфремова – бронзова призерка Олімпіади-2006 в Турині

Найуспішнішими спортсменами в історії біатлону є:

Уле Ейнар Бйорндален (Норвегія ) – восьмиразовий олімпійський чемпіон, котрий має неофіційний титул «Короля біатлону»;
Каті Вільхельм (Німеччина) – триразова олімпійська чемпіонка;
Дар’я Домрачева (Білорусь) – триразова олімпійська чемпіонка;
Магдалена Нойнер (Німеччина) – дворазова олімпійська чемпіонка;
Мартен Фуркад (Франція) – дворазовий олімпійський чемпіон.
Що стосується українських біатлоністів, то першу олімпійську нагороду для нашої країни у часи Незалежності в цьому виді спорту завоювала Валентина Цербе-Несіна: вона здобула «бронзу» на Іграх-1994 року в Ліллехаммері в спринті 7,5 км. На Олімпіаді-1998 у Нагано «срібло» на 15 км виборола Олена Петрова. За вісім років у Турині бронзовою призеркою в спринті 7,5 км стала Лілія Єфремова. Найуспішнішими для України були Ігри-2014 в Сочі, де Віта Семеренко зійшла на третю сходинку п’єдесталу, а жіноча збірна у складі Олени Підгрушної, Юлії Джими, Віти Семеренко і Валентини Семеренко в естафеті завоювала «золото».
Українські призери чемпіонатів світу: Олена Зубрилова (4 золотих медалі, 4 срібних, 6 бронзових), Олена Петрова (0–5–6), Валентина Семеренко (1–2–2), Віта Семеренко (0–2–3), Тетяна Водоп’янова (0–1–4), Оксана Хвостенко (0–2–2), Олена Підгрушна (1–2–1), Оксана Яковлєва (0–2–0), Андрій Дериземля (0–0–2 ), Сергій Семенов (0–0–2), Валентина Цербе-Несіна (0–0–2), Ніна Лемеш (0–1–2), Ірина Меркушина (0–1–0), Юлія Джима (0–2–0), Олександр Біланенко (0–0–1), Сергій Седнєв (0–0–1).