Передолімпійські клопоти і три завдання на сезон

Не буде перебільшенням сказати, що біатлон посідає особливе місце в душах українських уболівальників. І не тільки тому, що це неймовірно захопливий вид спорту, який має величезну популярність в країні. Біатлон – наша головна «медальна надія» на зимових Олімпіадах. І зараз, коли до головних стартів чотириріччя залишається менше двох місяців, віримо, що нашим «стріляючим лижникам» в Пхьончхані-2018 аплодуватимуть, як аплодували на попередніх Іграх від Ліллехаммера-1994 до Сочі-2014.

Передолімпійська підготовка біатлоністів вступила до активної змагальної фази, у розпалі міжнародні кубкові турніри. Вже не за горами останні передолімпійські збори, оголошення складу команди і літак курсом на Південну Корею. А поки у нас є час детально обговорити біатлонну тему з перспективою на Олімпіаду в бесіді з фахівцями. Сьогодні в гостях в «Олімпійської арени» президент Федерації біатлону України Володимир БРИНЗАК. Розмову почали з питання про нинішні кондиції команди і підведення її до головних стартів.
– Як зазвичай у таких випадках прийнято говорити, все перебуває під контролем і відбувається згідно з планом. Кондиції команди більш-менш нормальні. Головне наше завдання – зберегти здоров’я спортсменів і вивести їх на пік форми безпосередньо до олімпійських гонок. Зрозуміло, що неможливо упродовж декількох місяців бути на найвищому рівні. Розробили план і навантаження, аби спортсмени поступово виходили на пік форми до лютого. На етапах Кубка світу, звичайно, питання місць, очок ніхто не знімає, оскільки вони впливають на квоти, командні заліки. Але ці вимоги мають бути розумними, не на максимумі, вписуватися в наш режим підготовки. Ніхто зараз від спортсменів не вимагає надзусиль, не ставить завдання викладатися до знемоги. Головне для нас – Олімпіада. І ми зробимо все, аби наша команда там виступила на найвищому рівні.


– Хороша мотивація, високий рівень підготовки – це у них є. Треба тільки попрацювати над дрібними штрихами і вирішити проблеми зі здоров’ям. Так, Олена Підгрушна в нормі, виконує весь обсяг роботи. Стежимо за її виступами на етапах Кубка світу. Ці старти покажуть, в якому ритмі вона працює, наскільки здатна витримувати змагальні навантаження.
Віта Семеренко з першого старту показала, що готова увійти у форму. Торік вона народила сина і дуже швидко відновлюється. Досвід у неї величезний, як і бажання виступати. І тренери – Григорій Шамрай і Урош Велепец – прекрасно знають, як їхній підопічній набирати форму, не форсуючи події. Згодом впевненість у собі зміцніє, сьогодні кожен старт для Віти – це випробування себе і крок до того рівня, який мала три роки тому. Вона знову звикає до «змагального стану». Їй необхідно частіше стартувати, аби призвичаїтися до цього ритму. Я дуже радий, що і Валя Семеренко, у котрої були проблеми зі здоров’ям, добре відновлюється і теж наближається до своїх найкращих показників.
Юлія Джима з перших стартів показала, що готова дати бій будь-яким суперницям. Про це красномовно свідчать завойовані медалі. Причому, зауважу, що це ще не максимальний її рівень.
Анастасія Меркушина – неймовірно працьовита дівчина, здатна витримувати дуже великі навантаження. Я б сказав, що цілком віддаватися біатлону, не шкодувати себе, виконувати колосальну роботу, якої вимагає великий спорт, – це у Меркушиних сімейна риса. Настя дуже відповідальна. Її іноді не змушувати, а, навпаки, зупиняти треба. Упевнений, вона органічно увійде до команди і пристосується до методик, які допоможуть досягти високих результатів.
З приводу Ірини Варвинець з’явилася інформація, що вона лягає на операцію. Але насправді поки що її не буде: скоріше за все, це станеться після Олімпійських ігор. Вона має проблеми з колінами і обстеження показало, що необхідне невелике хірургічне втручання. Впевнений, що потім Ірина швидко займе місце в строю.


– Наші спортсменки можуть завоювати медалі в будь-якій гонці, не тільки в естафеті. Коли говорити про склад біатлоністів узагалі на Олімпіаду, то його ми оголосимо після січневих стартів. На етапі Кубка світу в Рупольдингу вже точно знатимемо, кому їхати на Олімпіаду. Ті, хто не потраплять до складу, вирушать на чемпіонат Європи.
Що стосується естафети, то зараз давати прогнози щодо складу немає сенсу. Побіжить той, хто буде якнайкраще готовий. Вирішуватимемо на місці, коли побачимо кондиції кожного. Будь-яка з наших кандидаток може посісти місце в естафетному квартеті.
І це щастя, що у нас є, з кого вибирати, у нас рівна сильна команда. Можна спокійно проводити заміну спортсменок і це не вплине на якість гонки. Крім тих, про яких я вже говорив, кандидатами на участь в естафеті можуть бути, наприклад, Юлія Журавок, Надія Бєлкіна, Марія Панфілова. Хоча у них є певні проблеми, скоріше, психологічного плану, але дівчата працьовиті, цілком можуть додати і вийти на досить високий рівень.


– Наші хлопці є конкурентоспроможними в будь-якій дисципліні: і в естафеті, і в індивідуальних гонках, їх рівень дозволяє боротися за медалі. На жаль, на тренувально-змагальний процес часом впливають неприємні чинники, маю на увазі передусім хвороби, які цьогоріч переслідували Сергія Семенова, Дмитра Підручного. Артему Примі не пощастило: захворів під час чемпіонату світу. Але об’єктивно хлопці готові боротися за найвищі місця. Той же Підручний на нинішніх етапах Кубка світу показав себе справжнім бійцем. По ходу гонки обганяв і визнаних лідерів – Мартена Фуркада, Антона Шипуліна та інших – і мав непоганий результат, хоча це був шостий день після повернення з Канади, найтяжчий день для акліматизації. До речі, це і є відповідь на питання, чому в хлопців не дуже добре виходило на перших кубкових стартах: адаптувалися після перельоту через океан. Але не сумніваюся, що наша чоловіча команда з кожним днем додаватиме і в олімпійській естафеті також боротиметься за нагороди. Хоча, самі розумієте, у біатлоні, щоб там не казали, відіграють свою роль удача, стартовий номер, погодні умови тощо.

– Другий рік поспіль хлопці літають до Канади на «перший сніг» у гори. Автором цього пункту в плані підготовки є Юрай Санітра. Така метода позитивно позначається на роботі. Спортсмени тренуються в хороших умовах, на висоті. Потім упродовж сезону мають непогані результати. Ось і вирішили ми йти таким шляхом і перед Олімпіадою.
Жіноча команда в Канаді не була, Урош Велепец відмовився експериментувати в передолімпійські місяці. Вирішив, що стара методика є надійнішою. Зупинилися на норвезькому Шушені.


– На Новий рік спортсмени вирушать на тренувальний збір до словенської Поклюки. Потім кілька етапів Кубка світу: в Оберхофі, Рупольдингу, Антхольці. В італійському Антхольці хлопці-олімпійці залишаться на завершальний збір і звідти полетять до Південної Кореї. А дівчата проходитимуть підготовчий передолімпійський збір в Казахстані.


– Звідти Корея ближче – лише три години різниці в часі, а з Україною – близько восьми. Завдяки цьому в Пхьончхані період адаптації стане набагато коротшим. Ще один плюс: у Казахстані дівчата тренуватимуться в гірських умовах, майже таких, як у Кореї, тож швидше акліматизуються. У Казахстані прекрасна база для підготовки, там проводилися зимові Азіатські ігри.


– Щось впевнено стверджувати не можна, адже сезон специфічний: ніхто не хоче розкривати своїх карт, передусім лідери, у тому числі, Мартен Фуркад, Марі Дорен-Абер… Цей сезон я охарактеризував би так: хто кого перехитрить у підготовці. Для спортсменів багато що залежатиме від того де і як вони проведуть останні збори.
До речі, стало відомо, що команда Норвегії теж збирається до Казахстану. Зрозуміло, що поруч буде і команда господарів.


– Ландшафт там досить мальовничий, з видом на льодовики і гори, на долину, яка спускається до Японського моря. Арена змагань розташована в низині. Траси оточують арену так, аби глядачі добре бачили гонщиків на будь-якому відрізку.
Траса досить специфічна. Коли ми її оглядали, сніг був не дуже хороший. На різних ділянках різне ковзання: таке відчуття, що там кожний відрізок має свій мікроклімат. Та зрештою нам не звикати, кожна Олімпіада має свою специфіку.


– Кілька моментів визначили наш вибір на користь словенця Уроша Велепеца і словака Юрая Санітри. Вони професіонали з величезним досвідом, навчалися в дуже хороших спеціалізованих інститутах. Маючи великі заслуги, ніколи не зупиняються, постійно працюють над собою. Одразу видно: те, чим вони займаються, є сенсом їхнього життя. Ці фахівці вкладають душу у свою роботу, у підопічних.
Ще один важливий аргумент, який вплинув на наше рішення: запросивши зарубіжних наставників, ми усунули можливий момент суб’єктивного підходу до спортсменів. Для них усі рівні.


– Так, це буде інша олімпійська команда, яку готуватимемо з наступного року. Уже можна назвати тих спортсменів, котрі мають хороші шанси стартувати 2022 року в Пекіні: Юлія Джима, Анастасія Меркушина, Ірина Варвинець, Юлія Журавок... Надія Бєлкіна, Ольга Абрамова на той час ще змагатимуться. Ще є зовсім молоді Ганна Кривонос, Христина Дмитренко – тріумфаторка Юнацьких олімпійських ігор. І талановитих перспективних хлопців у нас вистачає, є з кого вибирати. Запевняю: у нас є резерв, здатний підхопити естафету у нинішньої команди.
У жодному разі не можна виключати зі списку кандидатів і наших зірок – Олену Підгрушну, сестер Семеренко. Чому б не дати і їм можливість готуватися до Ігор у Пекіні? Є чимало прикладів успішних виступів біатлоністів, котрим за тридцять, згадаймо ту ж Туру Бергер. А коли говорити про чоловіків, то подивіться на Бьорндалена – в 43 роки продовжує атакувати п’єдестали. Тому і для наших спортсменів шляхи не закриваються. Головне, аби було бажання і мотивація.
Торік у нас відбулася тренерська нарада, на якій ми визначили три головних завдання на нинішній сезон. Перше – Олімпіада. Друге – формування команди до наступних Олімпійських ігор, модель якої ми маємо зробити вже навесні. Третє – формування збірної на зимові Юнацькі олімпійські ігри, які відбудуться 2020 року. Не сумніваюся, що з усіма цими завданнями ми успішно впораємося.