До олімпійської медалі разом з "Олімпійською Ареною"!
Міністерство молоді та спорту України      Національний олімпійський комітет України

Провели майстром, зустріли гросмейстером

Лідируючи від початку й до кінця турніру в іспанському місті Бенаске, 14-річний киянин Кирило Шевченко розділив у підсумку 1-7-е місця й утретє виконав гросмейстерську норму, що дає право на отримання цього найвищого шахового звання, яке й буде присвоєне йому на найближчому конгресі ФІДЕ.

Лише п’ять місяців знадобилося юному гравцеві, аби набрати три необхідні гросмейстерські бали. Причому в трьох турнірах поспіль, де була можливість виконати норму гросмейстера, він не тільки досягав бажаного результату, а й щонайменше на очко перевищував нормативний показник.
Уперше висока планка підкорилася Кирилові в німецькому місті Нойштадті-ан-дер-Вайнштрассе. Серед трьох сотень учасників було 12 гросмейстерів і кілька десятків майстрів. Вигравши шість партій поспіль, у тому числі в трьох гросмейстерів, киянин вийшов у одноосібні лідери, а три нічиї в заключних турах забезпечили йому перше місце з феноменальним для гравця такого віку результатом - 7,5 очка із 9 можливих. Вражає перевага юного майстра над старшими за званням: в цілому п’ятьох гросмейстерів він обіграв з рахунком 4:1.
У червні Шевченко зіграв на особистому чемпіонаті Європи у Мінську, який зібрав рекордну для континентальних першостей кількість гросмейстерів: з 397 учасників 171 мав це звання. В одинадцяти турах за швейцарською системою жереб звів майстра з дев'ятьма гросмейстерами і він знову отримав проти них перевагу – 5:4. Результат не вражає так, як минулого разу, та слід врахувати, що тут серед суперників Кирила були вельми сильні гросмейстери, включаючи членів національних сбірних і провідних шахістів своїх країн. Підсумкові 7 очок дали йому другий гросмейстерський бал.
Уже за три тижні Шевченко мав продовжити боротьбу за престижне шахове звання. За сприяння Інженерної фірми «Енергопартнер Консалтинг» в Одесі було проведено тренувальний збір, після чого Кирило вирушив до Західної Європи, щоб зіграти в трьох турнірах поспіль, два з яких проводяться в Іспанії і один – у Швейцарії.
Перша адреса цього своєрідного турне - традиційний 37-й опен-турнір в іспанскому місті Бенаске. Змагання стало цьогоріч одним із наймасовіших у світі: у ньому взяв участь 471 шахіст з 33-х національних федерацій. За шахівниці сіли 26 гросмейстерів, проте, аби зустрітися з кимось із них (це необхідна умова для виконання норми), Шевченку довелося виграти чотири партії поспіль. Щоправда, потім жереб «розщедрився» і решта поєдинків велася тільки з «гросами».
Кирило зберігав лідерство до кінця турніру і вже в дев’ятому передостанньому турі набрав необхідну для гросмейстерської норми кількість очок. В останній день змагання, граючи білими фігурами, він міг поборотися за чисте перше місце, однак підписав зі своїм супутником і тренером київським гросмейстером Володимиром Бакланом мирну угоду. Тож долю призових місць, на які претендували сім учасників, котрі набрали по 8 очок, визначила система коефіцієнтів. Перше і друге місця дісталися угорським гросмейстерам Тамашу Банусу і Петеру Прохазку. Третім призером став інший український учасник турніру гросмейстер Юрій Кузубов. Шевченка ж коефіцієнт «перемістив» з першої позиції на п’ятий рядок турнірної таблиці. Баклан, відставши від лідерів на пів-очка, посів дев'яте місце.
Хоча система коефіцієнтів, як кажуть, зіграла злий жарт з Кирилом, його виступ заслуговує на високу оцінку. Не програвши жодної партії, він здобув 6 перемог, у тому числі дві над гросмейстерами, і підвищив свій рейтинг на 24 пункти. Якщо в Мінську в низці зустрічей йому довелося тримати тяжку оборону, то зараз лише одного разу потрапив у скрутне становище. Киянин продемонстрував упертість у захисті, гострий тактичний зір, уміння далеко і точно розраховувати варіанти та майстерно розігрувати ендшпіль. Шевченко досяг найкращого результату серед юнаків не старше 18 років і має найкращий серед усіх учасників перфоманс – показник, який визначається співвідношенням набраних очок і сумарним рейтингом суперників. Тобто він пройшов найскладнішу турнірну дистанцію, маючи, порівняно з рештою гравців, найсильніших супротивників. І головне – остаточно виконана норма міжнародного гросмейстера.
Відтак Шевченко «зараховується» до своєрідного клубу наймолодших гросмейстерів в історії шахів – тих, хто отримав це звання до 15 років. Таку статистику з цікавими фактами й аналізами запровадив відомий майстер і літератор Євген Гік, котрий 2006 року видав книжку «Шахматные вундеркинды». У розділі «Гроссмейстеры-акселераты» він навів дані про шахістів, які стали гросмейстерами у віці до 15 років.
Ні Карпов, ні Каспаров, ні Фішер у цей перелік не потрапили. З названих геніальних шахістів найближче до встановленої вікової межі був Фішер, котрий став гросмейстером у 15 з половиною років. Цей рекорд тримався 37 років, доки його 1995-го не перевершив 14-річний угорський шахіст Петер Леко.
У першому списку, що тоді налічував 10 юних «гросів», не значилося жодного росіянина, а от українців було найбільше – троє. Це Руслан Пономарьов, Сергій Карякін і Юрій Кузубов. Пізніше ще один український шахіст Ілля Нижник приєднався до нашої трійки, проте, потужно включившись у це своєрідне суперництво юних шахових талантів, по четверо представників США і Китаю також пробилися до почесного списку. Цікаво, що серед них є Хоу Іфань – перша і єдина жінка, котрій вдалося до 15 років виконати чоловічу норму міжнародного гросмейстера.
Отже, після здобуття Шевченком найвищого шахового звання Україна знову вийшла на одноосібне перше місце в престижному клубі наймолодших гросмейстерів світу. А значить, буде кому примножувати успіхи і надбання вітчизняних шахів.

Олександр
МАЛІЄНКО