Іван, Квади і Ді Капріо на льоду
- Олімпійська Арена №2-2017
- Олімпієць-2018
Йдеться не лише про математичний розклад оцінок, який 18-річний спортсмен суттєво покращив (загальна сума набраних ним балів у Братиславі – 189,65, в Остраві – 202,87), а й про резонанс, що залишили його виступи. Після короткої програми – суцільно компліментарний, навіть від знаменитої Тетяни Тарасової, після довільної – дещо стриманіший, вочевидь, через невдачу з потрійний акселем, але загалом – позитивний. Схвальні оцінки отримав фігурист і від свого тренера. Шкідченко у розмові з кореспондентом «ОА» зазначив, що на остравському чемпіонаті його учень, окрім у цілому якісного катання, показав «справжній чоловічий характер».
«Іван зумів мобілізуватися і на 99 відсотків виконав усі свої завдання. Шкода, що не вдалося стрибнути другий потрійний аксель, але загалом у виконанні елементів ультра-сі ми рухаємося у бік стабілізації. Це стосується, зокрема, стрибка у чотири оберти. Іван уже виконує його на тренуванні і, що важливо, починає відчувати цей стрибок», – сказав тренер.
Ми зустрілися з Іваном Павловим на київській «Льодовій арені», де фігурист якраз відпрацьовував серед іншого стрибок у чотири оберти.
Іване, ви щойно досить впевнено стрибнули тулуп у чотири оберти…
- Так, і безмежно радий цьому. На початку сезону квад мені ніяк не вдавався, мабуть, не вник у всі його нюанси. Тому я вирішив уважно вивчити відеозаписи виконання цього стрибка іншими спортсменами і багато чого засвоїв для себе. Після цього на одному з тренувань я зайшов на нього – і все вийшло.
Той факт, що у вашому змагальному арсеналі немає стрибка у чотири оберти часто викликає критику на вашу адресу. Зокрема, старший тренер збірної Марина Амірханова зауважила, що ці стрибки треба починати тренувати якомога раніше і постійно намагатися виконувати на змаганнях. Що думаєте?
– Цілком згоден. Проте тому, що так не сталося, є пояснення. Перед сезоном у мене виникли певні проблеми з ковзанами: після чемпіонату світу у Бостоні я спробував кататися в черевиках Edea та на лезах Gold Seal і відчув дискомфорт. Намагався пристосуватися, але не вийшло, до того ж леза виявилися не зовсім якісними, у них сточився зубець… У серпні мусив повернутися до моделі Graf і лез Ultima Matrix, та підготовчий період до сезону був багато в чому змарнований. Тепер приділяю вивченню стрибків у чотири оберти максимум уваги. Хоча наразі було б передчасним стверджувати, що покажу один з них на чемпіонаті світу.
Водночас наявність квадів не гарантує спортсменам перемоги, адже є ж іще компоненти…
- Безумовно, без квадів неможливо розвиватися і рухатися далі. Зараз я, можна сказати, у ролі наздоганяючого, оскільки ці елементи вдосконалюються, прогресують, потрібно оперативно відстежувати та враховувати у роботі усі зміни. Ми з тренером це робимо, тому я вірю, що рано чи пізно виконуватиму квади на змаганнях. Але маєте рацію щодо того, що не стрибками єдиними. Ось, наприклад, на Гран-прі фігуристи останні два роки активно почали включати до програм по три, чотири, а то і п’ять квадів, але ж другу оцінку ніхто не відміняв. Не буде балансу – не буде успіху.
Головне отримувати задоволення від катання
Чиє виконання стрибка у чотири оберти ви вважаєте еталонним?
- Мені дуже подобається, як його стрибає Патрік Чан – впевнено, красиво, також імпонує виконання тулупа, сальхова у чотири оберти Хав’єром Фернандесом і, звичайно, лутца – Бояном Цзинь. А от Юдзуру Ханю не вражає. Як на мене, його квади дещо куці, їм не вистачає об’єму, потужності, тобто того, що робить ці стрибки видовищними. Але, наголошую, це моє особисте сприйняття.
Які ще першочергові завдання ви з тренерами зараз вирішуєте у контексті підготовки до чемпіонату світу в Гельсінкі?
- Усе відбувається за планом: працюємо над програмами, зокрема над ковзанням, стрибками. Акцентуємо увагу на тих проблемах, які були виявлені на чемпіонатах України та Європи. Так, з’ясувалося, що у мене не на сто відсотків відпрацьований другий потрійний аксель у довільній. Зрозуміло, треба збільшувати хід, щоб більше не було таких помилок. Про ступінь готовності говорити зарано, ми у процесі. Проте я відчуваю у собі сили, енергію, потенціал, тому, гадаю, що у потрібний час набуду бажаної форми. Також не завадить попрацювати над витривалістю, адже якщо наприкінці програми судді побачать втому, вони саме це й запам’ятають. Я стараюся упродовж усього виступу тримати себе в тонусі, а у фінальній частині додавати потужності. Зрештою, мої програми так і побудовані.
Ви дуже органічно виглядаєте у своїх нинішніх програмах, особливо у довільній. Хто автор ідеї використати музику та образи із кінофільму «Кривавий діамант»?
- Зазвичай я сам знаходжу собі музику і впевнений, що так і має бути. На мою думку, неприпустимий диктат чи вказівки: береш саме цей саундтрек і крапка. Музика має підходити спортсмену за характером, енергетикою, емоційністю. Спочатку я подивився «Кривавий діамант просто як один з багатьох фільмів з улюбленим актором – Леонардо Ді Капріо. Але мене настільки зачепила його гра, що я уявив героя Ді Капріо на льоду.
Ви щось перейняли у свого улюбленого актора?
- Хіба трішечки скопіював костюм. Звісно, він адаптований під виступ на льоду. Ну і намагаюся передати емоції, з якими грає Ді Капріо. Суть моєї програми у тому, що я шукаю діамант, потрапляю у різні ситуації, зокрема є момент, де я тихо крадусь у джунглях. У фіналі починається екшн, знаходжу діамант, музика лунає швидше. У фільмі Ді Капріо віддає коштовний камінь другу і помирає. Я, відповідно, намагаюся відобразити це у своїй програмі.