Національний олімпійський комітет України
Спортивна мозаїка (№7-2020)
- Олімпійська Арена №7-2020
- Невідоме про відоме
Футбол: ювілей першого мундіалю
90 років тому, влітку 1930-го, в Уругваї відбувся перший чемпіонат світу з футболу. Пропонуємо увазі читачів низку цікавих фактів про цю подію.
– Може видатися дивним, але тоді європейські команди не виявили інтересу до турніру. Нікому з них не хотілося переривати чемпіонати своїх країн і вирушати в таку далеку дорогу. Врятувало ситуацію лише втручання президента ФІФА Жуля Ріме. Зрештою гравці з Франції, Бельгії, Югославії і Румунії взяли участь у світовій першості, але завоювати медалі не змогли. Загалом на чемпіонат прибули збірні 13 країн;
– Король Румунії Кароль II вирішив особисто взяти участь у підготовці футболістів до турніру і увійшов до числа тренерів збірної. Крім того, він видав указ, аби на період підготовки і турніру за спортсменами зберігалася заробітна плата;
– Француз Люсьєн Лоран увійшов в історію як автор першого забитого м’яча на чемпіонатах світу. 13 липня він відкрив рахунок на 19-й хвилині матчу Франція – Мексика. Але в наступній грі з аргентинцями Лоран зазнав тяжкої травми і на поле під час цього чемпіонату більше не виходив;
– Єдиний раз в історії чемпіонатів світу всі матчі відбулися в одному місті – Монтевідео. Ігри проводилися на трьох стадіонах, але найбільшу кількість зустрічей прийняла арена «Сентенаріо», яку побудували спеціально до турніру;
– Уругваєць Ектор Кастро у 13 років залишився без кисті правої руки, але у нього була мрія стати відомим футболістом. І Кастро досяг свого. 1930-го він потрапив до складу збірної Уругваю і став чемпіоном світу. Після завершення кар’єри працював тренером;
– Перший чемпіонат світу проводився у Південній півкулі, де липень – це розпал зими. Під час стартового матчу турніру, в якому зустрілися збірні Франції й Мексики, у Монтевідео випав сніг. Для європейських футболістів це було справжнім шоком;
– Цікавий інцидент трапився з головним арбітром фінального матчу Джоном Ланженю з Бельгії. Група вболівальників, які не зуміли дістати квитки на вирішальну гру, пішли на хитрість: виготовили фальшиві посвідчення судді. Поліція заарештувала всіх шахраїв, але у відділку опинився і справжній арбітр. На щастя, його скоро відпустили, і він встиг до початку матчу;
– У фіналі зустрічалися збірні Уругваю й Аргентини. До початку гри стався скандал: кожна з команд неодмінно хотіла грати своїм м’ячем. Зрештою ухвалилили «соломонове рішення»: у першому таймі футболісти грають аргентинським м’ячем, а в другому – уругвайським. Треба сказати, що для команд «свої» м’ячі справді виявилися щасливими. Після першого тайму аргентинці вели з рахунком 2:1, але в другій половині пропустили одразу три голи. У підсумку команда Уругваю увійшла в історію як перший чемпіон світу з футболу.
Замість коней – сегвей
Продовжуємо серію розповідей про незвичайні види спорту, які з’являються щороку у великій кількості. Цьому значною мірою сприяють новітні технічні розробки і винаходи.
Можна було припустити, що поява сегвею (електричний транспортний засіб компанії Segway Inc. з двома колесами, які розташовані по обидва боки від платформи, на якій стоїть водій, приведе до появи нового виду спорту. Так і сталося. Новий вид назвали поло Segway. Він нагадує звичайне поло – з тією лише різницею, що гравці їздять по полю не на конях, а на сегвеях. Популярність гри у світі зростає з року в рік.
Київська освіта видатного кубинця
Комусь може здатися дивним, але Україна зіграла значну роль у тому, що розкрилися таланти цілої плеяди кубинських боксерів, у тому числі таких суперзірок, як Теофіло Стівенсон і Фелікс Савон. Це стане зрозумілим, коли познайомитися з біографією видатного тренера Альсідеса Сагарри.
Він народився 1936 р. у місті Сантьяго-де-Куба. У першій половині 1950-х активно займався боксом: провів близько 120 боїв, більшість з них виграв. 1956 р. Сагарра, котрому тоді виповнилося лише 20, розпочав тренерську кар’єру. Але освіти явно бракувало. І здобувати її він вирушив до берегів Дніпра, вступивши до Київського інституту фізкультури (зараз він має вчений ступінь доктора наук). Повернувшись додому, Сагарра став ініціатором створення Асоціації любительського боксу Куби. 1964-го його призначили головним тренером збірної країни з боксу. На цій посаді він пропрацював 36 років.
