До олімпійської медалі разом з "Олімпійською Ареною"!
Засновник:
Національний олімпійський комітет України

Спортивна мозаїка (№4-2020)

Футбол на воді

«Футбол на воді»


Перші правила водного поло склав шотландський журналіст і тренер з плавання Вільям Вілсон 1877 р.
Нову гру він назвав водним футболом, але великий вплив на неї справило також регбі: дозволялася силова боротьба, захоплення суперника.
Воріт тоді ще не було, достатньо було покласти м'яч на бортик на стороні противника. Тільки у 1880-х гра стала схожа на сучасний варіант.

Пропонуємо увазі читачів кілька цікавих фактів:
- кілька років Шотландія і Англія розігрували власні чемпіонати, тільки 1890 р. відбувся перший міжнародний матч між цими збірними. Зустріч закінчилася перемогою шотландців з рахунком 4:0. Поступово гра поширилася Британськими островами, а потім і Європою;
- екіпірування ватерполістів просте: гумова шапочка і плавки. Шапочки воротарів мають бути червоного кольору. У кожній команді по сім гравців: воротар і шестеро в «полі»;
- матч складається з чотирьох періодів по вісім хвилин чистого часу. Кожній команді дається на атаку 30 секунд. Якщо за цей час не було зроблено кидка по воротах, м'яч передається супернику;
- тримати м'яч двома руками може тільки воротар. Заборонено тримати м'яч під водою і відштовхуватися ногами від дна басейну;
- вага м'яча складає від 400 до 450 г, він має довжину по колу від 68 до 71 см;
- водне поло - ветеран Олімпійських ігор. Його включили до програми Олімпіад 1900 р.;
- раніше цей вид спорту був виключно чоловічим. Жіночі команди здобули право брати участь в Іграх з 2000 р.;
- найтитулованішим ватерполістом у світі є угорець Дежьо Дьярматі. Він виступав на п'яти Олімпіадах поспіль (1948–1964), і жодного разу не залишав турнір без медалі;
- серед тих, кого занесли до Залу слави водного поло у Форт-Лодердейлі (США), є і український спортсмен Олексій Баркалов, котрий виступав за київське «Динамо» - дворазовий чемпіон і віцечемпіон Олімпійських ігор, чемпіон світу;
- в 1929-1936 рр. ворота ватерпольної збірної СРСР захищав Валерій Буре - дід знаменитих хокеїстів Павла і Валерія Буре.

Ліхтенштейн олімпійський: українське коріння


Мало хто знає, що олімпійську збірну Ліхтенштейна започаткував виходець з України. Барон Едуард Олег фон Фальц-Фейн - уродженець села Гаврилівка Херсонської обл. До речі, його дядько - Фридрих Фальц-Фейн - засновник заповідника «Асканія Нова». 1918 р. вся родина Фальц-Фейнів залишила батьківщину. Едуард згодом отримав громадянство Ліхтенштейна завдяки знайомству його батька з князем цієї держави Францем I.
Перед IV зимовими Олімпійськими іграми 1936 р. в Гарміш-Партенкірхені барон Фальц-Фейн організував і очолив Олімпійський комітет карликової держави. Він же сформував команду, і сам виступив на цих Іграх - у бобслеї. У тандемі з напарником посів 18-те місце.
Старання Едуарда Олега фон Фальц-Фейна з розвитку олімпізму не були марними: спортсмени Ліхтенштейна за роки участі в Олімпіадах завоювали 10 медалей – дві золоті, дві срібні й шість бронзових - усі в гірськолижному спорті.

Телебачення і снукер


Одна з найвідоміших сьогодні більярдних ігор - снукер - до середини ХХ ст. майже цілком втратила популярність. Так би й залишився він захопленням одиниць, якби не працівники Бі-бі-сі.
Саме вони надихали глядачів перевагами кольорового телебачення. А щоб привести більш наочний приклад, показали кілька снукерних трансляцій: на яскраво-зеленом сукні чудово виглядали кулі червоного, жовтого, синього, рожевого і чорного кольорів. Тож можна сказати, що своїм другим народженням снукер зобов'язаний саме кольоровому телебаченню.

Спорт ковбоїв


Американським ковбоям необхідна була неймовірна сміливість і спритність для того, щоб підкорити дикого скакуна або бика. Треба було накинути на шию тварині аркан і протриматися на спині деякий час, не даючи себе скинути. А зараз родео - офіційний вид спорту, дуже популярний у Північній Америці.
Змагання можуть бути різними, наприклад, їзда верхи на диких биках (рідше – на конях) або ловля бика за допомогою ласо.

Інформація для допитливих:
- наїзник повинен утриматися на спині тварини не менше восьми секунд, триматися за бика можна тільки однією рукою. Друга відставлена у бік;
- оцінюється не тільки майстерність ковбоя, а й ступінь розлючення самої тварини;
- перші офіційні змагання провели в 1883 р. в місті Пекос (штат Техас). Одним з найвідоміших організаторів того часу був Білл Баффало. Він залучав до участі в родео корінне населення США;
- сьогодні у США понад 5 тис. професійних спортсменів родео;
- у цьому небезпечному виді спорту гонорари сягають понад 100 тис. дол. на рік. Значна частина призових йде на лікування - травми тут є звичайною справою;
- за рік в Північній Америці проводиться близько 650 змагань родео;
- професійні спортсмени родео є не тільки в США, а й у Канаді, Мексиці, Бразилії. Імена найкращих з них вносяться до Залу слави родео;
- відбір проходять не лише спортсмени, а й бики. До участі в родео допускаються тварини віком не менше трьох років. Маса бика має бути не менше 500 кг. Тварини повинні бути здоровими, тому їх регулярно оглядають ветеринари.