Спортивна мозаїка (№10-2019)

Чемпіон-універсал

Чи були у світовій історії спортсмени, котрі вигравали золоті нагороди і літньої, і зимової Олімпіади? Так, один – американський атлет Едвард Патрік Френсіс Іган, або Едді Іган (1897-1967).
Едді за професією юрист, вивчав право спочатку в Гарварді, а потім в Оксфорді. У серпні 1920 р. на Іграх VII Олімпіади в Антверпені він завоював золоту медаль у боксі в категорії до 79,4 кг, перемігши у фіналі норвежця Сверре Сьорсдала. На наступній Олімпіаді в Парижі виступив невдало.
Знову Іган став учасником Олімпійських ігор – тепер уже зимових – 1932-го в Лейк-Плесіді. Тепер уже він завоював чемпіонський титул у бобслеї у складі американської четвірки. На той момент йому виповнилося 34 роки.

Спринтерське парі

Ця історія сталася в англійському місті Брайтоні в ХVIII ст., і сьогодні її вважають одним з найбільш дотепних спортивних парі.
М’ясник на прізвище Буллок був відомий на ціле місто не тільки своєю повнотою, а й винахідливістю: цей джентльмен ніколи не ліз за словом в кишеню. Неподалік від його будинку був маєток молодого аристократа графа Беррімора, котрий захоплювався легкою атлетикою і по праву вважався одним з кращих спортсменів країни.
Одного разу Буллок заявив, що зможе обігнати Беррімора на стометрівці. Але при цьому поставив дві умови: він обирає місце забігу і граф надає йому 35 м фори. Переможець отримує досить велику суму призових.
Для забігу м’ясник вибрав вулицю Блек-Лайон-Лейн – одну з найвужчих у Великобританії. Беррімор за кілька секунд наздогнав свого суперника, але протиснутися повз нього, аби першим дістатися фінішу, не зміг. Граф був людиною слова: він визнав свою поразку і виплатив Буллоку призові.

Непереможний «не чемпіон»

Якось в одній зі спортивних вікторин учасникам поставили питання: «Чому геніальний шахіст Пол Морфі, котрий за всю кар’єру не програв жодного змагання, так і не став чемпіоном світу?» Відповідь знайшли після глибоких роздумів. Вона виявилася зовсім нескладною.
Нагадаємо, що американець Пол Чарльз Морфі був найсильнішим шахістом світу середини XIX ст. Перед його генієм схиляли голови і видатні гравці більш пізнього часу, зокрема Олександр Альохін, Михайло Ботвинник, Роберт Фішер. Морфі справді за свою кар’єру не програв жодного змагання, проте в його колекції не було світової шахової корони. Справа в тому, що перший офіційний чемпіонат світу з шахів відбувся 1886 р. (матч між Вільгельмом Стейніцом і Іоганном Цукертортом). А Пол Морфі помер за два роки до цієї події.

Плавання: історія і факти

Є свідчення, що люди плавали ще 10 000 років тому. Саме тоді були зображені плавці в печері поблизу Ваді Сура в південно-західному Єгипті. Єгиптяни, перси і греки були прекрасними плавцями. Платон говорив: «Той, хто не вміє плавати, відчуває нестачу в освіті». Японці проводили змагання зі спортивного плавання з 36 р. н. е. Середньовічні англійські лицарі плавали в броні, це вважалося одним з обов’язкових «семи умінь».
Плавання перебуває в програмі Олімпійських ігор з 1896 р. Спочатку змагання були виключно чоловічими, жіночі дисципліни з’явилися на літніх Іграх 1912-го.

Цей вид спорту допомагає спалювати багато калорій. Найкращим для цього є брас: під час плавання цим стилем задіяно до 75% м’язів тіла й спалюється до 380 ккал за півгодини активного тренування. Оптимальна температура води – 23-26 градусів.
За розподілом рівномірного навантаження на всі м’язи плавання посідає друге місце після лижного спорту. Коли людина пливе, працюють практично всі її м’язи. Тому не потрібно окремо тренувати руки, ноги, прес, спину тощо, тіло розвивається гармонійно.
Корисно плавати в холодній воді – для вироблення статевих гормонів, поліпшення кровообігу, уповільнення процесу клітинного старіння організму.

«Гірськолижник» Конан Дойл

Знаменитий письменник Артур Конан Дойл – літературний батько Шерлока Холмса – був великим шанувальником гірських лиж. Хоча і народився майбутній літератор у гірській Шотландії, але лижами захопився не на батьківщині, а в Швейцарії. У дружини письменника виявили туберкульоз, і лікарі порадили подружжю пожити на швейцарських альпійських курортах. Саме там Конан Дойл пристрастився до спусків на лижах. У Давосі на честь письменника встановлено пам’ятну дошку за внесок у розвиток гірськолижного спорту.