«Тур де Франс»: історія у фактах

Початок найзнаменитішій велогонці світу було покладено 20 листопада 1902 р. в одному з паризьких кафе, де обідали редактор газети L’Auto Анрі Дегранж і журналіст Жео Лефевр. Розмова торкнувся популярної у той час велогонки Париж – Брест – Париж, яку спонсорувала газета Le Petit Journal. Таке спонсорство було вигідною справою, оскільки приносило хорошу рекламу і нових передплатників. Співрозмовникам несподівано сяйнула думка організувати власну гонку на велосипедах. Ідею реалізували влітку наступного року, спортивні змагання назвали «Тур де Франс».
«Тур де Франс» складається з 21 етапу, на кожен з яких відводиться по одному дню. За цей час учасники долають по 3–4 тис. км. Рекорд протяжності гонки був встановлений 1926 р., коли спортсмени подолали 5745 км. У перші роки змагань велосипедисти везли з собою всі необхідні для ремонту інструменти і запчастини. Поломки усували просто на трасі або вирушали до найближчого населеного пункту. Адже для того, щоб участь в етапі було зараховано, велосипедисту необхідно дістатися фінішу.
Справжньою легендою «Тур де Франс» став американський велогонщик Ленс Армстронг, котрий виграв рекордну кількість гонок – сім. Але шість років тому спортсмен зізнався, що вживав допінг, додавши при цьому, що в інший спосіб таку кількість перемог здобути було неможливо. Всіх завойованих титулів Армстронга позбавили.
Ще одним рекордсменом є швед Магнус Бекстед: він найважчий учасник «Тур де Франс» за всю її історію. Вага скандинава – 94 кг.
Телевізійники стверджують, що велогонка «Тур де Франс» є третьою за популярністю спортивною подією у світі, що поступається тільки Олімпійським іграм і чемпіонатам світу з футболу. Вона привертає увагу понад трьох мільярдів глядачів.