Спортивна мозаїка (№11-12 - 2016)

Ямайський бігун Усейн Болт став головною дійовою особою в неймовірному експерименті, який відбувся в Буенос-Айресі.Там намагалися визначити, хто швидше – людина або машина.

Болт і автобус

Ямайський бігун Усейн Болт став головною дійовою особою в неймовірному експерименті, який відбувся в Буенос-Айресі.Там намагалися визначити, хто швидше – людина або машина. Інтереси людського роду відстоював шестиразовий олімпійський чемпіон у спринті Усейн Болт. Він мав пробігти 100 м наввипередки зі звичайним рейсовим автобусом. Таке змагання не викликало в спортсмена особливого напруження. Уже на перших метрах ямаєць зрозумів, що він набагато швидший за автобус, знизив швидкість і рухався в «прогулянковому темпі». Фінішувавши в метрі попереду, він потиснув руку водієві і ще довго позував фотографам.

Марафонки-трійнята

Естонським сестрам Луйк достатньо було виконати олімпійський норматив у марафоні, щоб про них написали майже всі провідні спортивні видання світу: вони є першими в історії Олімпіад трійнятами-учасницями. Лейла, Лііна і Лілі не здобули нагород в Ріо-де-Жанейро, проте вписали свої імена в історію олімпізму.

Швидкість снарядів

Може здатися неймовірним, але середня швидкість волана в бадмінтоні в матчах професійних спортсменів становить близько 300 км/год. А рекордсменом є Тан Бун Хан з Малайзії – після його удару волан розвинув швидкість 493 км/год. Трохи поступаються волану м’ячі для гольфу. Майстер цього виду посилає снаряд зі швидкістю близько 270 км/год. Зафіксований рекорд – 326 км/год.
Середня швидкість кидка в гандболі – близько 100 км/год., а кращі майстри ручного м’яча здатні показати результат понад 120 км/год.
Про силу кидка хокеїстів-професіоналів ходять легенди. Після удару легенди НХЛ Боббі Халла шайба летіла зі швидкістю 190 км/год. Волейболіст високого класу здатний завдати удар м’ячем зі швидкістю близько 130 км/год. Один з найсильніших ударів в світі у болгарина Матея Казайскі – 132 км/год.
Австралійський тенісист Сем Грог володіє просто забійною подачею. Він здатний надати м’ячу швидкість 263 км/год. У жінок результати скромніші, але теж вражають: німкеня Сабіна Лісіцкі показала результат 211 км/год. До речі, кулька для гри в настільний теніс не надто відстає: вона розвиває швидкість до 180 км/год.
Легкоатлети – метальники не показують «надшвидкісних» результатів. Наприклад, швидкість польоту диска приблизно 90 км/год.
А штовхачі ядра відправляють свій снаряд у політ зі швидкістю близько 50 км/год.
А в пляжному волейболі визнаним рекордсменом є росіянин Ігор Колодінський – 114 км/год.
Футболістів, котрі володіють забійним ударом, чимало, а рекордсменом вважають бразильця Халка. Рекорд він встановив у вересні 2011 року, коли був гравцем португальського клубу «Порто». У матчі Ліги чемпіонів бразилець відправив м’яч зі штрафного до воріт донецького «Шахтаря» зі швидкістю 218 км/год. Не менш потужним ударом володіє Лукас Подольські – уродженець Польщі, який виступає за збірну Німеччини. Він також здатний надати м’ячу швидкість понад 200 км/год.

Мати й син – стрільці

70 раз на одних Іграх виступали батьки зі своїми дітьми, однак комбінації «мати-син» до Олімпійських ігор у Ріо-де-Жанейро не було жодного разу. У стрільбі з пневматичного пістолета ліцензії здобули 47-річна Ніно Салуквадзе і її 18-річний син Цотне Мачаваріані. Для Ніно це вже сьома Олімпіада. Вона є єдиною грузинською спортсменкою, котра завойовувала олімпійські медалі різного гатунку: «золото» і «срібло» Сеула-1988, а також «бронзу» Пекіна-2008. Для Цотне нинішні Ігри стали дебютними. До речі, тренує цю сім’ю батько Ніно, відповідно, дідусь Цотне – Вахтанг Салуквадзе.

Зародження спорту

Неможливо точно сказати, коли саме людина почала піклуватися про підтримку фізичної форми за допомогою занять спортом. Однак в історії зафіксовані такі випадки, датовані часами неоліту. Наприклад, у Франції під час вивчення печери Ласко виявили зображення з демонстрацією занять бігом і боротьбою. Фахівці вважають, що їм близько 13 700 років. Є й інші свідчення занять спортом за часів неоліту. Наприклад, у Монголії вчені знайшли наскельні малюнки, на яких зображені сцени боротьби, причому спортсмени перебувають усередині кола з глядачів. У Лівії під час досліджень печери Ваді Сура виявили малюнки плавання і стрільби з лука. Значний виток у розвитку спорту був зроблений у XVIII ст. на тлі промислової революції, коли людині знадобилося застосовувати значно меншше фізичної праці. У Німеччині з’явився спеціальний філантропінум. Організатором навчального закладу в 1774 році став Йоганн Бернхард Базедов. Тут значно більше уваги приділялося фізичному розвитку студентів, тому навіть форма була адаптована для занять спортом. Дуже швидко спорт почали запроваджувати і в інших навчальних закладах. Трохи пізніше для фізичних вправ було введено систематизацію занять, а ще згодом вони були включені в усі навчальні програми як повноцінна дисципліна. Наприкінці XVIII ст. було сформовано перші принципи художньої гімнастики, а 1800-го з’явився повноцінний підручник з фізичного виховання, який тривалий час вважався стандартним посібнико у Великобританії та її колоніях. Спочатку спортом займалися в основному чоловіки. Перший жіночий навчальний заклад фізичного виховання з’явився в Сполучених Штатах. Його заснувала Катаріна Бічер, котра 1923 року відкрила школу, де були курси з фізвиховання. Роком пізніше в Массачусетсі з’явився спортивний зал, де дівчатам вперше можна було займатися гімнастикою. Якщо ж розглядати спорт як масове явище, то ним він став лише наприкінці ХІХ ст. Трохи пізніше з’явився військово-прикладний напрям спорту. Його автором став француз Жорж Ебер – він впроваджував фізичне виховання на основі природного середовища. Що стосується масового бігу, який зараз вважається найбільш популярним видом спортивних занять у суспільстві, то він почав швидко розвиватися тільки в1960-ті роки. Піонером цієї дисципліни став австралієць Артур Лидьярд.

Олімпійські паралімпійці

Одразу дві паралімпійки виступили на Олімпіаді в Ріо-де-Жанейро в змаганнях з настільного тенісу – полячка Наталія Партика та австралійка Мелліс Теппер. Для Партики, яка народилася без правої руки та передпліччя, ця Олімпіада стала вже третьою. Раніше вона виступала на Іграх у Пекіні та Лондоні, хоча серйозних успіхів не добилася. А на Паралімпіадах завоювала три золоті медалі. У Ріо вона виступала в командних змаганнях. Австралійська спортсменка Мелліс Теппер уперше взяла участь в Олімпійських іграх. Дівчина народилася з пошкодженням нерва правої руки, що не завадило їй стати однією з провідних представниць настільного тенісу в своїй країні. На Іграх Мелліс виступала в одиночному і командному розрядах.

Олімпійські преміальні

Більшість держав заохочують своїх спортсменів, котрі завоювали нагороди на Олімпійських іграх. Премії можуть бути різними, але зазвичай вони грошові.