Пеле. Згадуємо короля

«Мене запитують: «Коли народиться новий Пеле?» Та ніколи, мої мама і тато прикрили цю лавку»

Пеле

Кожна епоха добігає свого кінця. Смерть Пеле стала завершенням історії не лише «Короля футболу», а й фактично усього, що пов’язане з першою видатною збірною Бразилії. Поки серед живих ще залишилися троє учасників чемпіонату світу 1958-го року, того самого, який представив світу «чудесників м’яча», команду, що не лише перемагала, а й творила мистецтво на полі. До нині живі Діно Сані, Загалло (чемпіон як тренер і футболіст) та Жозе Альтафіні «Маццола». Останній якраз і починав турнір в якості основного гравця, зробив дубль, але потім замість нього поставили Пеле.

«Чемпіонат світу – чудовий спосіб поділити гравців на сильних та великих. Це свого роду тест на велич». Пеле.

Окрім неймовірного таланту, Пеле - єдиний приклад суперзірки чемпіонату світу у 17 років, а також людина, яка тричі стала чемпіоном світу й двічі супергероєм турніру, він ще й піднявся на футбольний небосхил дуже вчасно.
50-ті роки - це час масового розповсюдження телебачення. Нарешті, вболівальники могли побачити своїх улюбленців не тільки на стадіоні, а й в телевізорі, що миттєво розширювало аудиторію у десятки, а може, й у сотні тисяч разів.
Згодом розповсюдження набули прямі трансляції футболу. З 1963-го року з’явилися інтерконтинентальні трансляції. Чемпіонат світу 1966-го року вже показувався у досить хорошій якості, а завершальний і тріумфальний для Пеле чемпіонат 1970-го транслювався кольоровим. Так вже сталося, що прорив телевізійної картинки і самого Пеле співпали у часі.

«Люблю людей. Завжди хотів бути з людьми, віддавати їм щось, що я маю від футболу, адже Господь нагородив мене всім». Пеле.

Едсон Арантес до Насіменто народився у бідній родині колишнього футболіста 23 жовтня 1940 року у містечку Трес-Корасойнс – у перекладі Три Серця, і сам герой цього допису бачив у тому символізм – він тричі був чемпіоном світу. Батько Жуан Рамос до Насіменто, у футболі відомий як Дондіньо, змушений був завершити спортивну кар’єру через травму, працював санітаром у лікарні. А мати, Селеста Арантес, виховувала чотирьох дітей, з яких Едсон був старшим.
Ім’я сину батьки дали на честь американського винахідника Томаса Едісона, прибравши літеру «і» - Едсон. Але свідоцтво про народження дитини їм видали з помилкою та «правильно» написаним ім’ям «Едісон». Згодом у паспорті він cтав Едсоном, такі ось з іменем колізії.
Дома Едсона називали «Діко», а прізвисько «Пеле» закріпилося за ним у шкільні роки. Існує версія, що його прозвали так на честь улюбленого футболіста, воротаря «Васко да Гами» Біле. Проте у своїй автобіографії Пеле наголошував, що ні він, ні його шкільні друзі не розуміли, звідки раптом узялося це прізвисько, оскільки в португальській мові такого слова немає.
Пеле було сім років, коли він почав виступати за одну із численних дитячих команд. І вже тоді він показував видовищну та результативну гру. Едсону пощастило: його побачив тренер-селекціонер, колишній гравець збірної Бразилії Валдемар де Бріто. Пеле ще не виповнилося 16 років, коли Бріто привів його на перегляд у клуб «Сантос», сказавши адміністрації клубу, що цей хлопчик стане найкращим футболістом планети. Пеле справив враження на тренера «Сантоса» Луїса Алонсо Переса – і з ним підписали контракт. Тепер сім’ю годував він. У вересні 1956 року він уперше вийшов на поле в офіційному матчі клубу – і забив гол. Через 10 місяців після підписання професійного контракту його викликали до збірної Бразилії.

«Футбол для мене релігія. Я схиляюся перед м’ячем, шаную його, як Бога. Занадто багато хто думає про м’яч, як про щось, що потрібно просто копати. Адже його слід пестити і плекати». Пеле.

На чемпіонат світу 1958-го Пеле приїхав застудженим, проте його гра вразила тепер уже весь світ. Бразилія вперше виграла золотий кубок, а 17-річний Пеле отримав одностайне визнання з боку фахівців, глядачів, суперників – і став наймолодшим чемпіоном в історії світових першостей.
У фіналі ЧС-1958 бразильці зустрічалися з господарями турніру – шведами. На 55-й хвилині Пеле забив третій м’яч своєї команди. Незважаючи на суперника, який його опікував, бразилець зміг прийняти м’яч на груди у чужому штрафному майданчику. Потім перекинув м’яч через захисника і зльоту пробив по воротах. Юнак зіграв настільки гарно, що йому аплодували навіть шведські вболівальники. А другий гол Пеле припас на кінець зустрічі. Йшла дев’яноста хвилина, Пеле виграв у двох шведів «повітря» і головою переправив м’яч у ворота, встановивши підсумковий переможний рахунок – 5:2.
Після другого чемпіонату світу 1962 року, на якому бразильці підтвердили статус найкращої команди планети, Пеле хотіли придбати мадридський «Реал», туринський «Ювентус» і «Манчестер Юнайтед». Проте уряд Бразилії оголосив футболіста «національним надбанням», щоб уникнути можливого від’їзду Пеле за кордон.
На чемпіонаті світу 1966 року збірна Бразилії не вийшла навіть із групи, мабуть тому, що Пеле зламали вже в другому матчі. Але фінальний у його кар’єрі чемпіонат світу 1970 року знову виграла Бразилія. Склад тієї збірної багато експертів вважають найсильнішим за всю історію футболу.

«Успіх визначається не тим, скільки разів ти виграв, а тим, як ти граєш наступний матч після поразки». Пеле.

Закінчивши виступи за рідний клуб «Сантос» та національну збірну, 1975 року Пеле підписав контракт з американським «Космосом». На той момент Пеле був найоплачуванішим спортсменом у світі. А крім того, знаменитий бразилець дуже хотів популяризувати у США «цю прекрасну гру», як він постійно називав футбол. І за час його виступів у «Космосі» відвідуваність матчів із «європейського футболу» зросла там майже вдесятеро.

«Я представляю Бразилію по всьому світу. Де б не був, скрізь маю все робити на «відмінно», щоб не розчаровувати бразильців. Ось цим і займаюся». Пеле.

Надзвичайно обдарований природою, Пеле вдосконалював свою техніку протягом усієї кар’єри. Тому, на думку футбольних експертів, у техніці Пеле не було слабких місць. Крім того, спеціальні дослідження показали, що у Пеле був дуже широкий кут зору: це дозволяло йому швидко оцінювати ситуацію, що постійно змінюється на полі – і приймати оптимальне рішення. Техніка володіння м’ячем поєднувалася з великою швидкістю пересування, а також з інтуїцією та тонким розумінням гри. Пеле завжди залишався прихильником командної гри, хоча сам був взірцем індивідуальної майстерності.
Пепе, партнер «Короля футболу», стверджував: «Пеле був єдиним повноцінним футболістом, якого я бачив. Він умів абсолютно все: забивати, віддавати, фінтити. Його реакція, бачення поля, зміна напряму атаки, біг з м’ячем і, звісно, вміння реалізовувати моменти вражали».
Авторитетний футбольний журналіст Жука Кфурі беззастережно погоджується з Пепе: «Пеле був найкращим із тих, хто був до нього, та всіх, хто грає після нього. Чому? Тут все дуже просто: він однаково успішно бив і віддавав з двох ніг, майстерно грав головою, і навіть умів за необхідності зіграти у воротах!»

«Постійно запитують про особистості. А єдиний спосіб перемогти – грати у команді. Футбол не складається з 1-2-3 зіркових гравців». Пеле.

Після завершення футбольної кар’єри Пеле взявся за свою освіту, адже футбольні успіхи в ранній юності не дали йому закінчити школу: оцінки були переважно поганими, кілька разів його залишали на другий рік. Отримавши нарешті шкільний атестат, Пеле вступив до нью-йоркського інституту і отримав диплом економіста.
Коли Пеле написав автобіографічну книгу «Я – Пеле», багато неписьменних бразильців спеціально почали вчитися грамоті, щоб прочитати його мемуари.
Пеле пробував себе у кіно. На його рахунку 19 ігрових фільмів.
Самого себе він зіграв у більш ніж 60 фільмах, художніх і документальних.
Але ж він все одно був людиною футболу. 1995 року він був призначений міністром спорту Бразилії. 1997 року Пеле запропонував сенсаційну реформу бразильського футболу. Едсон вимагав прирівняти бразильські футбольні клуби до підприємств, а гравців наділити правами робітників, щоби зачистити команди від кримінальних елементів. Пропозиції Пеле чинив опір президент ФІФА Жоао Авеланж (за іронією долі бразилець) і обіцяв виключити Бразилію з ФІФА за втручання уряду у справи футбольної федерації.
Міжнародний олімпійський комітет назвав Пеле спортсменом XX століття, а ФІФА визнала його найкращим футболістом XX століття. 2014 року він отримав почесний «Золотий м’яч».

«Не вірю, що футболістом можна народитися. Можливо, люди народжуються з певними навичками та талантами, але в те, що хтось народжується, щоб бути футболістом, – не вірю». Пеле.

В останні роки здоров’я сильно вдарило по його життю. Його стан не дозволив відвідати чемпіонат світу 2018-го. Це був перший мундіаль з 1958 року, в якому «Король футболу» не взяв участі у жодній ролі: гравця, посла, коментатора чи гостя.
Справа у тім, що протягом практично всього життя Пеле страждав від проблем із сечовивідними шляхами. Ще під час ігрової кар’єри йому було видалено праву нирку. Згодом лікарі розповіли, що це стало внаслідок того, що під час матчів бразилець отримував багато ударів у спину.
Багато людей живуть з однією ниркою, але їм періодично потрібна допомога, у тому числі гемодіаліз для фільтрації крові. Королю футболу неодноразово доводилося переносити цю процедуру, і його організм сприймав це досить болісно.
Взимку 2018-го після серії операцій – на стегні, хребті та коліні, - у спілкуванні з журналістами Пеле зізнався: «За 30 років моєї ігрової кар’єри у мене взагалі не було «серйозних» травм. І ось тепер Бог надіслав мені рахунок за все, доводиться платити». Фахівці вважають, що в процесі лікування було багато медичних помилок, які просто розбили організм бразильця.
Влітку Пеле публічно підтримав Україну у війні з Росією. Тоді ж він заявив, що має намір відвідати чемпіонат світу в Катарі, але він точно стане для нього останнім. Проте туди він вже не потрапив через стан здоров’я.

«Пеле не вмирає. Пеле ніколи не помре. Він буде вічно». Пеле.