До олімпійської медалі разом з "Олімпійською Ареною"!
Засновник:
Національний олімпійський комітет України

«Задоволення працювати з дітьми»

Віктор Осадчий
Спортсменів, котрі потрапили до трійки призерів, нагороджують медалями, а що залишається на згадку про успіх тренеру?

- Спогади, - посміхається Віктор Петрович Осадчий, кандидат педагогічних наук, заслужений тренер України, заслужений працівник фізичної культури та спорту України, під керівництвом якого українські велосипедисти здобули 11 медалей чемпіонату світу і «срібло» Сіднея-2000.
- Це взагалі була дуже цікава Олімпіада, - розповідає він. - Після повернення до України ми дізналися, що за словами керівництва «велотрек зганьбив Україну», мовляв, ми, чемпіони світу, привезли з головного старту чотириріччя лише «срібло». Уявляєте, якби це «лише «срібло» у нашого велотреку було зараз? Нас би, напевно, на руках носили.
Не можу сказати, що сіднейський успіх якось особливо позначився на моїй кар’єрі. Часи тоді були дивні: зарплатня головного тренера була така сама, як в тренера ДЮСШ. Але я завжди любив свою роботу. Щоправда, після того, як ми не потрапили на Олімпіаду в Лондоні, мені довелося піти з посади головного тренера збірної України. Рік я не працював, потім два роки провів у професійній шосейній команді Kolss. А з 2016-го почав потихеньку втягуватися у роботу по відновленню київського велотреку.
Чи не складно було все розпочинати, так би мовити, з нуля, адже у ДЮСШ працювати доводиться з різним контингентом: від новачків до КМС? Складно, тим більше я ніколи раніше не тренував дітей. Але задоволення отримую не менше, аніж у збірній. Особливо, коли бачу, як учні у мене на очах зростають. Ось дівчинка позаторік не могла чотири кола по треку проїхати, а зараз вона вже чемпіонка України. Прогрес з дітьми навіть більш очевидний ніж з дорослими.
Зараз діти ростуть в набагато кращих умовах, аніж покоління Сіднея. Симоненко, вже будучи учасником чемпіонату світу, їздив на харківському велосипеді шосейні гонки в Італії. На нього там як на динозавра реагували. Були навіть моменти, коли якийсь тренер приводив своїх гонщиків зі словами: «Ось подивіться, на чому вас люди обігрують». Але минули ті часи, коли таке було можливо. Зараз у велоспорті для того, щоб досягти успіху на міжнародному рівні, потрібно вкладати дуже великі кошти.

Повністю читайте у віддрукованому номері.
Передплатити журнал зараз!