До олімпійської медалі разом з "Олімпійською Ареною"!
Засновник:
Національний олімпійський комітет України

Містечко для олімпійців

Конча-Заспа
Це місце в мальовничому передмісті Києва давно зажило слави головного комплексу підготовки українських олімпійців. Тут вони тренуються, живуть, відновлюють сили. Звідси бере початок джерело успіхів наших головних команд. Звичайно, йдеться про Державне підприємство Олімпійський навчально-спортивний центр «Конча-Заспа», яке часто називають коротко: олімпійська база. Це підприємство має величезне господарство і «виробляє продукт», який зрештою виражається в рекордах, перемогах, медалях найбільших стартів планети.

Про нинішню роботу центру та проєкти, які реалізуватимуться в майбутньому, кореспондентам «ОА» розповів його директор Андрій Крилюк.

Коли ви приступили до роботи, у вас було бачення того, яким центр має бути в ідеалі? Чи був перед очима еталон подібного підприємства?

– Олімпійський центр «Конча-Заспа» я очолюю три роки. Але і до цього досить добре був знайомий зі спортивною сферою – працював, зокрема, в Міністерстві молоді та спорту. Маю економічну й технічну освіту, що, безумовно, допомагає в управлінні підприємством. Цілком уявляю, які вимоги висувають до подібних державних організацій.
Що стосується еталона, то я б сказав, що ним є сучасний світовий рівень навчально-спортивних центрів. Такі бази мають деякі країни, вони сьогодні і задають тон. Ми прагнемо відповідати таким високим стандартам. Я дуже ретельно вивчав зарубіжний досвід. Звичайно, центри відрізняються один від одного, але є спільне: база має бути не просто місцем, де атлет потренувався, поспав і поїв. Сучасний центр спортивної підготовки має надавати дуже широкий спектр послуг, оскільки сьогодні в спорті дрібниць немає. Крім безпосередньо спортивних споруд і обладнання, необхідно передбачати медичні підрозділи, наукові...
Ще одне важливе питання – снаряди і тренувальне обладнання. Як відомо, на кожному чемпіонаті світу або Європи, Олімпійських іграх використовують обладнання певного виробника. І робота центрів має бути дуже гнучкою: необхідно забезпечити атлету можливість тренуватися не на одному снаряді, а на різних, щоб на турнірах для нього не виникало неприємних несподіванок.

Які пріоритети визначили у своїй роботі: реконструкція корпусів, залів, облаштування території, нововведення в роботі «сектора харчування»?..

– Розпочав з аналізу тих умов, які були на базі, і вироблення перспективних рішень. Але щоб визначити правильний напрям дій, потрібно було знати думку тих, заради кого ми працюємо. Тому насамперед поспілкувався зі спортсменами, наставниками. Дізнався, що, на їхній погляд, треба поліпшити, чого їм бракує.
Зрозуміло, що кожен тренер висловлює думку з позицій свого виду спорту, але всі пропозиції необхідно брати до уваги. Мені як директору треба враховувати інтереси всього колективу, бази в цілому. А бюджет, як розумієте, обмежений. Хоча і знаходимо додаткові кошти на будівництво, капремонт, та поточну діяльність забезпечуємо самі. Єдина пільга, яку маємо, – з податку на землю.
«Найновішу» будівлю на території центру споруджено 1983-го. Скільки за час, що минув, відбулося Олімпіад, чемпіонатів світу та Європи! Нам необхідно розвиватися. На щастя, основа для цього є. Інфраструктура бази, я вважаю, дуже непогана. Хочеться подякувати всім директорам, котрі працювали тут до мене з моменту заснування. Так, можливості були різні, але кожен намагався все зробити по максимуму. Тому база завжди була в хорошому робочому стані. У нас чудовий колектив, ми ним пишаємося. Деякі з наших співробітників працюють у центрі понад 40 років.

Ми стали свідками того, що за досить невеликий термін вдалося зробити багато чого. Велике враження справили новий зал важкої атлетики, нова їдальня та інші приміщення.

– Повторю: перш ніж приступити до виконання робіт, ми з’ясовуємо думку спортсменів і тренерів. Треба зробити так, аби заняття у нових приміщеннях приносили задоволення. Намагаємося все зробити правильно до найдрібніших деталей, тим паче, що наш «продукт» сертифікується фахівцями, у тому числі зі спортивних федерацій. Купуємо нове обладнання, зокрема нещодавно придбали тренажери для веслувальників на прохання Федерації веслування на байдарках і каное і головного тренера збірної Юрія Чебана.

У центрі тренуються представники тих видів спорту, які приносять країні велику кількість медалей найпрестижніших стартів: гімнастика, важка атлетика, боротьба вільна і греко-римська, дзюдо, фехтування, бокс... І нам, звичайно, хочеться створити для них найкомфортніші умови.

Досить давно ведуться розмови про спорудження тут басейну. Чи готові ви втілити цю ідею?

– Будівництво басейну входить у наші плани, причому в найближчі. Але це не єдиний проєкт, який ми готуємо.
Один із задумів – глобальна реконструкція комплексного ігрового залу.
У комплексі також передбачено зал для фехтування, галерею, де в зимовий період зможуть займатися стрілки з лука на олімпійській дистанції 70 м. Не виключено, що будуть і додаткові площі, де можна постелити борцівські килими, татамі.
Наступний проєкт – плавальний комплекс олімпійського класу. У ньому буде ванна довжиною 78 м. Чому саме така?.. Завдяки технічним особливостям і пересувним бортикам зможемо трансформувати ванну у три басейни по 25 м, або два – по 25 і 50 м. Тут займатимуться плавці, ватерполісти і представниці артистичного плавання. У комплексі буде також ігровий зал із глядацьким сектором на 250 місць. Крім того, плануємо облаштувати там ще один зал для спортивної гімнастики. У тому залі, який маємо нині, тренуються разом і чоловіча, і жіноча збірні. Намагаємося створити для них максимально зручні умови: закуповуємо нові снаряди, килими. Та у приміщенні тісно. Тим паче, що треба підключати до тренувань і юних спортсменів, аби працювали поруч з видатними майстрами – Олегом Верняєвим, Ігорем Радівіловим, Петром Пахнюком та іншими.
Проєкт цього комплексу розглянула і відібрала Комісія державних інвестицій. Там розуміють, наскільки це важливо для спорту країни. Цього року, на жаль, фінансування не розпочнеться. Але бюджет комісії формується на три роки. Перший транш у розмірі 100 млн гривень закладено на наступний рік. Сподіваюся, що за сприятливих умов, тобто хорошого фінансування, за три-чотири роки матимемо плавальний комплекс олімпійського класу. Тоді зможемо змагатися з нашими зарубіжними суперниками не тільки на стартах, а й у рівні проведення зборів.
Нарешті, третій проєкт, який готуємо, можна назвати «житловим». Після зведення нових спортивних споруд у центрі зможуть займатися близько 500 осіб. Але житла для всіх не вистачить. У нас траплялися випадки, коли змушені були відмовляти командам у проведенні зборів через брак місць проживання. Тому ми запланували побудувати ще один спальний корпус. Там приміщення нагадуватимуть однокімнатні квартири. Умови прекрасні, особливо для тих, хто живе на базі тривалий час. Представники деяких видів, зокрема гімнастики, важкої атлетики, боротьби, проводять у Кончі-Заспі 300-320, а часом і 360, днів на рік.

Андрій Крилюк

Андрій Крилюк

Є деякі олімпійські види спорту, які поки «не знайшли свого місця» на базі в Кончі-Заспі, наприклад, кульова стрільба. Можливо, тут колись побудують і тир, оскільки ви прагнете охопити максимальну кількість видів?

– Звичайно, загадувати на багато років вперед не може ніхто. Проте ми розробляємо свої плани не тільки на найближчі три-чотири роки, а й далі. Хоча тут треба зробити застереження. Нагадаю, що центр – державне підприємство. І плани щодо його розвитку можуть істотно «скорегувати» різні ситуації, які від нас не залежать.
До бази прилягає ділянка землі площею близько 20 гектарів. Хочемо, щоб її виділили нам. Сьогодні з цього приводу ведемо переговори з Київською міською державною адміністрацією, зустрічалися і з мером Віталієм Кличком. Нам допомагають міністр молоді та спорту Вадим Гутцайт, президент НОК Сергій Бубка, президент Федерації стрільби з лука Нестор Шуфрич та інші.
Ця ділянка може дати потужний імпульс розвитку центру на довгі роки. Яким чином? Цьогоріч ми розпочнемо капітальну реконструкцію секторів для метань. Поруч хочемо зробити сектор для стрибків – і в довжину, і у висоту. Також з’являться шість доріжок по 130 м, щоб бігати дистанції 100 м і 110 м з бар’єрами. Є ще проєкт для пляжного волейболу.
Коли все закінчимо, то наші подальші можливості надзвичайно обмежаться: на території не залишиться місця для спорудження нових об’єктів. Якщо нам виділять ці 20 гектарів, проблема вирішиться. До ділянки немає нормального підходу з жодних інших сторін. З низки причин там проблематично будувати величезні виробничі споруди, житлові будинки. Зате можна спорудити стадіон, лижоролерну трасу, стрільбище. До речі, для стрільбища розташування ідеальне, оскільки до найближчих будівель досить далеко. Загалом кілька видів спорту знайшли б місце для підготовки.
Безумовно, виділення землі – це не таке легке і швидке питання. Є різні юридичні, економічні нюанси. Але ми сподіваємося, що протягом року питання вирішиться позитивно.

Все, що зроблено і робитиметься в центрі «Конча-Заспа», складно здійснити лише його власними силами. Хто вам допомагає?

– Зрозуміло, що величезну допомогу надає Міністерство молоді і спорту, адже це наш орган управління. Ми звітуємо перед ним, виносимо на обговорення ідеї, втілюємо їх у життя. У нас цілковите взаєморозуміння. Дуже вдячні за підтримку Національному олімпійському комітету, президентам спортивних федерацій. Чесно кажучи, складно назвати всіх, хто нам допомагає, – вийде довгий список. Спільними зусиллями робимо велику справу.

Як і будь-яке інше підприємство, база має свою специфіку. Аби нею керувати, треба бути не тільки фахівцем в області економіки й господарства, а й добре розбиратися в спорті. Яке значення особисто для вас має спорт? Чи займалися якимось видом?

– У моєму дитинстві підліткам було соромно не займатися спортом. Майже всі відвідували якусь секцію, особливо хлопчаки. Треба сказати, що в той час секцій і клубів було дуже багато – вибирай до душі.
Починав з дзюдо, але з часом високий зріст змусив змінити пріоритети. Займався одночасно баскетболом і легкою атлетикою: стрибав у висоту, виступав на чемпіонаті України у своїй віковій категорії. Коли виповнилося 15 років, вирішив зупинитися на чомусь одному, тим паче що треба було приділяти багато уваги навчанню, готуватися до вступу в університет. Віддав перевагу баскетболу, адже ми згуртувалися командою, там у мене були друзі. Відслужив в армії, вступив до університету і там продовжував грати за студентську команду.
Спорт дав мені багато, вважаю, що у мене все життя з ним пов’язане. І сьогодні регулярно збираємося з друзями, граємо у футбол, теніс. Непогано орієнтуюся в багатьох видах: уважно стежу за змаганнями, чемпіонами, призерами... Я завзятий уболівальник.

Повністю читайте у віддрукованому номері.
Передплатити журнал зараз!

Інтерв’ю брав
Ігор ЧЕМЕРИС

Фото
Павла БАГМУТА