Національний олімпійський комітет України
«Колос» завжди буде рідним для мене
- Олімпійська Арена №8-2020
- Інші публікації
Наталія Добринська
Чемпіонка ХХІХ Олімпійських ігор з легкої атлетики (семиборство)Одна з найяскравіших представниць «Колоса» олімпійська чемпіонка 2008 року і рекордсменка світу з легкої атлетики Наталія Добринська - особистість, котра захоплює колосальними успіхами у спорті й надихає власним прикладом. Сьогодні Наталія у рамках освітнього проєкту Комісії атлетів НОК допомагає колегам-спортсменам знайти себе у житті після завершення кар’єри.
«Запорука моїх успіхів була виключно в площині роботи над собою: що довше ти готовий терпіти незручності й біль – то більшого успіху можеш досягти!» – говорить вона, згадуючи власні досягнення в спорті.
«Готуючись до Олімпійських ігор у Пекіні, я мріяла про медаль, і не будь-якого гатунку, а найвищого. Я серйозно налаштовувалася на кожен вид, і вийшло так, що встановила п’ять особистих рекордів! - розповідала Добринська на прес-конференції, присвяченій її тріумфу в семиборстві на Олімпіаді-2008. – Тепер я розумію: якщо спортсмен ставить собі обмеження на кшталт «такого мені ніколи не досягти», то не варто навіть продовжувати тренування. Аби створити диво, ти сам мусиш у нього повірити і дозволити собі перетворити його на реальність».
Про ваш олімпійський тріумф у Пекіні згадують дотепер, хоча минуло вже 12 років. Що нового натхненного з'явилося у вашому житті і яких нових перемог ви прагнете досягти?
– Час плине швидко, змінюються покоління атлетів і все довкола. Змінилось і моє життя, оскільки спортивну кар’єру я завершила 2013-го. Зараз виховую трьох дітей: Дарію майже шість, Алісії – чотири, Максу – один рік. Тренуюся, плаваю, бігаю, захопилася велоспортом – дещо несподівано, але він підкорив мене. Нині я очолюю Комітет атлетів Федерації легкої атлетики України (ФЛАУ), а також Комісію «Жінки в спорті» НОК України. Беру участь в освітньому проєкті Комісії атлетів НОК, мета якого - допомогти атлетам стати обізнаними у різних сферах, щоб кожен з них впевненіше крокував по життю.
Що побажаєте нинішнім представникам вашого рідного спортивного товариства «Колос» у день його 70-річного ювілею?
– Товариство «Колос» завжди буде рідним для мене. Для мене це асоціація з дитинством: виступи на змаганнях, перша відповідальність і підтримка. Золоті колосочки на емблемі і духмяні короваї на відкриттях турнірів у моїй пам'яті назавжди, адже все це справді виховувало патріотизм і любов до своєї країни. Хочу побажати, щоб товариство «Колос» процвітало, несло радість і розвивало спорт у всіх куточках нашої прекрасної України!