Олександр Мендусь: «Підтримувати марку «Колоса» щоденними справами!»

Ювілей «Колоса» святкується в рік, коли мали відбудитися ХХХІІ Олімпійські ігри в Токіо. Впродовж своєї 70-річної історії товариство підготувало чимало славних чемпіонів. Якими є олімпійські перспективи кращих спортсменів сільського товариства, як адаптується розвиток масової фізкультури і спорту до процесів реорганізацій/оптимізацій в Україні йдеться в інтерв’ю з головою Всеукраїнського ФСТ «Колос» Олександром МЕНДУСЕМ.


- Сьогодні у "Колоса" є мережа територіальних організацій, які очолюють кваліфіковані, досвідчені керівники. Якщо згадати, що протягом 2-3 минулих років деякі обласні організації "Колоса" взагалі були позбавлені фінансування з обласних бюджетів, нинішню ситуацію можна оцінити як позитивну: виконується календарний план, стабільно проводяться змагання всіх рівнів. Ситуація була б набагато кращою, якщо б на місцевому рівні серйозніше ставилися б до виконання програм розвитку фізичної культури і спорту, які є у кожній області України. Є достатньо прикрих прикладів, коли громада зацікавлена у розвитку масового спорту, а місцева влада не може, чи не хоче виконувати свої безпосередні обов'язки. Але є чимало і позитивних фактів, коли місцеві керівники всіляко підтримують фізичну культуру і спорт, виділяють кошти і активно створюють умови для забезпечення конституційного права жителів територіальних громад на здоровий спосіб життя і заняття фізичною культурою.


- "Колос" вибудовує свою роботу саме за територіальним принципом. Про наші ініціативи щодо створення спортивної інфраструктури в ОТГ, введення у статут громади пункту про розвиток фізичної культури і спорту добре відомо. Однак сьогодні все більше відчувається нестача кадрів для проведення фізкультурно-масової роботи на селі, адже старі фахівці закінчують працювати за віком, а зміни немає. Молодь на мізерні заробітні плати не погоджується.
Отже, масовий спорт тримається переважно на старожилах, за плечима яких не один десяток років стажу. Такі люди – це золотий скарб, і повноцінну заміну їм знайти дуже важко.


- У "Колоса" є договір з Мінмолодьспортом. У 2021 році ми переходимо до нового формату взаємовідносин, в якому будуть конкретизовані всі кроки нашої спільної роботи. Приміром, якщо мова йде про надання спортивних послуг у сільській місцевості, то все це проводитиметься через тендерні процедури: переможе той, хто запропонує жителям громади кращі умови. Така практика добре зарекомендувала себе у Європі, і зокрема - в країнах Вишеградської четвірки. Сподіваюсь, що принцип конкурентності у спорті спрацює і в Україні. "Колос" - найбільш розгалужена і масова спортивна структура України - має шанс отримати новий рівень фінансування, яке сьогодні, на жаль, залишається мінімальним.


- Анатолій Петрович - легендарний керівник, який очолював «Колос» майже 40 років. Беззаперечна заслуга його полягає у тому, що він знаходив можливість звернути увагу влади на потреби життєдіяльності товариства! Під його керівництвом спортсмени і тренери «Колоса» вибороли історичні перемоги на найбільших спортивних світових форумах, Олімпійських іграх, але його головне досягнення полягає у тому, що фізкультурно-спортивний рух на селі став в Україні істинно всенародним. Анатолію Петровичу була притаманна величезна працездатність. Його досвід і авторитет на довгі роки визначили магістральні напрямки розвитку нашої організації та масового спорту в Україні. Усенко ініціював такі масові спортивні заходи як ігри юних спортсменів «Хто ти, майбутній олімпієць?», змагання з футболу серед сільських школярів «Даруймо радість дітям», під його керівництвом створено потужну систему ДЮСШ, де сьогодні навчаються сотні тисяч сільських дітей, розробив систему традиційних всеукраїнських спортивних ігор, в яких щороку беруть участь близько 2 млн. сільських мешканців. Анатолій Петрович Усенко – світла йому пам'ять - без перебільшення, ціла епоха не лише в історії "Колоса", але й всього спортивного життя України. Ми продовжуємо і удосконалюємо його ідеї, починання, адаптуємо до сучасних умов.

- Насамперед, варто згадати, що НОК був одним із засновників "Колоса", тобто можна сказати, що наші організації є спорідненими. Сьогодні діють чотири великих спільні проекти. Національний олімпійський комітет нас завжди підтримує, і це - один з важливих чинників стабільної діяльності товариства. Наша співпраця взаємовигідна: наші партнери спираються на роботу сільських і районних осередків "Колоса", завдяки чому мають можливість проводити заходи з іменитими спортсменами у школах, коледжах, вишах, які є цікавими і корисними. "Колос" успішно співпрацює не лише з НОК і Мінмолодьспортом, а й всіма іншими профільними структурами.


- За весь час моєї роботи у спортивній сфері ще жодна людина не сказала, що спорт її громаді не потрібен. Село є носієм народної сили в Україні, виразником її історичних традицій, духовності - сільський спорт означає набагато більше, ніж просто фізична міць. Коли справа доходить до організації змагань, саме аграрії, фермери, виробники сільгоспродукціїї зажди є найкращими помічниками та друзями "Колоса". Аграрії входять у керівні органи товариства усіх рівнів – від районної і сільської/селищної ланки до президії ВФСТ "Колос".


- Якщо говорити про олімпійські перспективи, то на сьогодні список спортсменів ВФСТ "Колос", кандидатів на участь в ХХХІІ Олімпійських іграх в Токіо складається з 16 спортсменів:
бокс – Микола Буценко (Харківська область) і Юрій Захарєєв (Одеська);
греко-римська боротьба – Дмитро Гордубей (Закарпатська);
вільна боротьба – Ерік Арушунян (Закарпатська), Анна Тісліченко (Херсонська), Ігор Нікіфорук (Івано-Франківська);
веслування на байдарках і каное – Діана Свиридова (Полтавська), Василина Калитюк (Волинська);
веслування академічне - Владислав Гисар (Київська);
велоспорт – Віталій Буц (Миколаївська);
легка атлетика – Едуард Забуженко (Київська), Сергій Світличний (Сумська), Людмила Оляновська (Київська);
стрільба стендова – Ірина Маловичко ( є ліцензія, Одеська);
теніс настільний – Ганна Гапонова, Тетяна Біленко (обидві – Харківська область).
Зазначу, що скасування консолідованого заліку, з одного боку формально спростило підрахунки участі спортивних товариств у підготовці олімпійців, з іншого - додало деяких незручностей. Наприклад, якщо спортсмена підготувало одне товариство, а інше напередодні Олімпіади запропонувало йому кращі фінансові можливості, то цей факт потрібно враховувати. Цей спортсмен, як правило, продовжує тренуватись у того ж самого тренера і на тих самих колосівських спортивних спорудах...
Щодо планів "Колоса", то намагаємось крок за кроком, змагання за змаганням виконувати план розвитку товариства, дотримуватись календарного плану фізкультурно-спортивних і організаційних заходів, створювати на місцях нові організації, покращувати роботу вже працюючих, і – підтримувати марку "Колоса" своїми щоденними справами!