«В спорті хочеться досягти всього по максимуму»

Досвідчений стрілець Олег Царьков – єдиний з вітчизняних гвинтівочників, хто уже здобув ліцензію на Олімпіаду в Токіо. В інтерв’ю «Олімпійській арені» він розповів, чому мешкає у Львові, а виступає за Вінницю, як підтримує спортивну форму в умовах карантину.

«Холості» тренування

– Ситуація для стрільців, на відміну від представників багатьох інших видів спорту, є доволі складною. Тренуватися вдома нам дуже складно, а повноцінно – неможливо. На початку епідемії коронавірусу ще виходило потрапляти до тиру, а останнім часом уже ні.
Зараз тренуюся вдома «вхолосту» із макетом зброї. Таким чином підтримую м’язи в тонусі. «Холості» тренування є також корисними, ми їх проводили час від часу і до карантину.


– В Україні нині для стрільби із гвинтівки дуже складні умови. База СКА у Львові була фактично єдиною, де одночасно працювали відкритий, закритий і пневматичний тири. Після пожежі майстрам стрільби з гвинтівки на дистанції 50 м практично немає де займатися.
Львівський СКА – це великий комплекс, який складається з велотреку, футбольного поля та ін. До його стрілецького комплексу входили різні споруди, у тому числі й для роботи з рухомою мішенню. Ми зараз переселилися у так званий «фінальний» тир, де тренуємося із пневматичною зброєю. Щодо стрільби з малокаліберної гвинтівки, то переважно готуватися доводиться на виїзді.


– Вінницький тир «Динамо» почали вдосконалювати. Він непоганий, але набагато менший, ніж був у Львові. Там взагалі існувала найпотужніша база кульової стрільби ще з часів СРСР. Одночасно в тирі СКА могли стріляти півсотні спортсменів, а у вінницькому – близько десятка.
За роки Незалежності українські стрільці принесли країні чимало медалей Олімпіад, чемпіонатів світу та Європи. Тож те, що наразі у нас немає гідної тренувальної бази, вважаю, нонсенс. Ненормально, коли чемпіонат України одночасно відбувається у двох містах: медалі у стрільбі з пістолета розігруються у львівському тирі «Динамо», а в стрільбі з гвинтівки – у Вінниці.

В двох або трьох олімпійських дисциплінах

– Здобути її досить складно, адже нинішнього циклу кількість перепусток на Ігри у кульовій стрільбі стала меншою. Дуже багато кваліфікованих спортсменів конкурують за право виступити на Олімпіаді.
Спочатку ліцензії розігрували на чемпіонаті світу, потім – на етапах Кубка світу. Саме на такому змаганні у Мюнхені я виступав у двох фіналах. У стрільбі із пневматичної гвинтівки (60 пострілів на 10 м) посів п’яте місце і здобув ліцензію.


– Точно відомо, що виступатиму в двох вправах: окрім названої, ще у стрільбі з малокаліберної зброї на 50 м з трьох положень – лежачи, стоячи і з колін, у кожному виконується по 40 пострілів.
Можливо, ще виступлю в міксті (пневматика на 10 м). Для цього потрібно, аби олімпійську ліцензію виборола хоча б одна українська майстриня стрільби з гвинтівки.


– Зрозуміло, я намагаюся підтримувати свій стан: виконую відповідні вправи, а замість ліфту на свій сьомий поверх піднімаюся сходами, не втрачаючи жодної можливості рухатися.
Але підготовка до Олімпійських ігор, звичайно, порушена. Я непогано розраховував свої сили і мав набрати найкращі спортивні кондиції саме перед Іграми. Тобто перенос мене не порадував.

«Ми із тренерами – партнери»

– Я не новачок у кульовій стрільбі, тож мені не потрібно кожне тренування проводити під керівництвом наставника. Маю цілковите взаєморозуміння з тренерами. Якщо виникають якісь питання, спілкуємося й обмінюємося інформацією. Це може бути або дистанційно, або на місці. Фактично із наставниками ми партнери, спільними зусиллями прагнемо покращувати результати.


– У кульовій стрільбі багато сильних спортсменів з різних країн. Потужні конкуренти в особистому заліку представляють європейські держави, Російську Федерацію, Китай, Австралію, США. Останнім часом багато коштів у підготовку стрільців вкладає Індія.
Наш вид спорту технічний, багато чого залежить від якості зброї, набоїв, екіпірування, підготовки, атлетів.