Євген Баженков: «Працюємо за покликом серця»

Наша розмова з головою фізкультурно-спортивного товариства «Спартак» Євгеном Баженковим напередодні 85-річчя товариства вийшла діловою. Звичайно, передусім говорили про історію, здобутки і плани. Не уникали і проблем, що перешкоджають нормальному розвитку фізичної культури і спорту в нашій країні. Відчувалося, що керівникові вдалося створити потужну команду професіоналів й однодумців, яка здатна підтримати традиції спартаківського руху.

Погляд у минуле

– Витоки історії спорттовариства «Спартак» беруть свій початок із середини 1930-х років. Саме тоді почали організовувати нові гуртки і секції, колективи фізкультури, які сприяли додатковому залученню молоді до масових занять спортом. 19 квітня 1935 р. на прохання Всесоюзної ради промислової кооперації було ухвалено рішення про організацію добровільного ФСТ, якому дали назву «Спартак».
Українська організація «Спартака» найпершою увійшла до складу Всесоюзного спорттовариства промкооперації. Цікаво, що перші фізкультурні гуртки почали з’являтися ще в середині 1920-х при галузевих профспілках у Харкові, Дніпропетровську, Києві, Чернігові та інших містах і селищах країни.
З перших днів існування нове товариство розгорнуло масштабну організаційну роботу зі створення комітетів фізкультури промислової кооперації, аби масово охопити працівників систематичними заняттями фізкультурою і спортом, виховувати всебічно розвинених і фізично загартованих громадян. Цьому сприяло і проведення перших чемпіонатів товариства з різних видів спорту. Саме через горнило цих турнірів пройшли сотні майбутніх чемпіонів і призерів Олімпійських ігор, першостей світу, Європи, Радянського Союзу й України. А першопрохідцями стали наші співвітчизники – Георгій Попов, Юзеф Хотинський, Яків Куценко, Григорій Новак, Олександр Донський. 1940 року восьмеро вихованців українського «Спартака» стали чемпіонами Радянського Союзу з різних видів спорту. А потім наші спартаківці встановили 34 рекорди всесоюзного товариства, 21 рекорд України, чотири рекорди СРСР та один світовий. Троє – Георгій Дибенко, Федір Марулін і Юрій Нікандров – виступили у складі збірної Союзу на Олімпійських іграх у Гельсінкі 1952-го. Перше олімпійське «золото» для вітчизняного «Спартака» здобув Володимир Голубничий із Сум. Легендарний легкоатлет виходив на старт на п’яти Олімпіадах. На рахунку Голубничого дві золоті, одна срібна й одна бронзова медалі Ігор. А хіба можна забути золотий дебют на Олімпійських іграх 1976 р. у Монреалі збірної Радянського Союзу з гандболу, в складі якої тоді виступали дев’ять київських спартаківок, на чолі з видатним тренером Ігорем Турчиним?! Його підопічні 13 разів здобували Кубок європейських чемпіонів, 20 разів вигравали золоті медалі чемпіонатів Радянського Союзу.

У «Спартака» багато справжніх друзів!

– Сьогодні наше товариство співпрацює з тринадцятьма галузями народного господарства, серед них – авіатори, працівники автомобільного транспорту й шляхового господарства, державних установ, газового, житлово-комунального господарства, геології, геодезії та картографії, нафтової і газової промисловості, інноваційних і малих підприємств, сфери громадського харчування та послуг, місцевої промисловості та побутового обслуговування, зв’язку, культури, охорони здоров’я. А це понад чотири мільйони фізкультурників!


– Є низка законів і нормативних документів, що стосуються розвитку фізичної культури і спорту, оздоровлення всіх верств населення. Їх лише треба виконувати. Зокрема, існує Державна програма розвитку фізичної культури і спорту, яка передбачає широкий спектр заходів. Щоправда, аби запустити, а потім підтримувати цей потужний фізкультурно-спортивний механізм, необхідні важелі управління і кошти, яких, на жаль, у громадських організацій практично немає. Однак чекати суттєвої підтримки не варто. Треба самостійно вирішувати проблеми свого оздоровлення. Саме над цим постійно працюють спартаківські активісти. Нині для занять фізкультурою і спортом на підприємствах, в організаціях та установах, із якими співпрацює наше товариство, функціонують 10 стадіонів, 131 спортивний зал, 13 плавальних басейнів, 433 приміщення для фізкультурно-оздоровчих занять, з яких 199 – із тренажерним обладнанням. У товаристві працюють 1763 штатні тренери. Крім того, наше ФСТ опікується 90 дитячо-юнацькими спортивними школами, з яких вісім – олімпійського резерву. У них під орудою понад тисячі тренерів навчається більше 30 тисяч юнаків і дівчат.
Головний акцент ми зробили на проведення масових заходів – галузевих і міжгалузевих спартакіад, починаючи від районних та обласних колективів фізкультури і до всеукраїнських змагань.


– Складно виокремити якусь галузеву спартакіаду, бо кожна має свої особливості, у кожного турніру є свої традиції. Щороку змінюється склад учасників, зростає кількість видів спорту та ін., але незмінним залишається бажання звичайних фізкультурників займатися улюбленими видами спорту. Так, стала візитівкою нашого товариства спартакіада серед держслужбовців.

«Спартак» – завжди у вирі фізкультурно-спортивного життя

– Ці змагання мали великий успіх! Подібного раніше не було. Упродовж кількох останніх років наші обласні організації активно співпрацюють із місцевим депутатським корпусом. У багатьох регіонах депутатські спартакіади стають дуже популярними. Тепер триває робота з проведення загальноукраїнської депутатської спартакіади. Разом із Комітетом Верховної Ради України з питань молоді та спорту і Міністерством молоді та спорту ми розробили положення про спартакіаду, визначили етапи і фінальну частину, місце змагань, види спорту.


– Серед пріоритетних – гандбол, фехтування, плавання, велоспорт, вільна боротьба, дзюдо, бокс, легка атлетика, веслування на байдарках і каное, художня гімнастика. Саме у цих видах спартаківці прославили Україну на Олімпійських іграх, чемпіонатах світу та Європи. Нині у складі збірнихУкраїни з різних олімпійських і неолімпійських видів спорту майже двадцять відсотків атлетів – вихованці спорттовариства «Спартак».

Талантів у нас достатньо!

– Сьогодні ми опікуємося понад 90 ДЮСШ. Спільними зусиллями з місцевими органами влади прагнемо не лише утримувати ці спортивні заклади, а й розвивати. Це тяжко, адже головна проблема – відсутність належного фінансування, від якого залежить виплата зарплат тренерам і обслуговуючому персоналу, оренда спортивних споруд, виїзди на змагання.
Маємо чітку систему підготовки талановитих атлетів із різних видів спорту.
Спорт вищих досягнень потребує додаткових коштів. Тому в нашому товаристві вважають, що медалі різноманітних міжнародних змагань не самоціль, а найголовнішу увагу варто приділити дитячому спорту, збереженню його інфраструктури, тренерських кадрів.


– На Олімпіаді в Пекіні в 2008 році спартаківці вибороли дві золоті, одну срібну й три бронзові медалі. Чемпіонками стали наші фехтувальниці-шаблістки Ольга Харлан і Олена Хомрова в командних змаганнях. «Срібло» здобув борець вільного стилю Андрій Стадник. Бронзовими призерами повернулися додому велосипедистка Леся Калитовська, гімнастка Анна Безсонова і борчиня Ірина Мерлені.
Тридцять п’ять представників товариства змагалися в 2012 році на олімпійських аренах Лондона у боксі, вільній боротьбі, важкій атлетиці, велоспорті, академічному веслуванні, художній гімнастиці, легкій атлетиці, фехтуванні, спортивній гімнастиці, сучасному п’ятиборстві, плаванні, стрільбі з лука. Додому наші спортсмени повернулися з трьома бронзовими нагородами. Продовжила медальну традицію шаблістка Ольга Харлан, яка фінішувала третьою в індивідуальному турнірі. Єлизавета Бризгіна в складі жіночої команди здобула «бронзу» в естафеті 4х100 м. Гімнаст Ігор Радівілов виборов бронзову медаль в опорному стрибку.
35 вихованців ФСТ «Спартак» здобули право виступати і на Олімпіаді-2016 в Ріо. Дві медалі до скарбнички збірної України поклала Ольга Харлан, яка тоді представляла миколаївський «Спартак». Вона завоювала «бронзу» в індивідуальних змаганнях шаблісток, а потім разом із колегами стала віцечемпіонкою в командному турнірі. Нинішній медальний доробок Харлан вражає: фехтувальниця здобула «золото», «срібло» і дві «бронзи» Олімпійських ігор; шість золотих, сім срібних і дві бронзових медалі чемпіонатів світу, вісім золотих нагород континентальних першостей! Їм’я видатної спортсменки вписано у Зал слави Міжнародної федерації фехтування.
Тринадцять спартаківців на Іграх-2016 посіли 4-6-ті місця.
Упродовж останніх трьох років спартаківські спортсмени вибороли на чемпіонатах світу та Європи серед дорослих і молоді 120 медалей різного гатунку: 2017-й – 33, 2018-й – 48, 2019-й – 39. На всеукраїнських змаганнях представники ФСТ здобули 3742 медалі. У 2017–2019 рр. у складі збірних команд України різних вікових категорій виступали 1640 юнаків і дівчат, котрі пройшли вишкіл у спартаківських ДЮСШ.


– Від віри в людей, спілкування з ними, віри в мене друзів, від своєї родини, яка є для мене найбільшою розрадою, від справжніх професіоналів, із якими маю велику честь співпрацювати. Невипадково «Спартак» упродовж багатьох років перебуває на вістрі фізкультурно-спортивного життя України, готує молоду зміну для спорту вищих досягнень, а головне – дбає про збереження здоров’я української нації.


– Нашому спартаківському і українському спорту загалом – успіхів, розвитку, перемог, нових зірок, більше уваги ЗМІ. Україні – аби вона була успішною, незалежною, демократичною європейською державою. А співвітчизникам – багато і плідно працювати, щоб така Україна відбулася.