Дияволятко з Лімбурга

Голландка Інге Янсен, представники Великобританії Фібі Бенкс і Ноа Уїльямс. Що їх об’єднує, окрім того, що вони сходили на п’єдестал чемпіонату Європи зі стрибків у воду в Києві? Вони розпочинали свій спортивний шлях з гімнастики.

- Від народження я була справжнім дияволятком, - розповідає Янсен, яка стала чемпіонкою континенту на трампліні 3 м. - У два роки вже каталася на велосипеді, у чотири залізала на усі паркани, у п’ять пішла на плавання. Проте найбільше мені подобалося стрибати, тому батьки віддали мене на спортивну гімнастику. Проте гімнастика - це не лише вільні вправи та опорний стрибок, а ще бруси та колода. І от вони мені зовсім не подобались. Якось мені порадили спробувати себе у тому виді спорту, де більше акробатики. Мені було дванадцять, коли я зробила своє перше сальто на воду, зараз мені 25 і я чемпіонка Європи!
Схожий шлях до басейну подолала і 18-річна Фібі Бенкс з Лідса, котра в українській столиці виборола європейське «срібло» у синхронних стрибках з вишки разом з Емілі Мартін. Коли дівчинці було десять років, вона впала в око скаутам, котрі шукали серед юних представниць спортивної гімнастики потенційних чемпіонок зі стрибків у воду.
- Перше тренування було жахливе, - згадує Бенкс. - Я не могла навіть з бортика басейну головою вниз стрибнути, так було страшно. Сьогодні для мене стрибки у воду не просто спорт, це можливість перевірити себе і зрозуміти, на що я здатна, можливість подорожувати, знайомитися з новими людьми і знаходити друзів у різних куточках світу.
Якщо Янсен і Бенкс здобули по одній нагороді, то Ноа Уїльямс - три! 19-річний спортсмен з Лондона став бронзовим призером у командній першості та у синхронних стрибках з вишки разом з Метью Діксоном, а також здобув «срібло» у міксті на десятці разом з Іден Ченг. І це лише після одного спільного тренування напередодні змагань.
«Великобританія має потужну школу стрибків у воду, у нас багато сильних вишечників. І надалі, гадаю, конкуренція за місце в команді зростатиме, адже британці в захваті від успіхів Тома Дейлі і Джека Ло. Батьки із задоволенням ведуть своїх дітей до басейну. А коли ти починаєш займатися змалечку, успіху досягнути легше. Мені було десять, коли я побачив листівку про набір у секцію стрибків у воду. До того займався спортивною гімнастикою (моя мама тренер з цього виду спорту), але мені вона не дуже подобалася. Відверто кажучи, я до басейну пішов задля розваги, але ця розвага триває вже десять років.